Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОБ Конспект.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.19 Mб
Скачать

Тема 9. Основні положення проектування будівельних генеральних планів

9.1. Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників на будгенплані

Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників при проектуванні БГП необхідне для визначення можливості монтажу вибраним механізмом і безпечних умов провадження робіт. У процесі прив'язки виявляють фактори впливу дії крана, на роботу механізмів, розташованих на суміжних дільницях, а також на інші елементи будівельного господарства. Тільки ретельний облік взаємного впливу розташування кранів, підйомників, об'єктних складів і доріг дозволяє правильно встановити кран.

Прив'язку механізму виконують в наступному порядку:

1) визначають розрахункові параметри і підбирають кран;

2) проводять поперечну і поздовжню прив'язку крана і крановий шляхів з уточненням конструкції підкранових шляхів;

3) розраховують зони дії крана;

4) виявляють умови роботи і при необхідності вводять обмеження в зону дії крана.

Практично неможливо підібрати кран, у якого всі б параметри відповідали б заданим. Звичайно близький до розрахункових один з параметрів крана, а інші доводиться приймати з визначеною надійністю. Для вибору крана проводять техніко-економічне порівняння варіантів, а потім здійснюють кінцеву поперечну і поздовжню прив'язку крана і визначають безпечні умови провадження робіт.

Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів

Установку баштових і рейкових стрілових кранів (кранів нульового циклу) біля будівель і споруд проводять виходячи з необхідності дотримання безпечної відстані між будівлею та краном. Вісь підкранових шляхів, а також, і вісь пересування кранів відносно будівлі, що будується визначають згідно формули:

B = 0.5Вк + 0.5tшп + 0.2 + Lб + Lбез ( 47),

де: Вк - ширина підкранових шляхів (Вк = 4.5—6.0м. – для баштових кранiв);

tшп - довжина шпали;

Lб - довжина вiдкосу баластної призми Lб = (hб+0.5);

hб - висота шару баласту;

m - ухил вiдкосу баласту;

Lбез - безпечна відстань в м; Lбез=L+1;

L - відстань від виступаючої частини крана до габаритiв будинку, вона рівна 0.7м при висотi до 2м i 0.4м — при висоті більше 2м.

Рис. 15. Схема поперечної прив'язки підкранових шляхів

Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів

Для визначення крайніх стоянок крана послідовно робляють засічки на осі переміщення крана в наступному порядку:

- з крайніх кутів зовнішнього габариту будівлі з боку, протилежної баштовому крану, кроком циркуля, відповідним максимальному робочому вильоту стріли крана (рис.16);

- з середини внутрішнього контуру будівлі, кроком циркуля, відповідним мінімальному вильоту стріли крана (рис.16);

- з центра ваги найбільш важких елементів, розхилом циркуля, що відповідає вильоту стріли згідно з вантажною характеристикою крана.

Крайні засічки визначають положенням центру крана в крайньому положенні і показують положення самих важких елементів.

Рис.16. Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів

По знайдених крайніх стоянках крана згідно рис.16. визначають довжину підкранових шляхів:

Lп.ш=Lкр+Hкр+2Lгал+2Lтуп, або наближено Lп.ш Lкр+Hкр+4, ( 48),

де: Lп.ш —довжина підкранових шляхів, м; Lкр — відстань між крайніми стоянками крана, визначувана по кресленню, м; Hкр — база крана, визначувана по довідниках, м; Lгал — величина гальмівного шляху крана, що приймається не менш 1.5м; Lтуп — відстань від кінця рейки до тупиків, рівна 0,5м.

Визначену довжину підкранових шляхів коректують у бік збільшення з урахуванням кратності довжини напівланки, тобто 6,25м. Мінімально допустима довжина підкранових шляхів згідно з правилами Держтехнагляду становить дві ланки (25м). Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна задовольняти наступній умові:

Lп.ш=6.25nлан  25м ( 49),

де: 6,25 — довжина однієї напівланки підкранових шляхів, м; nлан — кількість напівланок.

У разі необхідності установки крана на одній ланці, тобто на приколі, ланка повинна бути укладена на жорсткій основі, що виключає просідання підкранових шляхів. Такою основою можуть служити збірні фундаментні блоки або спеціальні збірні конструкції.

Прив'язку огорож підкранових шляхів проводять виходячи з необхідності дотримання безпечної відстані між конструкціями крана і обгороджуванням.

Відстань від осі ближньої до огороджування рейки до огородження lп.п визначають по формулі:

lп.п=(Rпов — 0,5bк)+lбез ( 50),

де: bк ширина колії крана, м (приймають по довідниках); lбез — приймають рівним 0,7м.

Для баштових кранів без поворотної частини lбез витримується від бази крана.

Крайні стоянки баштового крана повинні бути прив'язані до осей будівлі і позначені на БГП і місцевості добре видимими кранівнику і стропувальникам орієнтирами.