
- •Організація будівництва
- •Передмова
- •1. Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •1.2. Мета викладання дисципліни
- •1.3. Програма навчальної дисципліни Передмова
- •Модуль 1 змістовий модуль 1 (пп.046) «Організаційні форми і структура управління в будівництві»
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •Тема 2. Організаційно-технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •1.4. Структура залікового кредиту
- •1.5. Практичні заняття
- •1.6. Самостійна робота
- •1.7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •1.2. Учасники будівництва
- •1.3. Норми тривалості будівництва
- •1.4. Поняття про заділ в будівництві
- •Тема 2. Організаційно–технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •2.1. Органiзацiйна пiдготовка
- •2.2. Титульні списки I договори підряду
- •2.3. Технічна і технологічна підготовка
- •2.4. Організаційно-технічна підготовка при бригадному підряді
- •2.5. Основний перiод будівництва
- •2.6. Ув’язка основних I підготовчих будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •2.7. Органiзацiя побуту на будiвельних майданчиках. Органiзацiя праці
- •2.8. Органiзацiя будiвельного виробництва в умовах реконструкції
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •3.1. Суть потокової організації
- •3.2. Загальні параметри потоків
- •3.3. Різновидності потоків в залежності від структури і виду кінцевої продукції
- •3.4. Загальна класифікація потоків
- •3.5. Організація ритмічних потоків
- •3.6. Визначення ступені рівномірності потоку
- •3.7. Кратноритмічні і різноритмічні потоки
- •3.8. Організація неритмічних потоків
- •3..00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.9. Організація потоків при зведенні окремих об’єктів
- •3.10. Організація комплексного потоку
- •3.11. Організація довгострокових потоків
- •3.12. Економічна ефективність потоків
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Тема 4. Сітьові моделі й сітьові графіки
- •4.1. Загальні поняття про сіткове планування
- •4.2. Організаційно-технічна модель будівництва
- •4.3. Елементи сіткового графіка
- •Ц я технологічна послідовність на сг позначається стрiлками I кільцями:
- •4.4. Правила побудови сіткових графіків
- •4.5. Різновидності сіткових графіків
- •Тема 5. Організація та графіки будівництва окремих будівель і споруд
- •5.1. Порядок розробки сг
- •5.2. Побудова сг в масштабі часу
- •Тема 6. Організація та графіки будівництва комплексів будівель і споруд
- •6.1. Оптимізація сг
- •6.2. Застосування сг в управлінні будівельним виробництвом
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •Тема 7. Призначення і види будівельних генеральних планів (бгп)
- •7.1. Будівельний генплан, принципи проектування
- •7.2.Питання, що вирішуються при проектування будгенпланів (бгп)
- •7.3. Загальномайданчиковий будгенплан
- •7.4. Об’єктний будгенплан
- •Тема 8. Розрахунок об’єктів будівельного господарства
- •8.1. Організація складського господарства. Класифікація складів Склади класифікуються:
- •8.2. Виробничі запаси, величина нормативного запасу, розвантажувального фронту
- •Величина нормативного запасу визначається за формулою:
- •8.3. Тимчасові будівлі, обсяг будівель
- •1. Виробничі:
- •8.4. Розрахунок тимчасового водозабеспечення будгенплану
- •Розрахункові секундні витрати води на будмайданчику приймаються за найбільшою величиною розрахункових витрат:
- •8. 5. Розрахунок тимчасового енергозабезпечення будгенплану
- •1. Спосіб - по питомій потужності:
- •Тема 9. Основні положення проектування будівельних генеральних планів
- •9.1. Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників на будгенплані
- •Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів
- •Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів
- •9.2. Визначення зон роботи крана
- •Частини будівель баштовим або стріловим кранами
- •9.3. Проектування тимчасових доріг
- •Основні технічні показники доріг
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Задача 2
- •Розв’язок задачі 2
- •Задача 3
- •Розв’язок задачі 3
- •4.2. Задачі на організацію ведення робіт (підвищеної складності)
- •5. Завдання та рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи
- •Підрахунок обсягів робіт та трудомісткості
- •Відомість основних обсягів робіт
- •Розрахунок та побудова сіткового графіка
- •Побудову сiткового графiка в масштабi часу
- •Розрахунок технiко-економiчних показники будівництва
- •Оформлення ргр
- •Шкала оцінювання в кмсонп та естs
- •7. Типові завдання для модульних контрольних робіт
- •8. Перелік основних тестових завдань
- •9. Типові завдання для підсумкового модульного контролю
- •10. Список використаної літератури
- •Організація будівництва
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11.
Тема 9. Основні положення проектування будівельних генеральних планів
9.1. Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників на будгенплані
Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників при проектуванні БГП необхідне для визначення можливості монтажу вибраним механізмом і безпечних умов провадження робіт. У процесі прив'язки виявляють фактори впливу дії крана, на роботу механізмів, розташованих на суміжних дільницях, а також на інші елементи будівельного господарства. Тільки ретельний облік взаємного впливу розташування кранів, підйомників, об'єктних складів і доріг дозволяє правильно встановити кран.
Прив'язку механізму виконують в наступному порядку:
1) визначають розрахункові параметри і підбирають кран;
2) проводять поперечну і поздовжню прив'язку крана і крановий шляхів з уточненням конструкції підкранових шляхів;
3) розраховують зони дії крана;
4) виявляють умови роботи і при необхідності вводять обмеження в зону дії крана.
Практично неможливо підібрати кран, у якого всі б параметри відповідали б заданим. Звичайно близький до розрахункових один з параметрів крана, а інші доводиться приймати з визначеною надійністю. Для вибору крана проводять техніко-економічне порівняння варіантів, а потім здійснюють кінцеву поперечну і поздовжню прив'язку крана і визначають безпечні умови провадження робіт.
Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів
Установку баштових і рейкових стрілових кранів (кранів нульового циклу) біля будівель і споруд проводять виходячи з необхідності дотримання безпечної відстані між будівлею та краном. Вісь підкранових шляхів, а також, і вісь пересування кранів відносно будівлі, що будується визначають згідно формули:
B = 0.5Вк + 0.5tшп + 0.2 + Lб + Lбез ( 47),
де: Вк - ширина підкранових шляхів (Вк = 4.5—6.0м. – для баштових кранiв);
tшп - довжина шпали;
Lб - довжина вiдкосу баластної призми Lб = (hб+0.5);
hб - висота шару баласту;
m - ухил вiдкосу баласту;
Lбез - безпечна відстань в м; Lбез=L+1;
L - відстань від виступаючої частини крана до габаритiв будинку, вона рівна 0.7м при висотi до 2м i 0.4м — при висоті більше 2м.
Рис. 15. Схема поперечної прив'язки підкранових шляхів
Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів
Для визначення крайніх стоянок крана послідовно робляють засічки на осі переміщення крана в наступному порядку:
- з крайніх кутів зовнішнього габариту будівлі з боку, протилежної баштовому крану, кроком циркуля, відповідним максимальному робочому вильоту стріли крана (рис.16);
- з середини внутрішнього контуру будівлі, кроком циркуля, відповідним мінімальному вильоту стріли крана (рис.16);
- з центра ваги найбільш важких елементів, розхилом циркуля, що відповідає вильоту стріли згідно з вантажною характеристикою крана.
Крайні засічки визначають положенням центру крана в крайньому положенні і показують положення самих важких елементів.
Рис.16. Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів
По знайдених крайніх стоянках крана згідно рис.16. визначають довжину підкранових шляхів:
Lп.ш=Lкр+Hкр+2Lгал+2Lтуп, або наближено Lп.ш Lкр+Hкр+4, ( 48),
де: Lп.ш —довжина підкранових шляхів, м; Lкр — відстань між крайніми стоянками крана, визначувана по кресленню, м; Hкр — база крана, визначувана по довідниках, м; Lгал — величина гальмівного шляху крана, що приймається не менш 1.5м; Lтуп — відстань від кінця рейки до тупиків, рівна 0,5м.
Визначену довжину підкранових шляхів коректують у бік збільшення з урахуванням кратності довжини напівланки, тобто 6,25м. Мінімально допустима довжина підкранових шляхів згідно з правилами Держтехнагляду становить дві ланки (25м). Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна задовольняти наступній умові:
Lп.ш=6.25nлан 25м ( 49),
де: 6,25 — довжина однієї напівланки підкранових шляхів, м; nлан — кількість напівланок.
У разі необхідності установки крана на одній ланці, тобто на приколі, ланка повинна бути укладена на жорсткій основі, що виключає просідання підкранових шляхів. Такою основою можуть служити збірні фундаментні блоки або спеціальні збірні конструкції.
Прив'язку огорож підкранових шляхів проводять виходячи з необхідності дотримання безпечної відстані між конструкціями крана і обгороджуванням.
Відстань від осі ближньої до огороджування рейки до огородження lп.п визначають по формулі:
lп.п=(Rпов — 0,5bк)+lбез ( 50),
де: bк — ширина колії крана, м (приймають по довідниках); lбез — приймають рівним 0,7м.
Для баштових кранів без поворотної частини lбез витримується від бази крана.
Крайні стоянки баштового крана повинні бути прив'язані до осей будівлі і позначені на БГП і місцевості добре видимими кранівнику і стропувальникам орієнтирами.