- •Організація будівництва
- •Передмова
- •1. Робоча програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •1.2. Мета викладання дисципліни
- •1.3. Програма навчальної дисципліни Передмова
- •Модуль 1 змістовий модуль 1 (пп.046) «Організаційні форми і структура управління в будівництві»
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •Тема 2. Організаційно-технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •1.4. Структура залікового кредиту
- •1.5. Практичні заняття
- •1.6. Самостійна робота
- •1.7. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Тема 1. Організаційні форми і структура управління в будівництві
- •1.2. Учасники будівництва
- •1.3. Норми тривалості будівництва
- •1.4. Поняття про заділ в будівництві
- •Тема 2. Організаційно–технічна підготовка до будівництва об’єктів
- •2.1. Органiзацiйна пiдготовка
- •2.2. Титульні списки I договори підряду
- •2.3. Технічна і технологічна підготовка
- •2.4. Організаційно-технічна підготовка при бригадному підряді
- •2.5. Основний перiод будівництва
- •2.6. Ув’язка основних I підготовчих будівельно-монтажних робіт (бмр)
- •2.7. Органiзацiя побуту на будiвельних майданчиках. Органiзацiя праці
- •2.8. Органiзацiя будiвельного виробництва в умовах реконструкції
- •Змістовий модуль 2 (пп.047) «Потокові методи організації праці»
- •Тема 3. Потокові методи організації праці
- •3.1. Суть потокової організації
- •3.2. Загальні параметри потоків
- •3.3. Різновидності потоків в залежності від структури і виду кінцевої продукції
- •3.4. Загальна класифікація потоків
- •3.5. Організація ритмічних потоків
- •3.6. Визначення ступені рівномірності потоку
- •3.7. Кратноритмічні і різноритмічні потоки
- •3.8. Організація неритмічних потоків
- •3..00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000.9. Організація потоків при зведенні окремих об’єктів
- •3.10. Організація комплексного потоку
- •3.11. Організація довгострокових потоків
- •3.12. Економічна ефективність потоків
- •Модуль 2 змістовий модуль 3 (пп.048) «Виробничі моделі будівництва»
- •Тема 4. Сітьові моделі й сітьові графіки
- •4.1. Загальні поняття про сіткове планування
- •4.2. Організаційно-технічна модель будівництва
- •4.3. Елементи сіткового графіка
- •Ц я технологічна послідовність на сг позначається стрiлками I кільцями:
- •4.4. Правила побудови сіткових графіків
- •4.5. Різновидності сіткових графіків
- •Тема 5. Організація та графіки будівництва окремих будівель і споруд
- •5.1. Порядок розробки сг
- •5.2. Побудова сг в масштабі часу
- •Тема 6. Організація та графіки будівництва комплексів будівель і споруд
- •6.1. Оптимізація сг
- •6.2. Застосування сг в управлінні будівельним виробництвом
- •Змістовий модуль 4 (пп.049) «Проектування об’єктів будівельного господарства і будівельних генеральних планів»
- •Тема 7. Призначення і види будівельних генеральних планів (бгп)
- •7.1. Будівельний генплан, принципи проектування
- •7.2.Питання, що вирішуються при проектування будгенпланів (бгп)
- •7.3. Загальномайданчиковий будгенплан
- •7.4. Об’єктний будгенплан
- •Тема 8. Розрахунок об’єктів будівельного господарства
- •8.1. Організація складського господарства. Класифікація складів Склади класифікуються:
- •8.2. Виробничі запаси, величина нормативного запасу, розвантажувального фронту
- •Величина нормативного запасу визначається за формулою:
- •8.3. Тимчасові будівлі, обсяг будівель
- •1. Виробничі:
- •8.4. Розрахунок тимчасового водозабеспечення будгенплану
- •Розрахункові секундні витрати води на будмайданчику приймаються за найбільшою величиною розрахункових витрат:
- •8. 5. Розрахунок тимчасового енергозабезпечення будгенплану
- •1. Спосіб - по питомій потужності:
- •Тема 9. Основні положення проектування будівельних генеральних планів
- •9.1. Розміщення і прив’язка монтажних кранів і підйомників на будгенплані
- •Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів
- •Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів
- •9.2. Визначення зон роботи крана
- •Частини будівель баштовим або стріловим кранами
- •9.3. Проектування тимчасових доріг
- •Основні технічні показники доріг
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Задача 2
- •Розв’язок задачі 2
- •Задача 3
- •Розв’язок задачі 3
- •4.2. Задачі на організацію ведення робіт (підвищеної складності)
- •5. Завдання та рекомендації до виконання розрахунково-графічної роботи
- •Підрахунок обсягів робіт та трудомісткості
- •Відомість основних обсягів робіт
- •Розрахунок та побудова сіткового графіка
- •Побудову сiткового графiка в масштабi часу
- •Розрахунок технiко-економiчних показники будівництва
- •Оформлення ргр
- •Шкала оцінювання в кмсонп та естs
- •7. Типові завдання для модульних контрольних робіт
- •8. Перелік основних тестових завдань
- •9. Типові завдання для підсумкового модульного контролю
- •10. Список використаної літератури
- •Організація будівництва
- •33028, Рівне, вул. Соборна, 11.
3.6. Визначення ступені рівномірності потоку
Якщо перша бригада потоку закiнчує свою роботу, а остання ще не приступила до неї, тодi потiк називається несталим.
Це характерно для випадку, коли кiлькiсть захваток N менша, мiж n+1, тобто при N=n+1 розпочинається сталий потiк, отже, необхідно прагнути, щоб кількість захваток була бiльшою чим кiлькiсть процесiв.
Ступінь рiвномiрностi потоку оцiнюється показниками рiвномiрностi потоку, котрi визначаються по часу (К2) або по кiлькостi робочих (К1).
К2>0 |
К2=0 |
К2<0 |
Сталий потiк |
Несталi потоки |
|
Коефiцiєнт нерiвномiрностi по часу:
К2=Твир/ То=(N-(n-1))/(N+(n-1)) (15),
при N>(n-1) K2>0;
N=(n-1) K2=0;
N<(n-1) K2<0;
тобто Твир>0 при К2>0 всi бригади вступили в потiк;
Твир=0 при К2=0 i тiльки остання бригада вступає в потiк, а перша вибуває iз потоку;
Твир<0 при К2<0 починається згортання потоку, навiть не досягнувши сталого перiоду.
Коефiцiєнт нерiвномiрностi кiлькостi робочих, по потоку:
К1 = Rmax/Rсер (16),
Rсер =∑Qо/ То. (17),
де ∑Qо — загальна трудомісткість всiх робiт за час дiї потоку.
Значення К1 завжди бiльше одиницi, але чим бiльший перiод сталого потоку (що досягається збiльшенням кiлькостi захваток), тим менше значення К1 i навпаки. Оптимальне значення знаходиться в межах 1,5...1,8.
3.7. Кратноритмічні і різноритмічні потоки
Досить широку галузь застосування мають ритмiчнi потоки iз кратним ритмом працi бригад (кратноритмчнi потоки). Це може мати мiсце тодi, коли тривалість роботи i трудомiсткiсть в 2—3 рази бiльше тривалостi роботи iнших бригад. Так наприклад, зведення основних несучих конструкцiй (каркасу, стiн i перекриття або опоряджувальних робiт) потребують у декiлька раз бiльше часу, чим виконання деяких iнших робiт.
При органiзацiї таких потокiв дотримуються таких умов:
— ритм потоку дорiвнює ритму роботи бригад;
— величина ритму для всiх бригад кратна К;
— кількість бригад, що виконують один i той же процес, рівна значенню кратності ритму цієї бригади, ритму потоку.
Розрахункові формули, що приведенi для потоку iз постiйним ритмом, можуть застосовуватися i для потоку iз кратним ритмом.
В деяких випадках наступний процес неможливо розпочати слiдом за закiнченням попереднього процесу по вимозi технологiї i мiж ними повинен бути залишений розрив по часу, який називається технологічною перервою (просушування штукатурки, набирання мiсцевостi бетоном...). Інколи мiж сумiжними процесами необхiдно зробити деяку перерву (очищення примiщення, улаштування риштувань...), такi вимушенi перерви називаються органiзацiйними.
Тоді загальна тривалість потоку буде:
(18).
Зустрічаються випадки, коли неможливо встановити рівні або кратні ритми для всiх часткових потокiв, проте є можливiсть для кожного потоку зберегти постiйний iндивiдуальний ритм роботи бригади. Тодi органiзовується ритмiчний потiк.
Загальна тривалість потоку знаходиться як сума тимчасових iнтервалiв мiж початками сумiжних процесiв на захватцi i тривалостi останньої роботи на всiх захватках:
(19),
де:
— розрив мiж початком I-го i II-го процесiв
на 1 i 2 захватцi;
—
тривалість останньої роботи.
