4.3. Капуста білоголова. Біологічні особливості.

Відношення до температур. Виключно холодостійка рослина. Температура проростання насіння +3...+4⁰С(сходи через 8-12 днів), оптимальна +18...+20 (сходи через 3-4).

Рослини ростуть при +5...+10⁰С, благоприємна для росту розсади +12...+15⁰С, для дорослих рослин +15...+18⁰С. Температура вище +25⁰С неблагоприємна сприяє потовщенню тканин, скиданню листків, розтріскуванню качанів. Загартована розсада переносе приморозки до-5⁰С, незагартована пошкоджується при -3...-5.Всі середньо- та пізньостиглі сорти більш морозостійкі витримують приморозки -5...-8⁰С і більше. Низькі адаптивні температури від +3до+10⁰С підвищують зимостійкість капусти.

Відношення до світла. Світлолюбна. Особливо високі вимоги до інтенсивності у розсадний період. Нестача призводить до витягуванню рослин, зниження стійкості до грибних захворювань, утворенню дрібних листків, а в подальшому нещільних качанів. При вирощуванні у міжряддях саду (сильному затіненні) качани зовсім не утворюються. Рослина довгого дня.

Вимоги до вологи. Дуже вологолюбна (велика випаровувальна поверхня та неглибоке розташування кореневої системи). Критичні періоди: проростання насіння, приживання розсади, формування качана. Благоприємна вологість грунту 80% НВ та 80-90% відносної вологості повітря. За низьких температур та високої вологості грунту затримується ріст та утворення качанів, на листках та черешках з’являються антоціанові пігменти (п’ятна), рослина хворіє на бактеріоз.

Відношення до грунту та живленню. Дуже вимоглива до родючості грунту. Кращі легко суглинисті та супіщані з глибоким орним шаром та високим вмістом гумусу. Ранню капусту вирощують здебільшого на південних схилах, середньо- і пізньостиглу - на площах з пониженим рельєфом (у заплавах річок) та на ґрунтах з високою родючістю наносних чорноземах і окультурених торфовищах. У південних районах капусту вирощують в умовах зрошення.

На чорноземах та підзолистих грунтах рН 6,5-7,5. Вимагає структурних, гарно заправлених грунтів, ефективно реагує на внесення в грунт високих доз органічних (перепрілого) та мінеральних добрив особливо в комбінованому вигляді. На початку вегетації вживає багато азоту, при формування качана- фосфору та калію. У великій кількості вживає N,P,К, декілька менше Са, Мg, і зовсім незначно –мікроелементи: В, Мn, Мо.

Білоголова капуста - високоврожайна культура. За тривалістю вегетаційного періоду (від появи сходів до технічної стиглості) розрізняють капусту: ультраранніх сортів (вегетаційний період - до 115 діб), ранньостиглих (116-125 діб), середньоранніх (126-130 діб), середньостиглих (131-145 діб), середньопізніх (146-160 діб) і пізньостиглих (понад 160 діб)-

Попередники: огірок, цибуля, помідор, картопля, багаторічні трави, пшениця озима та бобові культури. Не дозволяється вирощувати її після капусти та інших культур з родини Капустяних раніше ніж через 3-4 роки.

Підготовку ґрунту під ранню капусту починають відразу після збирання врожаю попередника. Якщо є змога, проводять осінній напівпаровий обробіток. Під зяблеву оранку вносять органічні добрива (40-60 т/га).

Навесні на легких ґрунтах, а також у центральних і південних районах проводять закриття вологи важкими боронами, а на перезволожених - культивацію на глибину 6-8 см з одночасним боронуванням. Культивація сприяє кращому провітрюванню верхнього шару ґрунту. Через 3-5 діб площу готують до висаджування ранньої капусти. Найкраще підготовляти ґрунт для висаджування розсади фрезерними культиваторами.