Підготовка публічного виступу:

1. Обдумування та формулювання теми, встановлення кола питань, які вона охоплює.

2. Підбір теоретичного та фактичного матеріалу.

Підбір, опрацювання та глибоке осмислення матеріалу, визначення головного і другорядного, інтегрування основних положень з кількох джерел. У разі потреби виклад матеріалу потрібно зробити доступним, переробити його, пристосувати до умов та рівня слухачів із яскравими прикладами, які добре сприймаються на слух, із використанням наочності або тех. засобів.

3. Складання плану, тобто визначення порядку розташування окремих частин тексту, їх послідовності та обсягу.

У пунктах плану перелічуються основні мікротеми тексту. Кожен пункт має бути коротким, чітким, відповідати змісту виділеної частини.

4. Складання тексту виступу.

Текст дає повний розгорнутий виклад матеріалу з обраної теми. Текст має чіткий поділ на вступ, основну частину та висновки.

5. Написання тексту виступу

Готуючись до виступу, доповідач повинен також знати:

• склад аудиторії, рівень її підготовленості;

• хто ще виступатиме на зібранні;

• де і коли відбудеться засідання.

6. Запам‘ятовування тексту

Не варто розраховувати на те, що текст можна буде прочитати. Такий виступ, як правило, не принесе промовцю успіху, оскільки не буде безпосереднього контакту із слухачами. Але якщо текст великий за обсягом, то краще виступати, спираючись на написаний текст чи тези.

Це додає впевненості оратору.

Структура виступу:

Вступ – 10%.

Початок виступу повинен чітко й переконливо відбивати його причину.

Першочергове завдання доповідача – привернути й утримати увагу аудиторії. Речення мають бути короткими і стосуватися сутності питання, варто інтонаційно виділяти найважливіші місця висловлювання і виражати своє ставлення до предмета мовлення.

Основна частина – 80%

В основній частині викладається суть проблеми, наводяться докази, пояснення, міркування відповідно до попередньо визначеної структури виступу. Слід пояснити кожен аспект проблеми, добираючи переконливі цифри, факти, цитати (проте кількість подібних прикладів не має бути надто великою – нагромадження ілюстративного матеріалу не повинно поглинати змісту доповіді), усі питання мають висвітлюватися збалансовано.

Висновки – 10%.

Важливою композиційною складовою будь-якого виступу є висновок. У ньому варто повторити основну думку, заради якої виголошувався виступ, підсумувати сказане, узагальнити думки, висловлені в основній частині. Висновки мають певним чином узгоджуватися зі вступом і не випадати з загального стилю викладу.

Кінцівка, як і зачин містить етикетні формули, але іншого змісту. Дякують за увагу,висловлюють сподівання зустрітися в майбутньому тощо.