МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет механізації сільського господарства

кафедра механізації землеробства і тваринництва

Лабораторна робота 6

(з предмету ЕМОТ)

на тему:

«Експлуатація ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ ТА ЗАСОБІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ»

Житомир, 2010

Лабораторна робота 6

Експлуатація електрообладнання, контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації

Мета роботи: вивчити види, періодичність, зміст та практично оволодіти методикою виконання заходів технічного обслуговування електрообладнання, контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації у тваринництві.

Обладнання: мегомметр М1101, вимірювач заземлення МС-08, зонд, додатковий заземлювач, електрообладнання наявних в лабораторії машин для приготування кормів, навчальні посібники, технічна література.

Зміст роботи

1. Вивчити види, періодичність, зміст заходів ТО електрообладнання і контрольно-вимірювальних приладів.

2. Вивчити призначення, будову, принцип дії, правила експлуатації мегомметра М1101 на 500 і 1000В та вимірювача заземлення МС-08

3. Ознайомитись з призначенням, структурою елементів, їх функціями, правилами експлуатації та техніки безпеки електроустановки (за вказівкою викладача).

4. Виконати щозмінне технічне обслуговування електроустановки.

5. Виміряти та визначити стан ізоляції обмоток електродвигуна електроустановки за допомогою мегомметра.

6. Перевірити опір заземлення електроустановки за допомогою вимірювача МС-08 та зробити висновки. З’ясувати до якого виду технічного обслуговування відноситься дана операція і як документально вона оформляється.

7. Оформити звіт роботи та подати до захисту.

Зміст звіту

1. Тема та мета роботи.

2. Періодичність технічного обслуговування електрообладнання та контрольно-вимірювальних приладів.

3. Подати схеми вимірювання опору ізоляції обмоток електродвигуна відносно корпуса та між фазами, описати методику проведення цієї операції.

4. Зарисувати схему вимірювання опору заземлення.

5. Описати методи сушіння обмоток електродвигуна.

6. Записати зміст щоденного та періодичного технічного обслуговування електродвигуна, контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації.

Контрольні запитання

1. Назвіть види та періодичність ТО електрообладнання.

2. Чим відрізняється мегомметр М1101 від вимірювача МС-08?

3. Яка методика вимірювання опору ізоляції струмопровідних частин електрообладнання?

4. Як вимірюється опір заземлення електроустановок?

5. Які операції включає щозмінне ТО електроустановок?

6. За якими критеріями оцінюється стан ізоляції струмопровідних частин електроустановок?

7. Як проводиться аналіз та документальне оформлення результатів вимірювання опору заземлення електроустановок?

8. Назвіть несправності, які можуть виникнути під час експлуатації електроустановок та способи їх усунення.

9. Яким чином доводиться опір ізоляції електродвигуна до нормативного значення?

Література

1. Брагінець М.В., Педченко П.В., Резчик І.Г. Монтаж, експлуатація і ремонт машин у тваринництві. - К.: Вища школа, 1991.- 405с.

2. Кулаковский И.В., Кирпичников Ф.С., Резник Е.И. Машины и оборудование для приготовления кормов. Ч.1. Справочник. - М.: Россельхозиздат, 1987. – 285с.

3. Мжельский Н.И., Смирнов А.И. Справочник по механизации животноводческих ферм и комплексов. - М.: Колос, 1984.-320с.

4. Омельченко О.О., Ткач В.Д. Довідник з механізації тваринницьких і птахівничих ферм та комплексів. - К.: Урожай, 1982.-265с.

5. Ревенко І.І. Посібник майстра-наладчика обладнання тваринницьких ферм і комплексів. - К.: Урожай, 1992.-302с.

Методична довідка Технічне обслуговування електрообладнання тваринницьких ферм та комплексів

В процесі експлуатації електродвигунів виконують щозмінне і періодичне технічні обслуговування.

Щозмінне технічне обслуговування включає такі операції: очи­стку корпуса електродвигуна від пилу, бруду і масла, огляд кон­тактів у місцях кріплення (у разі потреби їх підтягують, а підгорілі контакти зачищають); перевірку стану заземлення (замулення) корпусів електродвигунів і металевих частин обладнання; перевір­ку стану і щільності посадки муфти, шківа, або зірочки, а також нагрівання підшипників (до 75 °С) і корпуса (до 60...65 °С).

Технічне обслуговування №1 проводять один раз на місяць. Крім операцій щозмінного технічного обслуговування виконують такі роботи: від'єднують електродвигун і перевіряють опір ізоля­ції обмоток за допомогою мегоомметра на 1000 В (якщо опір ізоляції 0,5 МОм у холодного і 0,2 МОм у нагрітого двигуна, електродвигун сушать доти, поки опір ізоляції не відновиться); перевіряють надійність з'єднань заземлюючих шин з корпусами електро­апаратів, щитів і електрошаф (стальні заземлюючі провідники, про­кладені в приміщеннях, повинні мати діаметр не менше 5 мм, а прокладені в зовнішніх установках і в землі — не менше 6 мм); перевіряють, чи відповідають заземлюючі проводи даним, наведеним в табл.1.

Таблиця 1. Мінімальні перерізи заземлюючих проводів в електроустановках до 1000 В

Характеристика дроту	Переріз дроту, мм2
	мідного	алюмінієвого
Голі провідники при відкритому прокладанні Ізольовані проводи Заземлюючі жили кабелю або багатожильні її загальній захисній оболонці з фазними жилами	4,0 1,0 1,0	6.0 2,5 1,5

Таблиця 2. Переріз дротів і типи плавких вставок залежно від потужності електродвигуна

Потужність електродвигуна, кВт	Переріз дроту, мм2	Тип плавкої вставки
0,6... 1,5 2,2...3,0 3.0...5.5 5,5. ..10,0 10,0.. .13,0	1,5 2,5 4,0 6,0 10,0	НЕ-27-6а НЕ-27-10а НЕ-27-25а НЕ-27-60а СПО-80а

В машинах і установках, розрахованих па напругу 220/380 В, обов'язково повинен бути нульовий провід, з'єднаний із заземленою централлю генератора або трансформатора, а також з іншими за­землювачами в мережі. Машини, апарати і обладнання, що підля­гають заземленню, під'єднують до нульового дроту. Заземлюючі проводи до машин і обладнання приєднують за допомогою гвин­тових з'єднань з контргайками, а заземлюючі дроти до заземлювача – зварюванням. Наземні з’єднання заземлюючих проводів розміщують на видних місцях з вільним доступом для перевірки і захисту від механічних, хімічних та інших пошкоджень.

Перевіряють стан обладнання електрошафи, підтягують гайки та гвинти і при потребі замінюють плавкі вставки (табл.2).

Перевіряють легкість ходу рухомих частин рубильника і електрошафи. При слабкому натисканні контакти перегріваються, а при сильному — завчасно виходять з ладу.

Технічне обслуговування №2 проводять через 6 місяців. Воно включає операції технічного обслуговування №1 і, крім того, такі роботи: розбирання і очищення електродвигуна; перевірку стану всіх деталей, заміну тих, що вийшли з ладу; складання і перевірку положення електродвигуна на фундаменті, перевірку стану щитків і шаф керування і пускової апаратури.

При обслуговуванні електродвигуна виконують такі роботи: вимірюють опір ізоляції обмотки мегомметром на 1000 В, який повинен становити не менше 0,5 МОм; знімають шків або муфти і бокові кришки; вимірюють щупом в кількох місцях повітряний зазор між статором і ротором (зазор не повинен перевищувати 0,3-0,5 мм); виймають ротор, очищають всі частини ротора, продувають обмотки і канали ручним міхом, пилососом або компресором перевіряють стан обмоток і при потребі покривають лаком доступні ділянки; підшипники промивають у гасі, просушують і змащують консталіном; очищають щитки затискачів; замінюють або ремонтують пошкоджені наконечники кабелів і з'єднувальних дротів; замінюють підшипники, якщо повітряний зазор між статором і ротором в різних точках перевищує допустимий більш як на 10% встановлюють ротор па місце, перевіряють правильність його положення і вимірюють зазор між статором і ротором; встановлюють закріплюють бокові кришки і перевіряють щільність їх кріплення а також щільність насадки шківа або муфти; перевіряють встановлення електричного двигуна на фундаменті.

При використанні пасової передачі, правильність встановлення електричної машини перевіряють так: прикріплюють її до полозків, по всій довжині полозків встановлюють рівень (ватерпас) і, підбиваючи клини між фундаментом і полозками, встановлюють машину в горизонтальне положення.

За допомогою стальної лінійки і рівня перевіряють правильність положення полозків у поперечному напрямку.

Положення шківів електродвигуна і трансмісії перевіряють шнуром. При правильному положенні машини торці шківів повинні розміщуватись в одній площині. Після перевірки полозки електродвигуна закріплюють на фундаменті.

При з'єднанні вала електродвигуна безпосередньо з валом ма­шини перевіряють не тільки їх горизонтальне і поперечне положення, а й центрування валів. Для цього машини встановлюють на полозки або рамку, обертають вали машин в одному напрямку і, підкладаючи під рамки машин або під полозки прокладки, надають їм такого положення, щоб вали розміщувались на одній лінії. До­пускаються відхилення в межах 0,1...0,2 мм.

Потім машини прикріплюють гвинтами до полозків або до рам­ки, затягують гвинти з'єднувальних муфт і ще раз перевіряють встановлення машин.

Технічне обслуговування щитів, шаф керування і пускової апа­ратури провадять у такій послідовності: продувають стиснутим, повітрям апаратуру, розміщену на щитах, пультах і в шафах; ре­гулюють силу притискання контактів магнітних пускачів і при не­обхідності замінюють пружини; фарбують стінки щитів і пультів; перевіряють надійність гумових ущільнень щитів, пультів, пускачів і усувають виявлені несправності; перевіряють відповідність стру­мів і уставок автоматичних вимикачів, плавких вставок запобіжни­ків, а також нагрівальних елементів теплових реле; перевіряють опір ізоляції, який для кола керування повинен становити неменше 1 МОм, а для силового і освітлювального кіл — не менше 0,5 МОм.

Рис.1. Схеми вимірювання опору ізоляції:

а - обмоток електродвигуна відносно землі; б - між фазами

Опір ізоляції обмоток електричних машин і апаратів вимірюють мегоомметром М1101 на 500 В і 1000 В (рис.1.). Ручку мегомметра обертають з частотою 120 хв-¹, оскільки при меншій частоті обер­тання напруга па виводах Л і 3 буде нижче норми. Покази знімають через 1 хв. після подання напруги. Вимірюють опір ізоляції в діючих електроустановках на тих ділянках, де вимкнута напруга. Мегоомметр також застосовують для перевірки електричних кіл і продзвонювання схем.

Визначають виводи обмоток статора електродвигунів па універсальному стенді (рис.2.). Для цього один з кінців обмотки приєд­нують до загальної клеми «+ Общ.», а інші почергово — до клеми «-4В».

Відхилення стрілки мілівольтметра свідчить про те, що вивідні кінці належать одній фазі.

Аналогічно визначають кінці другої фази. Вивід обмотки, при­єднаний до клеми «+ Обід.», по­значають С₂ — початок другої фа­зи, а вивід на клемі «—4В» С₃ — її кінець. Потім до виводів пер­шої фази під'єднують мілівольтметр стенда. При відхиленні стріл­ки вправо "вивід фази, з'єднаний з клемою «+ Общ.», буде її по­чатком (С₁), а вивід фази з'єд­наний з клемою «—4В»,— її кін­цем (С₄). В такій же послідов­ності визначають початок і кінець третьої фази.

Рис.2. Визначення виводів обмоток статора електродвигунів на стенді МИИСП

Якщо стенда немає, кінці фаз обмоток можна визначити за до­помогою вольтметра, попередньо визначивши виводи кожної з фаз.

Сушать обмотки електродвигуна за допомогою стенда в такій послідовності. Обмотку підклю­чають до стенда паралельно або послідовно (рис.3.). Один з ви­водів приєднують до клеми «+». а другий залежно від потужнос­ті — до клеми «20 А», «40 А» або «100 А».

Струм при сушінні встановлюють в межах 0,4..,1,0 його номі­нального значення залежно від температури зовнішнього середовища потужності, частоти обертання вала і виконання двигуна. В процесі сушіння температуру контролюють мілівольтметром, при цьому перемикач «Род работы» на панелі стенда встановлюють в положення «Мост». Якщо температура підвищилась понад норму, зменшують струм або виключають стенд. Обмотки вважають вису­шеними, якщо опір їхньої ізоляції у гарячому стані при продовжен­ні сушіння не буде збільшуватись.

Рис.3. Сушіння обмоток електродвигунів за допомогою стенда МИИСП

Опір заземлення перевіряють вимірювачем заземлення МС-07 або МС-08 з додатковим заземлювачем і зондом (рис. 4) — сталь­ними стержнями діаметром 5мм. Їх забивають в землю на глибину не менше 0,5 м прямими удара­ми без коливань, які можуть збільшити їх передній опір. Опір зонда не повинен перевищувати 1000 Ом.

Компенсацію опору зонда ви­конують перемикачем на вимі­рювачі, встановлюючи його в по­ложення регулювання і, оберта­ючи ручку генератора з частотою 140 хв^-1, повертають головку рео­стата і встановлюють стрілку приладу на червону поділку шка­ли. Результати вимірювання опо­ру заземлень заносять в журнал і оформляють протоколом.

Рис.4. Схема вимірювання опору заземлення:

1 – перемикач; 2 – реостат; 3 – зонд; 4 – додатковий заземлювач