
- •Організація будівництва
- •Передмова
- •1. Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •1.2. Мета викладання дисципліни
- •1.3. Програма навчальної дисципліни Передмова
- •Модуль 1 змістовий модуль 1 (пп.046) «Організаційні форми і структура управління в будівництві»
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •Тема 2. Організаційно-технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •1.4. Структура залікового кредиту
- •1.5. Практичні заняття
- •1.6. Самостійна робота
- •1.7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •1.2. Учасники будівництва
- •1.3. Норми тривалості будівництва
- •1.4. Поняття про заділ в будівництві
- •Тема 2. Організаційно–технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •2.1. Органiзацiйна пiдготовка
- •2.2. Титульні списки I договори підряду
- •2.3. Технічна і технологічна підготовка
- •2.4. Організаційно-технічна підготовка при бригадному підряді
- •2.5. Основний перiод будівництва
- •2.6. Ув’язка основних I підготовчих будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •2.7. Органiзацiя побуту на будiвельних майданчиках. Органiзацiя праці
- •2.8. Органiзацiя будiвельного виробництва в умовах реконструкції
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •3.1. Суть потокової організації
- •3.2. Загальні параметри потоків
- •3.3. Різновидності потоків в залежності від структури і виду кінцевої продукції
- •3.4. Загальна класифікація потоків
- •3.5. Організація ритмічних потоків
- •3.6. Визначення ступені рівномірності потоку
- •3.7. Кратноритмічні і різноритмічні потоки
- •3.8. Організація неритмічних потоків
- •3..00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.9. Організація потоків при зведенні окремих об’єктів
- •3.10. Організація комплексного потоку
- •3.11. Організація довгострокових потоків
- •3.12. Економічна ефективність потоків
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Тема 4. Сітьові моделі й сітьові графіки
- •4.1. Загальні поняття про сіткове планування
- •4.2. Організаційно-технічна модель будівництва
- •4.3. Елементи сіткового графіка
- •Ц я технологічна послідовність на сг позначається стрiлками I кільцями:
- •4.4. Правила побудови сіткових графіків
- •4.5. Різновидності сіткових графіків
- •Тема 5. Організація та графіки будівництва окремих будівель і споруд
- •5.1. Порядок розробки сг
- •5.2. Побудова сг в масштабі часу
- •Тема 6. Організація та графіки будівництва комплексів будівель і споруд
- •6.1. Оптимізація сг
- •6.2. Застосування сг в управлінні будівельним виробництвом
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •Тема 7. Призначення і види будівельних генеральних планів (бгп)
- •7.1. Будівельний генплан, принципи проектування
- •7.2.Питання, що вирішуються при проектування будгенпланів (бгп)
- •7.3. Загальномайданчиковий будгенплан
- •7.4. Об’єктний будгенплан
- •Тема 8. Розрахунок об’єктів будівельного господарства
- •8.1. Організація складського господарства. Класифікація складів Склади класифікуються:
- •8.2. Виробничі запаси, величина нормативного запасу, розвантажувального фронту
- •Величина нормативного запасу визначається за формулою:
- •8.3. Тимчасові будівлі, обсяг будівель
- •1. Виробничі:
- •8.4. Розрахунок тимчасового водозабеспечення будгенплану
- •Розрахункові секундні витрати води на будмайданчику приймаються за найбільшою величиною розрахункових витрат:
- •8. 5. Розрахунок тимчасового енергозабезпечення будгенплану
- •1. Спосіб - по питомій потужності:
- •Тема 9. Основні положення проектування будівельних генеральних планів
- •9.1. Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників на будгенплані
- •Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів
- •Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів
- •9.2. Визначення зон роботи крана
- •Частини будівель баштовим або стріловим кранами
- •9.3. Проектування тимчасових доріг
- •Основні технічні показники доріг
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Задача 2
- •Розв’язок задачі 2
- •Задача 3
- •Розв’язок задачі 3
- •4.2. Задачі на організацію ведення робіт (підвищеної складності)
- •5. Завдання та рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи
- •Підрахунок обсягів робіт та трудомісткості
- •Відомість основних обсягів робіт
- •Розрахунок та побудова сіткового графіка
- •Побудову сiткового графiка в масштабi часу
- •Розрахунок технiко-економiчних показники будівництва
- •Оформлення ргр
- •Шкала оцінювання в кмсонп та естs
- •7. Типові завдання для модульних контрольних робіт
- •8. Перелік основних тестових завдань
- •9. Типові завдання для підсумкового модульного контролю
- •10. Список використаної літератури
- •Організація будівництва
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11.
4.4. Правила побудови сіткових графіків
В сiтковi моделі зведення будівлі чи споруди, кожна робота повинна мати конкретний змiст i точний фiзичний об’єм та виконується в заданій технологічній послiдовностi.
Перед побудовою сітки СГ необхідно установити перелік робiт i по кожнiй iз них виявити:
роботи, якi повиннi бути закiнченi до початку даної роботи;
роботи, якi можуть бути розпочатi пiсля завершення даної роботи;
роботи, якi можуть виконуватись паралельно iз виконанням даної роботи.
Порядок побудови сітки може бути рiзним:
вiд початку до кiнця, або навпаки;
вiд промiжних подiй в обидва боки.
При побудові сіткових моделей для правильного вiдображення взаємозв’язкiв мiж роботами необхiдно дотримуватись деяких правил:
1. Напрям стрілок — робiт необхiдно приймати злiва – направо.
2. Форма графiка повинна бути простою, без зайвих перетинань, більшість робiт необхідно зображати горизонтальними лініями.
3. При виконаннi одночасно декiлька паралельних робiт не можна мати в СГ роботи однакового коду.
Ось, наприклад, такi роботи, як: розробка грунту екскаватором, навантаження його в автосамоскиди i планування грунту бульдозером у вiдвалi.
|
|
Рис.6. Приклад до третього правила побудови СГ
4. Кожний графік повинен мати одну початкову подiю (якщо по умовам будiвництва початкових подiй декiлька, тобто одночасне розпочинання робiт на рiзних об’єктах, в графiку необхiдно вiдображати зв’язок початкової подiї iз однiєю початковою подiєю через фiктивну роботу i одну кiнцеву подiю (якщо задача окремих об’єктiв передбачена не одночасно, тодi кiнцевою подiєю для всього комплексу приймається здача останнього об’єкту, а кiнцевi подiї окремих об’єктiв на графiку з’єднуються фiктивними роботами з кiнцевою подiєю комплексу).
5. Дана робота, очiкування i залежнiсть повиннi мати власний шифр у виглядi номеру їх початкової i кiнцевої подiї.
6. Якщо тi або iншi роботи розпочинаються пiсля часткового виконання попередньої роботи, тодi цю роботу необхiдно подiлити на частини, при цьому кожна частина роботи в графiку вважається самостiйною i має попереднi i наступнi подiї.
Наприклад, роботи по влаштуванню фундаментiв можуть розпочинатись по захваткам пiсля виконання земельних робiт на цих захватках, а не по будiвлі в цілому.
|
|
Рис.7. Приклад до шостого правила побудови СГ
7. Якщо для розпочинання однієї роботи "С" неохiдне виконання попередніх робiт "А" i "Б", а для початку іншої роботи "Д"- виконання однієї з цих робiт "А", тодi в СГ вводиться додаткова подiя 6 i залежнiсть (фiктивна робота) 6-7.
|
|
Рис.8. Приклад до сьомого правила побудови СГ
8. Якщо після закiнчення роботи "А" розпочинається робота "В" i після закiнчення роботи "Б" - робота "Д", а для розпочинання роботи "Г" необхiдне закiнчення двох робiт "А" i "Б", тодi вводиться дві залежності: 12-14 i 13-14.
Рис.9. Приклад до восьмого правила побудови СГ
Наприклад, бетонні підлоги на I-з (робота 14-17) можуть розпочатись тiльки пiсля закiнчення на цiй захватцi попереднiх робiт по вiдсипцi пiщаної пiдготовки пiд підлоги i влаштування трубних i інших розводок, що вiдображено на графiку залежностi 12-14 i 13-14.
9. В СГ не повинно бути "тупікiв"; "хвостів" i замкнених "циклiв".
"Тупік" — подiя (окрiм завершальної) iз якої не виходить жодна робота, наприклад подiя.
"Хвіст" — подiя (окрім вихідної), в яку не входить ні одна робота.
"Цикл" — замкнений контур, в якому всi роботи повертаються до тієї події, із якої вишли наприклад, шлях 7-9-10.
|
Рис.10. Приклад до дев’ятого правила побудови СГ
10. В СГ, який має самостiйну сітку, можливе укрупнення за рахунок введення однiєї роботи замiсть ряду із тривалістю рівною максимуму по одному iз шляхів.
а) до укрупнення
б) після укрупнення
Рис.11. Приклад до десятого правила побудови СГ
Укрупнення проводиться по таким правилам:
а) група робiт у СГ може показуватись як одна робота в цій групi є початкова i одна кiнцева подiя;
б) укрупнювати в одну роботу необхiдно тiльки такi роботи, якi закрiпленi за одним виконавцем i бригадою, дiльницею, БМУ i т.п.
в) в укрупнену сiтку неможливо уводити новi подiї, яких не було в детальному графiку до укрупнення;
г) назва робiт в укрупненому графiку повинна бути ув’язана iз назвою робiт до укрупнення;
д) коди подiй, що зберiгаються в укрупненому графiку, повиннi бути такими ж, як i в детальному графiку.
11. На сітковому графіку подія, що відображає поставку обладнання чи конструкцій показується в квадраті або квадратом.
а) не вірно
б) вірно
Рис.12. Приклад до одинадцятого правила побудови СГ
12. В СГ потового будiвництва не повинно бути "прострiлiв" тобто при зображеннi потокових робiт особлива увага придiляється правильнiй розбивцi робiт на захватки i виявленню взаємозв’язків суміжних робiт. Для наступних потокiв повиннi бути виключенi фіктивні залежностi.
|
а |
|
б) вірно |
Рис.13. Приклад до дванадцятого правила побудови СГ
Наприклад: початок роботи 7-9 (монтаж стiн на П-з) через залежнiсть 5-6 обумовлюється закiнченням земляних робiт на III-з (робота 3-5), що не вiрно. Для вiдображення правильних взаємозв’язкiв робiт вводяться додатковi залежностi i подiї. Так, при допомозi залежностей 6-9 i 10-12 i подiй 9 i 12 усовуються хибнi зв’язки ("простріли").
13. Нумерація подій сіткового графіка ведеться методом „рангів”: події можна присвоїти лише тоді „ранг” і відповідний номер, коли до неї не входять „не викреслені” роботи від подій попередніх „рангів”.