6.7. Річкові порти України.

Річкові порти Дніпровського басейну - основні водотранспортні центри, що організовують перевезення вантажів і пасажирів по Дніпру і його протоках. Збудовано порти в Черкасах, Кременчуці, Херсоні, Дніпродзержинську, Нікополі, Києві, Дніпропетровсь­ку.

Київський порт розташований на правому березі Дніпра, за 872 км від гирла. Це найбільший порт у басейні за обсягом вантажних операцій. Відправляє кварцити, промислові і продовольчі вантажі; приймає вугілля, мінерально-будівельні матеріали, тарно-штучні ван­тажі. Тут початок багатьох транзитних пасажирських ліній.

Черкаський порт розташований на правому березі Кремен­чуцького водосховища, за 663 км від гирла. Кременчуцький порт -на лівому березі, в нижньому б'єфі КремГЕС, за 549 км від гирла. Дніпродзержинський порт - на правому березі, в нижньому б'єфі Дніпродзержинського водосховища, за 437 км від гирла. У ванта­жообігу названих трьох портів основне місце займають мінераль­но-будівельні матеріали, металобрухт, шлаки, інші вантажі.

Дніпропетровський порт знаходиться за 399 км від гирла. Порт відправляє вугілля, мінерально-будівельні матеріали; приймає квар­цити, плодоовочеві та інші вантажі. Дві ділянки порту розташовані на правому березі, де тривають операції головним чином зі штуч­ними вантажами, а одна ділянка - на лівому березі (переробка ма­сових вантажів).

Запорізький порт знаходиться на лівому березі, за 312 км від гирла. Основні вантажі, що відправляються: залізна руда, яка пе­ревалюється з залізничної колії і відправляється по річці через Брест на експорт; вугілля, вугільна шихта відправляється в Херсон, Ми­колаїв і далі на експорт; боксити (імпортні), котрі перевалюються в Херсоні і Миколаєві з морських суден на річкові.

Херсонський порт (до 1946 р. - пристань) - на правому березі Дніпра, за 28 км від гирла, на стику річкових і морських шляхів. Відправляє боксити, овочі і баштанні, промислові і продовольчі то­вари; приймає вугілля, мінерально-будівельні матеріали, зерно та ін. [4].

На Дністрі розташований Могилів-Подільський річковий порт.

На Дунаї розташовані річкові порти Ізмаїл і Рені.

6.8. Канали.

Акваторія Керч-Єнікальського каналу належить до Керченсь­кого торговельного порту. Вона сягає шириною 120 м від буя Варзовський до Світного буя № 1 з колінами Чушкінським, Єнікальським, Бурунським і Павловським, а також охоронною зоною шири­ною по 100 м від обох брівок каналу.

Акваторія Керченського підхідного каналу - від південної гра­ниці акваторії порту до перетину з охоронною зоною лівої брівки Єнікальського коліна Керч-Єнікальського каналу.

Акваторія підхідного каналу портового пункта Аршинцево (1 і 2 коліна) шириною 80 м, з охоронною зоною шириною по 100 м

від обох брівок каналу - від меридіану Світного буя № 13 підхідно­го каналу до охоронної зони лівих брівок Бурунського і Павловсь-кого колін Керч-Єнкильського каналу.

Бузько-Дніпровсько-Лиманський канал іноді ще зветься Мико­лаївським морським підхідним каналом, починається з острова Бе­резань і тягнеться 44 милі до порту Миколаїв. Канал складається з 13 колін; з них 6 колін проходить по Дніпровському лиману, інші -по річці Південний Буг. Ширина каналу 100 м, найменша глибина в ньому 10,4 м.

Канал акваторії порту Миколаїв довжиною 2,4 милі прохо­дить по річці Південний Буг від 13-го коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу до Спаського каналу.

Спаський канал складається з 2-х колін. Довжина першого -9,5 кбт (кбт - кабельтов, 10 кбт = 1 миля), ширина - 80 м; довжина 2-го коліна - 1,45 милі, ширина - 100 м.

Херсонський морський канал протяжністю 21,3 милі і шириною 100 м проритий у східній частині Дніпровського лиману. Ним кори­стуються морські судна, що йдуть у порт Херсон. Херсонський ка­нал складається з 3-х колін. Поворот із Бузько-Дніпровсько-Ли-манського каналу на перше коліно Херсонського морського кана­лу відбувається на створі Аджигольської коси. Найменша глибина 8,5 м. Східна частина другого коліна і третє коліно проходить серед глибин менше 5 м.