Умови успішного виступу

Починайте виклад у зручному положенні, повільним темпом, звертанням: «Шановні слухачі...».

Виклад

1. На початку доповіді слід забезпечити контакт з аудиторією та оволодіти її увагою:

- Подякуйте тому, хто представив вас аудиторії (наприклад, голові);

• Чітко назвіть тему вашого виступу та проблему, яку пропонуєте для обговорення;

2. Під час доповіді слід:

-Дотримуватись відповідності вербальної і невербальної інформації;

- до записів заглядати відкрито, але не демонстративно, опускаючи очі, але голову не схиляйте;

- після закінчення виступу не показуйте свого полегшення через те, що виступ позаду;

- дякуйте за кожне запитання і зауваження навіть тоді, коли ви з ним не згодні.

Способи завершення виступу:

3. Підбити підсумки всього сказаного, повторивши основні положення виступу.

• Закликати до конкретних дій.

• Зробити слухачам комплімент.

• Пожартувати, викликавши сміх.

• Створити кульмінацію.

Важливим критерієм оцінювання промовця є техніка мовлення: дихання, голос, дикція, темп, пауза, інтонація, жести, міміка, погляд, зовнішній вигляд та манери промовця, а також володіння орфоепічними навичками звуків і звукосполучень, структурно-інтонаційне та логічне наголошення.

Універсальне правило успішного публічного виступу: не допускати дисбалансу між тим, що ви говорите, і тим, як виглядаєте.

Основні помилки публічного виступу:

1. Невідповідність між змістом слів і тоном промови;

2. Виправдання та вибачення перед аудиторією за можливо невдалий виступ через хвилювання;

3. Вживання оратором негативних слів;

4. Відсутність гумору;

5. Метушливість, яка говорить про невпевненість оратора;

6. Монотонність (читання нудним монотонним голосом);

7. Відсутність пауз (вживання слів-паразитів – «значить», «ееее», «ну, що ще сказати»);

Одне з найважливіших питань, що виникають при підготовці публічного виступу, — чи обов'язково складати письмовий текст промови. Слід сказати, що це залежить від досвіду оратора (початківцеві писати текст промови обов'язково, експромти може собі дозволити лише досвідчений оратор) і обставин, при яких відбувається виступ. Для мітингу чи політичного клубу характерним є спонтанність; науковий виступ, лекція — заздалегідь підготовлені і обґрунтовані.

Складові публічного виступу:

1) подолання страху перед аудиторією, який виникає через відсутність знань з теми виступу, досвіду;

2) визначення цілі виступу, якщо ціль сформована, то відразу стає зрозумілим, що і яким чином ми

будемо говорити;

3) самоналаштування;

4) оволодіння аудиторією;

5) композиція.

Варіанти підготовки до виступу та його проведення:

• написати весь текст виступу, а потім прочитати його слухачам;

• написати текст виступу, кілька разів прочитати його, а потім виголосити напам’ять, інколи заглядаючи в рукопис;

• підготувати лише коротенькі записи (тези);

• виступати без будь-яких нотаток.

Публічний виступ повинен бути:

• лаконічним;

• достовірним;

• доброзичливим, з повагою до слухачів;

• науковим;

• яскравим та емоційним;

• доступним;

• переконливим, аргументованим;

• змістовним;

• логічним;

Вимоги до мови оратора:

• додержання мовних норм;

• своєрідність;

• переконливість;

• інтонаційна виразність;

• милозвучність, чіткість дикції;

• роль пауз (психологічних і логічних);

• правильна вимова;

• синтаксична різноманітність;

• майстерність мовлення;

• багатство лексики;

• точність формулювань;

• оригінальність;

• багатство мови,

• тембр голосу;

• стислість, небагатослівність;

• темп мовлення;

• доречність, чіткість, логічність;

• уникнення монотонності;

• зрозумілість, змістовність;

• виразність мовлення;