5. Основні показники технологічності виробу.

Чотири основних показники технологічності конструкції виробу задані стандартом.

Трудомісткість виготовлення виробу

де T_i — трудомісткість виготовлення й випробування i-й складовій частини, нормо-ч.

Трудомісткість виробу, що складає з великої кількості складальних одиниць і деталей, визначають по типових представниках складових частин виробу:

де Т_ie, Т_iд, Т_сб, Тис — трудомісткість відповідно виготовлення i-й складальної одиниці, i-й деталі, загального складання виробу й випробувань; п_iе, n_iд — кількість i-x складальних одиниць і i-x деталей.

Рівень технологічності конструкції за трудомісткостю виготовлення являє собою відношення досягнутої трудомісткості виробу (Т_и) до базового показника трудомісткості Т_би:

У процесі проектування розрахунок (К_у, _т) роблять за дослідно-статистичним даними трудомісткостей виготовлення основних складових частин виробів-представників з урахуванням коригувальних коефіцієнтів.

Технологічна собівартість дорівнює сумі витрат на виготовлення одиниці виробу, що виражається у вартості матеріалів (С_м), у заробітній платі виробничих робітників з нарахуваннями (С_з) і цехових витратах (Сц._р):

Рівень технологічності конструкції по технологічній собівартості визначається як відношення досягнутої собівартості виробу (С_т) до базового показника технологічної собівартості виробу (Сб._т):

Попередній розрахунок К_у.с можна робити аналогічно розрахунку рівня технологічності.

6. Додаткові показники технологічності виробу.

Відносна трудомісткість заготівельних робіт виражається відношенням трудомісткості виготовлення всіх видів заготівель до загальної трудомісткості виробу:

де Гз._р = Т_л + Т_к + Т_ш + ... - трудомісткість заготівельних робіт (ливарних, ковальських, штампувальних і ін.).

Відносна трудомісткість виду процесу виготовлення визначається відношенням трудомісткості окремого процесу виготовлення (Т() до загальної трудомісткості виробу:

Відносна трудомісткість підготовки виробу до функціонування розглядається як відношення трудомісткості підготовки до функціонування (Тп._ф)до трудомісткості виготовлення даного виробу:

Відносна трудомісткість профілактичного обслуговування виробу являє собою відношення трудомісткості планово-профілактичного технічного обслуговування виробу (Т_об) у певний період експлуатації до трудомісткості виготовлення:

Відносна трудомісткість ремонтів визначається відношенням трудомісткості планового ремонту виробу (Т_р) у даний , період експлуатації до трудомісткості виготовлення:

Питома трудомісткість виготовлення виробу обчислюється як частка відносини трудомісткості до номінального значення основного технічного параметра виробу (Р):

Якщо у формули (V.8), (V.9), (V.10) замість значень трудомісткості виготовлення (Т_и) поставити номінальне значення основного технічного параметра виробу (Р), те одержимо формули для визначення питомої трудомісткості відповідно підготовки виробу до функціонування (t_п.ф), профілактичного обслуговування функціонуючого виробу (t_o6) і ремонтів (t_p):

Коефіцієнт ефективності взаємозамінності

де Т_сб, Т_пр, Тг._вз — трудомісткість відповідно складальних, приганяльних робіт і робіт з методу групової взаємозамінності.