4.4. Технологія вирощування капусти цвітної, брюссельської, кольрабі.

Капуста цвітна за поширенням займає друге місце після білоголової. Продуктовою частиною капусти цвітної і броколі є головка (суцвіття), яка складається з численних укорочених квітконосних пагонів. За довжиною вегетаційного періоду сорти і гібриди капусти цвітної та проколі поділяють на ранньостиглі (до 110 діб), середньостиглі (111-120 діб) і пізньостиглі (понад 120 діб).

Порівняно з білоголовою капуста цвітна вибагливіша до умов зовнішнього середовища. Для формування врожаю їй потрібна температура 16- 18 °С. За температури понад 25 °С і низької відносної вологості повітря головки формуються малі й швидко розсипаються. Щоб запобігти цьому, влітку капусту цвітну і броколі вирощують у місцях з пониженим рельєфом, у кулісах і частіше поливають. Найпридатніші для вирощування капусти цвітної та броколі легкосуглинкові, родючі ґрунти з нейтральною або слабкокислою реакцією. На недостатньо удобрених ґрунтах утворюються невеликі розетки листків і дрібні головки.

У капусти цвітної та броколі тривалий період плодоношення. В одного і того самого сорту є ранньо- і пізньостиглі форми, тому врожай її збирають у 2-3 періоди (впродовж 10-15 діб і довше).

У сівозміні капусту цвітну та броколі розміщують після удобрених попередників. Найвищі врожаї збирають на наносних ґрунтах. Для першого строку вирощування краще використовувати південні або південно-західні схили, захищені від панівних холодних вітрів. Для третього і наступних строків їх краще вирощувати в понижених елементах рельєфу або на північних схилах, які менше нагріваються та краще забезпечені вологою. Капусту цвітну 3-5-го строків здебільшого вирощують повторною культурою. Підготовка ґрунту під неї така сама, як і під білоголову.

Оскільки капуста цвітна та броколі дуже вибагливі до вмісту в ґрунті поживних речовин, під них вносять 60-80 т/га гною або 40-50 т/га перегною і повне мінеральне добриво (Р_18ОР₁₂₀К₂₄₀). Добре реагують вони на внесення борних і молібденових добрив.

Щоб мати врожай цвітної капусти впродовж літа й осені, розсаду крім закритого ґрунту вирощують також у розсадниках відкритого. Насіння у розсадниках висівають у кілька строків: у квітні, травні, червні, а для дорощування - на початку липня. Для весняного вирощування капусти органічні й фосфорно-калійні добрива вносять восени, а азотні - навесні. У західних районах країни, де випадає багато дощів, мінеральні добрива краще вносити ранньою весною. Для літніх строків висаджування розсади органічні (перегній) і мінеральні добрива можна вносити ранньою весною або під передпосівну культивацію, особливо тоді, коли капусту вирощують повторною культурою.

Розсаду капусти цвітної та броколі першого і наступних строків вирощують так само, як білоголової. Для першого строку вирощування рослини пікірують у насипні горщечки діаметром 10 см; для другого - розсаду можна вирощувати в торфоперегнійних горщечках діаметром 6-8 см; для наступних - використовують безгорщечкову розсаду.

У разі висаджування капусти цвітної та броколі в перший і другий строки велике значення має якість гартування розсади. Використання незагартованої розсади призводить до подовження періоду її приживання, листки швидко жовкнуть і відмирають, внаслідок чого утворюються дрібні нетоварні головки (20-50 г), які швидко розсипаються.

Розсада капусти цвітної та броколі з парників і теплиць готова для висаджування у відкритий ґрунт через 50-60 діб, а з розсадників - через 35-50 діб (у фазі 5-6 листків). Не рекомендується висаджувати перерослу розсаду, оскільки такі рослини погано приживаються, втрачають 2- З листки після висаджування і формують дрібні, нетоварні головки, які швидко розсипаються.

Розсаду капусти цвітної та броколі першого строку висаджують у відкритий ґрунт одночасно з ранньою білоголовою, а наступних - через 15-25 діб після попередніх (схема садіння 70 х 30-35 або 90 х 20-25 см). Підготовка розсади до висаджування і догляд за рослинами такі самі, як і для капусти білоголової. У разі потреби рослини підживлюють азотними добривами (N₆₀). Щоб головки капусти цвітної не позеленіли, в сонячну погоду їх затінюють, надламуючи для цього над ними 2-3 листки, або зв'язують їх над суцвіттям у пучок.

Капусту цвітну третього і наступних строків вирощування на легких і чистих від бур'янів ґрунтах можна вирощувати і безрозсадним способом. Ефективне також вирощування її на мінералізованих торфовищах. Насіння її висівають у добре підготовлений ґрунт у кілька строків у квітні-травні. Після появи сходів проводять боротьбу з хрестоцвітною блішкою та прорідження рослин у рядках. Подальша агротехніка така сама, як за безрозсадного способу вирощування капусти білоголової. У фазі 4-5 справжніх листків рослини проривають. Вирвані рослини використовують як розсаду. Збирають капусту цвітну та броколі у міру достигання головок у кілька строків. Для цього використовують широкозахватні платформи. Головки зрізують з трьома покривними листками, які захищають їх від псування, а цвітної-ще й від позеленіння. Середня врожайність капусти цвітної становить 120-200 ц/га, а броколі –180-250 ц/га.

З однієї і тієї самої площі можна збирати два врожаї капусти цвітної та броколі. Для цього відразу після збирання врожаю рослини підживлюють мінеральними добривами: 1,5-2,0 ц/га аміачної селітри, 1-1,5 суперфосфату і 0,5 ц/га калійної солі. За потреби площу поливають. На рослинах у пазухах листків залишають 2-3 найкраще розвинених бруньки, а решту пасинкують. Урожай капусти цвітної, вирощений з пасинків, становить 40-60 ц/га, а броколі - до 120-160 ц/га.

Особливості вирощування капусти цвітної в закритому ґрунті. Капусту цвітну вирощують у парниках, теплицях і під малогабаритним плівковим покриттям. Розсаду на постійне місце висаджують у 50-60-денному віці. Під час вирощування розсади у грудні-січні застосовують електроосвітлення. Під однією парниковою рамою розміщують 10-12, а на 1 м² теплиць чи тунельних покриттів - 8-10 рослин. Капусту цвітну в теплицях часто розміщують трирядковими стрічками (70 х 35 + 35 х 35 см), а в парниках – 30-35 х 30-35. Догляд за рослинами такий самий, як і за ранньою капустою. Після достигання головки затінюють. Урожайність з однієї парникової рами становить 7-8, а з 1 м² теплиці чи малогабаритних плівкових покриттів - 5-6кг.

Дорощування капусти цвітної. Капусту цвітну можна дорощувати в теплицях, парниках і навіть траншеях. Це значно подовжує період надходження її товарної продукції. Для цього насіння висівають 10—20 липня, щоб до осені рослини утворили велику листкову поверхню і нагромадили достатню кількість поживних речовин. На дорощування використовують також рослини більш ранніх строків, які не утворили товарної головки. Напередодні настання приморозків рослини з добре розвиненою листко­вою розеткою і головками діаметром 2—7 см викопують з корінням і пере­возять на місце дорощування. Перед прикопуванням рослини сортують за розміром головок і вибраковують пошкоджені та хворі. Відібрані росли­ни прикопують до нижніх листків у вологий ґрунт рядками з розрахунку 30—50 шт. під раму (20—30 шт/м²). Сухий ґрунт поливають. Парники і траншеї вкривають матами, щитами та іншими матеріалами і створюють посилену вентиляцію до настання холодної погоди. Після зниження тем­ператури до мінус 2—З °С їх вкривають додатково матами, гноєм або лис­тям шаром 20—25 см. Під час дорощування за потреби в рослин обламу­ють відмерлі листки. Вологість повітря підтримують на рівні 85—90 %.

У процесі дорощування пластичні речовини з листків, корінців і качана переміщуються в головку, що забезпечує її ріст. Тривалість періоду доро­щування залежить від температури: за 13 °С вона становить 20 діб, за 5 - 50, а за 1 °С - 120 діб. Вихід товарних головок становить 8-9 кг/м².

КАПУСТА ЧЕРВОНОГОЛОВА, САВОЙСЬКА, БРЮССЕЛЬСЬКА, КОЛЬРАБІ

За скоростиглістю сортів капусту червоноголову і савойську поділя­ють на ранньостиглу (вегетаційний період становить до 130 діб), середньо­стиглу (131—145 діб) і пізньостиглу (понад 145 діб).

У виробництві капуста червоноголова займає незначні площі. За морфологічними ознаками ця капуста близька до білоголової і відрізняється від неї лише щільнішою головкою і фіолетовим або червоно-фіолетовим забарвленням. Вона досить холодостійка. Рослини її переносять короткочасне зниження температури до мінус 9-10 °С. Використовують для приготування салатів, гарнірів тощо.

Капусту червоноголову вирощують розсадним і безрозсадним способами. Технологія вирощування така сама, як і білоголової. Урожай збирають улітку вибірково, а восени - масово. Під час збирання головки зрізують з 2-3 обгортковими листками, які захищають їх від забруднення і псування. Середня врожайність становить 350-400 ц/га.

Капуста савойська від білоголової відрізняється тим, що має гофровану поверхню листя. Головка нещільна, світло-жовта або жовто-зеленувата, ніжної консистенції. Використовують її для приготування різних страв. Для тривалого зберігання і квашення непридатна. Вирощують капусту савойську розсадним і безрозсадним способами. Технологія вирощування її така сама, як і білоголової. Середня врожайність 300-350 ц/га.

Рослини капусти брюссельської утворюють високе (40 - 80 см) слабооблиствлене стебло, на якому в пазухах листків формується 30-90 дрібних (2,5-7 см в діаметрі) головок. За довжиною вегетаційного періоду сорти капусти брюссельської розділяють на ранньостиглі (вегетаційний період до 130 діб), середньостиглі (131-140 діб) і пізньостиглі (понад 140 діб). У їжу використовують сформовані в пазухах листків головки, які мають високі смакові якості та підвищений вміст білка. їх використовують для ' дієтичного харчування, консервування та заморожування. Капуста брюссельська досить холодостійка (витримує зниження температури до мінус 9-10 °С), вибаглива до вологості та родючості ґрунту. Високі врожаї цієї капусти вирощують лише розсадним способом. Вік розсади 50 - 60 діб. У відкритий ґрунт розсаду висаджують у квітні - на початку травня. За пізніших строків висаджування головки формуються нещільні та менших розмірів. Технологія вирощування така сама, як і пізньої білоголової. За 20-30 діб до збирання врожаю прищипують центральну бруньку (верхівку). Збирають капусту брюссельську пізно восени. її також дорощують у парниках і теплицях. Середня врожайність становить 200-300 ц/га.

За скоростиглістю сортів кольрабі розділяють на: ранньостиглі (вегетаційний період від появи сходів до настання технічної стиглості становить до 80 діб), середньостиглі (81-90 діб) і пізньостиглі (понад 90 діб).

Їстівною частиною її є надземний потовщений кулястий плід, який використовують у їжу в сирому, смаженому, вареному і тушкованому вигляді.

Щоб мати ранні врожаї, розсаду кольрабі вирощують у парниках і теплицях. У відкритий ґрунт її висаджують у фазі 5-6 справжніх листочків (40-50-денного віку). Підготовка ґрунту, схеми садіння і догляд за рослинами такі самі, як і ранньої капусти. Кольрабі, як і капуста цвітна, дуже вибаглива до родючості ґрунту. Її можна вирощувати розсадним і безрозсадним способами. Для зимового використання кольрабі вирощують, як повторну культуру. Урожай збирають вибірково. Середня врожайність становить 150—200 ц/га.