- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •Затверджено
- •Тема 1. Концептуальні основи публічного
- •Тема 2. Становлення адміністративної науки
- •2. Політичні мережі:
- •3. Рецептивне адміністрування:
- •Тема 3 законодавче забезпечення публічного
- •Тема 4. Управлінські рішення в системі публічного адміністрування
- •16. За необхідності посвідчення гербовою печаткою:
- •Тема 5 концепція адміністративної реформи в україні
- •Реформування у сфері державної служби
- •Реформування у сфері місцевого самоврядування.
- •Тема 6 антикорупційна діяльність в україні
- •Тема 7 сучасні технології публічного адміністрування:
- •7.1 Система управління якістю суя на засадах iso- 9001: 2000 та iwa- 4: 2005
- •7.2 Модель електронного врядування типу “Електронний уряд”, “єдиний офіс”, «єдине вікно»
- •Додоткова література
Тема 1. Концептуальні основи публічного
АДМІНІСТРУВАННЯ.
1.1 Сутність і поняття публічного адміністрування.
1.2 Принципи публічного адміністрування, системи суб'єктів публічного адміністрування.
1.3 Основні галузі публічного адміністрування.
1.1 Сутність і поняття публічного адміністрування.
Публічне адміністрування - одна з ключових дисциплін, яка формує управлінську еліту для забезпечення взаємодії інтересів бізнесу, політики, громадянського суспільства з метою розробки та прийняття стратегічних рішень на базі використання сучасних інноваційних технологій.
Адміністрування (англ. «administro» - керую, виконую) - бюрократичний метод управління завдяки командуванню.
Адміністрування - діяльність щодо керівництва дорученою ділянкою завдяки застосуванню адміністративних методів управління.
Адміністрування, як функція управління, відповідно до класичною теорії управління включає:
- планування (постановка цілей і задач);
- організацію (створення формальної структури підпорядкованості і розподіл
функцій між підрозділами);
- керівництво (оперативне прийняття рішень у вигляді наказів, розпоряджень,
забезпечення узгодженості взаємодії усіх підрозділів);
- облік;
- контроль;
- аналіз.
Адміністрування поділяється на:
- корпоративне (приватне);
- громадське (державне, регіональне, муніципальне).
Адміністрування також розглядається як організаційно - розпорядча діяльність менеджерів у взаємодії з органами управління різних рівнів.
Публічне адміністрування є складовою частиною системи державного управління. Його часто плутають з публічним управлінням.
Публічне управління - це процес колективного прийняття та реалізації стратегічних рішень на основі узгодження і координування мети і дій усіх ключових учасників.
Публічне адміністрування (англ. «public management») - це регламентована законами та іншими правовими актами діяльність суб'єктів публічного адміністрування, що спрямована на:
прийняття адміністративних рішень;
надання адміністративних послуг;
здійснення внутрішнього адміністрування суб'єкта публічного адміністрування.
Суб'єкт публічного адміністрування (СПА) - орган, установа, посадова особа, юридична особа, що уповноважені здійснювати публічне адміністрування.
Публічне адміністрування розглядається у вузькому та широкому значенні.
У вузькому сенсі, публічне адміністрування передбачає взаємодію суб'єктів виключно з виконавчою гілкою влади (Кабінет Міністрів та структури, що йому безпосередньо підпорядковані).
У широкому сенсі - з усіма трьома гілками влади (законодавчою, виконавчою, судовою) та на різних рівнях прийняття рішень (державний, регіональний, муніципальний).
Адміністративне регулювання - діяльність суб'єкта публічного адміністрування з видання правил, положень, регламентів та інших нормативних актів для виконання законів.
Внутрішнє адміністрування - діяльність, завдяки якій забезпечується самостійне функціонування суб'єкта публічного адміністрування (впорядкування організаційно-управлінської структури, документація, розпорядження трудовими, матеріальними, фінансовими ресурсами, документообіг).
Посадова особа - державний політик, державний службовець або інша особа, яка виконує функції публічного адміністрування і володіє повноваженнями давати вказівки.
Адміністративний акт - виданий суб'єктом публічного адміністрування правовий акт встановленої форми.
Може бути індивідуальний або нормативний:
Індивідуальний адміністративний акт - одноразовий акт, призначений для конкретної особи або групи осіб.
Нормативний адміністративний акт - правовий акт, що встановлює правила поведінки або ведення справ для необхідної групи осіб.
Адміністративне рішення - адміністративний акт або інший документ встановленої форми, в якому виражена воля суб'єкта публічного адміністрування.
Адміністративна послуга - дія суб'єкта публічного адміністрування з видачі дозволів, ліцензій або доказів, що підтверджують факт здійснення адміністративних процедур.
Публічна послуга - діяльність контрольованих державою або самоврядуванням юридичних осіб з надання соціальних послуг, послуг у
галузі освіти, культури, науки, спорту.
Дисципліна “Публічне адміністрування” є багатогранною та базується на знаннях великої кількості дисциплін, також вона є базою для вивчення деяких суто управлінських навчальних курсів (рис. 1.1).
Державне управління
Корпоративне
управління
Стратегічне
управління
Основи менеджменту
Політологія
Соціологія
пппсихологія
Управління
персоналом
Основи
адміністративного управління
Інформаційні
технології в менеджменті
Психологія
Право
Рис 1.1 – Міждисциплінарні зв’язки «Публичного администрирования»
Також дисципліна “Публічне адміністрування” коригується з низкою дисциплін магістерського циклу підготовки, а саме: “Управління змінами”, “Управління якістю”, “Управління витратами” тощо.
Принципи публічного адміністрування.
Суб’єкти публічного адміністрування (СПА) у своїй діяльності керується наступними принципами:
Верховенство права (тобто діяльність повинна здійснюватися тільки відповідно до законів та адміністративних актів);
Об'єктивність (неупередженість виконання рішень);
Пропорційність (масштаб адміністративного рішення і засоби здійснення повинні відповідати цілям адміністрування);
Незловживання владою ( тобто діяльність СПА здійснюється тільки у межах, правилах та процедурах, що дозволені та чітко прописані у діючому законодавстві;
Службова співпраця (при підготовці адміністративних рішень надання допомоги різним відомствам);
Ефективність (економне використання ресурсів при прийнятті рішень щодо адміністрування, тобто з мінімальними витратами);
Субсидіарності (рішення СПА повинні здійснюватися на тих рівнях, де їх виконання є найбільш ефективним);
«Єдиного вікна» (підготовка інформації за замовленням громадян, прийом скарг, пропозицій та відповіді на них передбачається на одному робочому місці, задля уникнення невдобств , пов’язанних із бюрократизацією процесу вирішенням питання).
Система Субєктів Публічного Адміністрування включає:
Рис. 1.2 – Система СПА.
Основні галузі публічного адміністрування.
До основних галузей публічного адміністрування відносять:
Адміністративне регламентування, нагляд, контроль за здійсненням
нормативних актів;
2. Надання адміністративних послуг;
3. Адміністрування публічних послуг;
4.Внутрішнє адміністрування СПА.
Адміністративне регулювання передбачає консультування, опитування, публічно оголошені збори, запрошення представників для з'ясування думки.
Важливим способом забезпечення якості ПА на будь-якому рівні є моніторинг СПА, що організовується в залежності від рівня адміністрування, від уряду (держ. рівень) до керівництва регіоном (рівень місцевого самоврядування).
