
Звіт з лабораторної роботи
Звіт з результатами лабораторної роботи повинен мати:
1. Короткі теоретичні відомості (у разі необхідності).
2. Таблиці зі значеннями випадкової величини, розподіленої за певним законом (таблиці 1 – 3) та таблицю зі значеннями ln1/(1-Q(t)) (таблиця 4).
3. За результатами виконання першої частини роботи – „Перевірка гіпотези про нормальний закон розподілу випадкової величини” мають бути побудовані гістограми функції та щільності розподілу випадкової величини та розраховані її основні параметри. Зроблені висновки про закон розподілу випадкової величини.
4. За результатами виконання другої частини роботи – „Перевірка гіпотези про показовий закон розподілу випадкової величини” – мають бути аналітично визначені параметри випадкової величини (метод порівняння математичного чекання та середньоквадратичного відхилення) та побудований графік і визначено значення інтенсивності відмов елементів (метод показового паперу). Зроблені висновки про закон розподілу випадкової величини.
5. Висновки.
Вихідні дані
У якості вихідних даних виступає номер варіанту студента, який заноситися до програми. Згідно номера варіанту програма здійснює моделювання випадкової величини (див. рис.4 та 5).
Таблиця, у яку слід заносити результати моделювання випадкової величини (частина перша лабораторної роботи), повинна мати наступний вигляд (Таблиця 1; у таблиці Nm – номер моделювання, х – значення випадкової величини).
Таблиця 1. Значення випадкової величини, розподіленої за невідомим законом.
Nm |
х |
Nm |
х |
Nm |
х |
Nm |
х |
Nm |
х |
1 |
|
21 |
|
41 |
|
61 |
|
81 |
|
2 |
|
22 |
|
42 |
|
62 |
|
82 |
|
3 |
|
23 |
|
43 |
|
63 |
|
83 |
|
4 |
|
24 |
|
44 |
|
64 |
|
84 |
|
5 |
|
25 |
|
45 |
|
65 |
|
85 |
|
6 |
|
26 |
|
46 |
|
66 |
|
86 |
|
7 |
|
27 |
|
47 |
|
67 |
|
87 |
|
8 |
|
28 |
|
48 |
|
68 |
|
88 |
|
9 |
|
29 |
|
49 |
|
69 |
|
89 |
|
10 |
|
30 |
|
50 |
|
70 |
|
90 |
|
11 |
|
31 |
|
51 |
|
71 |
|
91 |
|
12 |
|
32 |
|
52 |
|
72 |
|
92 |
|
13 |
|
33 |
|
53 |
|
73 |
|
93 |
|
14 |
|
34 |
|
54 |
|
74 |
|
94 |
|
15 |
|
35 |
|
55 |
|
75 |
|
95 |
|
16 |
|
36 |
|
56 |
|
76 |
|
96 |
|
17 |
|
37 |
|
57 |
|
77 |
|
97 |
|
18 |
|
38 |
|
58 |
|
78 |
|
98 |
|
19 |
|
39 |
|
59 |
|
79 |
|
99 |
|
20 |
|
40 |
|
60 |
|
80 |
|
100 |
|
Таблиця, у яку слід занести результати перетворення простої статистичної сукупності на статистичний ряд, має наступний вигляд (Таблиця 2). У Таблиці 2 введені такі позначення:
Ii – границі інтервалів, у які потрапляє випадкова величина х;
mi – кількість значень випадкової величини х, що потрапила до певного інтервалу;
pi* – частоти випадкової величини на шкірному з інтервалів.
Таблиця 2. Статистичний ряд значень випадкової величини х
Ii |
|
|
|
|
|
|
|
mi |
|
|
|
|
|
|
|
pi* |
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця, у яку слід заносити результати моделювання випадкової величини (частина друга лабораторної роботи), повинна мати наступний вигляд (Таблиця 3).
Таблиця 3. Моделювання випадкової величини, розподіленої за невідомим законом (гіпотеза про показовий закон розподілу).
Номер моделювання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Значення випадкової величини |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4, у яку слід заносити розраховані значення ln1/(1-Q(t)) має наступний вигляд.
Таблиця 4. Значення функції ln1/(1-Q(t))
t, год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Q(t) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|