1. ГРВІ, хронічний катаральний тонзиліт в стадії загострення;

2. цукровий діабет, тривалі шлунково-кишкові розлади;

3. після вживання їжі, багатої на вуглеводи та фізичних навантажень;

4. на фоні деяких емоційних станів;

5. Всі відповіді вірні.

115. При якому захворюванні у клінічному аналізі сечі можна виявити солі сечової кислоти:

1. при панкреатиті;

2. при подагрі;

3. при гострому пієлонефриті;

4. при циститі;

5. при виразковій хворобі шлунку?

116. Для якого захворювання характерні наступні зміни: у загальному аналізі сечі – сеча мутна з пластівчастим осадом, відносна густина – 1018, кількість білка – 0,66%, ер. – немає, л. – 8 – 10 у полі зору; у аналізі сечі за Нечипоренком – л. - 20000/мл; ер. - 500/мл:

1. гломерулонефриту;

2. амілоїдоз нирок;

3. туберкульоз нирок;

4. пієлонефриту;

5. рено-паренхіматозної артеріальної гіпертензії?

117. Виберіть реактив, який використовують для розчинення фосфатів:

1. барію хлорид;

2. 10% розчин хлоридної кислоти;

3. трихлороцтова кислота;

4. сульфатна кислота;

5. 10% розчин ацетатної кислоти.

118. За допомогою якої проби перевіряють здатність нирок концентрувати та виводити сечу:

1. Зимницького;

2. Нечипоренка;

3. Аддіса – Каковського;

4. Пастернацького;

5. Амбюрже.

119. Сеча у вигляді м’ясних помиїв – це ознака:

1. піурії;

2. мікрогематурії;

3. макрогематурії;

4. фосфатурії;

5. наявності у сечі епітелію сечового міхура.

120. Поставте попередній діагноз, враховуючи наступні дані загального аналізу сечі: кількість білка – 1,75%, л. – 3 - 4 у полі зору, ер – 10 – 12 у полі зору (за рахунок змінених еритроцитів), циліндри – 3 - 4 в полі зору:

1. цистит;

2. уретрит;

3. простатит;

4. гломерулонефрит;

5. пієлонефрит.

121. Гіперфосфотурія зустрічається:

1. при подагрі, цукровому діабеті;

2. після вживання м’ясної їжі, значного потовиділення;

3. при великих втратах рідини, лихоманці;

4. при пієлонефриті, циститі;

5. на фоні надмірного психо-емоційного навантаження.

122. Про яке захворювання Ви подумаєте першочергово, отримавши наступні результати клінічного аналізу сечі: відносна густина – 1007, кількість білка – 1,65%, ер. – 10 - 12 у полі зору, л. – 3 - 4 в полі зору, циліндрів гіалінових – 4 - 5 у полі зору:

1. гострий цистит;

2. туберкульоз нирок;

3. амілоїдоз нирок;

4. гострий пієлонефрит;

5. хронічний гломерулонефрит?

123. Виберіть реактив, який використовують для розчинення уратів:

1. 0,85% розчин натрію хлориду;

2. 20% розчин хлоридної кислоти;

3. дистильована вода;

4. реактив Селена;

5. 3% розчин сульфосаліцилової кислоти

124. За допомогою методу Нечипоренка визначають:

1. здатність нирок концентрувати та виводити сечу;

2. кількість форменних елементів у сечі, зібраної за добу;

3. кількість лейкоцитів, еритроцитів та циліндрів у 1мл сечі;

4. величину фільтрації нирок відносно ендогенного та екзогенного креатиніну;

5. вміст у сечі неорганічного осаду.

125. Для встановлення джерела лейкоц- та еритроцитурії використовують:

1. 3-стаканну пробу;

2. пробу Зимницького;

3. метод Каковського – Аддіса;

4. пробу Реберга;

5. симптом Пастернацького.

126. Проводячи 3-стаканну пробу у всіх трьох порціях досліджуваної сечі виявили лейкоцитурію. Вкажіть джерело запального процесу:

1. уретра;

2. сечовий міхур або нирки;

3. простата або нирки;

4. уретра або простата;

5. простата.

127. Велику кількість оксалатів можна виявити:

1. при цукровому діабеті та після вживання продуктів, до складу яких входить щавелева кислота;

2. при захворюваннях шлунка та надмірних фізичних навантаженнях;

3. при вірусному гепатиті та після вживання продуктів, до складу яких входить лимонна кислота;

4. при патології серцево-судинної системи;

5. на фоні набрякового синдрому.

128. Який діагноз є найбільш вірогідним при наступному результаті аналізу сечі: кількість білка 4,3%, білок Бенса – Джонса в сечі наявний, л. – 3 - 4 у полі зору, ер. – 5 - 6 у полі зору:

1. гострий цистит;

2. хронічний гломерулонефрит;

3. гострий пієлонефрит;

4. гострий гломерулонефрит;

5. мієломна хвороба?

129. Розчинення еритроцитів проводять:

1. 50% розчином нітратної кислоти;

2. 20% розчином сульфосаліцилової кислоти;

3. дистильованою водою;

4. 1% стандартним розчином альбуміну;

5. Реактивом Ларіонової.

130. Визначення кількості лейкоцитів, еритроцитів та циліндрів у добовій сечі проводиться методом:

1. Нечипоренка;

2. Каковського – Аддіса;

3. Штернгеймера – Мальбіна;

4. Зимницького;

5. Реберга.

131. При якому захворюванні в досліджуваній сечі можна виявити епітелій нирок:

1. циститі;

2. уретриті;

3. простатиті;

4. пієлонефриті;

5. при жодному із перелічених.

132. У хворого Б, 40 років, який тривалий час лікується з приводу патології суглобів, у клінічному аналізі сечі виявили солі сечової кислоти на все поле зору. Про яке захворювання Ви подумаєте в першу чергу:

1. пієлонефрит;

2. подагра;

3. гломерулонефрит;

4. цистит;

5. цукровий діабет.

133. Назвіть метод фарбування препаратів з метою виявлення гемосидерину:

1. Перльса;

2. Грама;

3. Нільсена;

4. Шарко-Лейдена;

5. Куршмана.

134. При мікроскопії мокротиння виявили утворення, що мають вигляд безбарвних прямокутників з обламаними краями. Що це ?

1. кристали жирних кислот;

2. кристали гематоїдину;

3. кристали холестерину;

4. спіралі Куршманна;

5. кристали Шарко-Лейдена.

135. Визначте колір та консистенцію мокротиння при бронхіальній астмі:

1. слизистий сіруватий;

2. жовтий гнійний;

3. з прожилками крові;

4. “малинове желе”;

5. слизисто-гнійне пошарове.

136. Що не входить до тетради Ерліха ?

1. обвапнені еластичні волокна;

2. казеозний детрит;

3. кристали холестерину;

4. мікобактерії туберкульозу;

5. кристали гематоїдину.

137. При мікроскопії мокротиння виявили великі клітини округлої форми, що містять гранули золотисто-жовтого кольору, назвіть їх