4.2. Влаштування перехідних кривих.

У відповідності до вимог ДБН В.2.3-4-2007 з’їзди з транспортних розв’язок слід проектувати з використанням перехідних кривих. При цьому, якщо з’їзд проектують на змінну швидкість руху, то слід використовувати гальмівні криві, а якщо на постійну – клотоїду.

При проектуванні транспортних розв’язок необхідно визначати довжину l суміщеної ділянки з’їзду та основної дороги (або перехідно-швидкісної смуги). На цій ділянці (рис.3) зовнішня смуга руху основної дороги та з’їзд мають загальну проїзну частину для прямого та поворотного руху. Тому при проектуванні даної ділянки в поздовжньому профілі слід приймати ті ж параметри, як і для основної дороги.

Рис.3 - З'їзд із перехідно-швидкісної смуги:

Отже, проектування з'їзду як у плані, так і в профілі може починатися з точки К₁, віддаленої від початку з'їзду N на віддалі l , визначеної ординатою У_к1. За таких умов повинно відбуватися повне розділення транзитних і повертаючих потоків. Відгін віражу на з'їзді можна починати з точки К₁. Таким чином, довжина перехідної кривої L повинна задовольняти умови:

(2)

де l — довжина суміщеної ділянки початкової ділянки з'їзду, м,

l₁ — довжина ділянки відгону віражу, м.

Якщо з’їзд транспортної розв’язки проектують на постійну швидкість руху, то довжина суміщеної ділянки

,м (3)

де Y_к1 – ордината точки, в якій сходяться зовнішні кромки проїзних частин з’їзду і перехідно-швидкісної смуги.

Рекомендовано приймати

, м (4)

де в_пшс – ширина перехідно-швидкісної смуги,

в_з –ширина проїзної частини на з’їзді.

Якщо з’їзд транспортної розв’язки проектують на змінну швидкість руху, то довжина суміщеної ділянки

,м (5)

де - швидкість руху на прямій ділянці (на 10км/год більше ), м/с;

- швидкість руху на кривій ділянці, яка дорівнює прийнятій швидкості на даному з’їзді (за табл.2), м/с;

а–уповільнення під час руху на перехідній кривій (0,3 - 0,5м/с²).

Довжина відгону віражу

_, м (6)

в_з- ширина проїзної частини односмугового з’їзду,

і_в, і_п – ухил віражу та поперечний ухил проїзної частини доріг, що перетинаються;

і_відг – ухил відгону віражу (для доріг І - ІІ категорії 5‰, ІІІ-ІV категорій - 10‰).

На рис.3 S - довжина відгону розширення; S_г - довжина ділянки гальмування.

Мінімальна довжина перехідної кривої при русі автомобіля в межах перехідної кривої з постійною швидкістю визначається за формулою:

, м, (7)

де V_кр - розрахункова швидкість на з’їзді, м/с;

І – зростання відцентрового прискорення І=0,5...0,8м/с³

За умов нерівномірного руху на кривій (рух з гальмуванням) мінімальну довжину перехідної кривої можна визначити за формулою:

, м (8)

Кут повороту гальмівної кривої визначаємо за наступною формулою (за умов нерівномірного руху):

(9)

Кут повороту клотоїди (за умов руху з постійною швидкістю)

(10)

Координати гальмівної кривої визначають за формулами:

(11); (12)

Координати клотоїди:

(13); (14)

Де - параметр клотоїди;

l- довжина ділянки кривої , .

При підстановці в ці формули повної прийнятої довжини перехідної кривої L отримаємо координати її кінця х_к, у_к.

Для детального розрахунку та побудови клотоїди слід знайти ще додатково наступні величини:

• t- віддаль від початку перехідної кривої до перпендикуляру опущеного з центру колової кривої на лінію тангенсів, м

; (15)

• р- зменшення радіуса кривої - переміщення кривої, м;

; (16)

• R' - зменшений радіус,м

; (17)

• Т_н – довжина нового тангенсу, м

(18)