Лекція 4 Тема: Овочеві культури групи капуст

4.1. Народногосподарське значення та біологічні особливості культур групи капуст (білоголової, червоноголової, савойської, брюссельської, кольрабі).

4.2. Вирощування розсади

4.3. Капуста білоголова.

4.3.1. Технологія вирощування ранньостиглих сортів білоголової капусти.

4.3.2. Технологія вирощування середньостиглих сортів капусти білоголової (розсадний і безрозсадний).

4.4. Технологія вирощування капусти цвітної, брюссельської, кольрабі.

Література:

1. Лихацький В.І. Овочівництво: практикум/ В.І.Лихацький, Ю.Є. Бургарт.-К.: Вища школа,1994. -352 с.

2. Технологія вирощування овочів і плодів/ За ред. Акад. УААН

О.Ю Барабаша. - К.: Вища школа, 2004.-240с.

4.1. Народногосподарське значення та біологічні особливості культур групи

Усі овочеві культури групи капуст належать до родини Капустяних (Вгаsісасеае) роду Вгаsіса. Серед них у виробництві найпоширеніша капуста білоголова (В. саріtаtа Lіzg. vаr. аlb), менше поширена цвітна (В. Саulіflorа Lizg.), червоноголова (В. саріtаtа Lizg. vаr. rubrа) і савойська (В. sаbаudа Lizg). Найменші площі займають капуста брюссельська (В. gemmifera Lizg.), кольрабі (В. саulorара Раsg.) і броколі (В. оlеrасеа vаr. іtаlіса Рlеrек). Усі види капуст є дворічними культурами, за винятком цвітної і броколі. У перший рік вони формують велику головку (бруньку), в якій відкладають поживні речовини, а на другий - утворюють сильно розгалужене квітконосне стебло, квітки і насіння. У капусти цвітної і броколі продуктивні органи (головка-суцвіття), стебло, квітки і насіння утворюються на першому році життя. Усі види капуст походять із районів Середземномор'я.

В Україні капуста займає 19 % площі овочевих культур. Цінність її полягає в тому, що вона добре зберігається і її можна споживати в свіжому вигляді впродовж осінньо-зимово-весняного періоду. Широко використовують таку капусту для консервування, квашення та в кулінарії.

Усі види капуст належать до холодостійких культур. Насіння їх починає проростати за температури 4-5 °С. За 11 °С сходи з'являються через 12, а за 20 °С через 3-4 доби після сівби. Оптимальна температура росту 15-18 °С. У разі високої температури (понад 25 °С) ріст рослин сповільнюється. Після проростання насіння на поверхні ґрунту появляється Два сім'ядольних листочки. Добре загартована розсада витримує короткочасне зниження температури до мінус 5-7 °С, незагартована - пошкоджується за мінус 1 °С.

Коренева система капусти досить велика і розгалужена. За безрозсадної культури утворюється стрижневий корінь, який проникає в ґрунт на глибину до 150 см, а за розсадної, завдяки його прищипуванню, коренева система розміщується в шарі ґрунту 35—45 см. Тому вирощування капусти безрозсадним способом у південних районах сприяє кращому забезпеченню рослин вологою. Після підгортання капусти вологою землею вона швидко утворює додаткові корінці.

Листки у капусти, за винятком брюссельської, у перший рік розміщуються на стелі (качані) скупчено, утворюючи розетку, часто вкриті воско­вим нальотом. У біло- і червоноголової капусти вони цілокраї, рідше лопатоподібні, у червоноголової - фіолетові. У савойської капусти листки гофровані, брюссельської-ліроподібні з видовженими черешками, цвітної капусти і броколі - видовжено-еліптичні, іноді ланцетної, яйцеподібної чи напівовальної форми, а в кольрабі краї листків нерівнозубчасті.

Продуктивним органом у білоголової, червоноголової, савойської та брюссельської капусти є головка (листки), у цвітної і броколі -суцвіття (головка), у кольрабі - стеблоплід. Головка капусти утворюється в результаті швидкого наростання нових листків і сповільненого росту качана. Листки при цьому не встигають розгорнутися, внаслідок чого формується головка.

Квітки капусти жовті, зібрані в китицю, запилюються за допомогою комах (бджіл). Плід - стручок. Насіння дрібне, кулясте. У всіх видів капусти воно подібне, має темно-коричневе з синюватим відтінком забарвлення. Маса 1000 насінин 2,2-2,4 г, схожість зберігається впродовж 4-5 років.

Капуста належить до світлолюбних культур. У разі слабкого освітлення, особливо в розсадний період, рослини витягуються, внаслідок чого знижується їх продуктивність. За довготривалого дня в рослин прискорюються всі фази розвитку.

Рослини капусти досить вибагливі до вологості ґрунту й повітря. З урожаєм 100 т/га капуста виносить з ґрунту 5,5 тис. м³/га води. Найкраще ростуть її рослини за вологості 60-80 % НВ та відносної вологості повітря 75-90 %. Тому капусту переважно вирощують на заплавних ґрунтах і торфовищах. У разі нестачі вологи рослини утворюють дрібні листки і головки. Надмірна вологість ґрунту також негативно позначається на розвитку рослин: листки набувають фіолетового забарвлення, ріст рослин сповільнюється, вони уражуються судинним бактеріозом, що різко знижує їх продуктивність.

До родючості ґрунту капуста досить вибаглива. Так, з урожаєм 10 т/га вона виносить з ґрунту до 41 кг/га азоту, 14 - фосфору, 49 кг/га калію. Найпридатніші для вирощування капусти родючі ґрунти з високим вмістом органічної речовини і рН = 6,2...7,5. На кислих ґрунтах рослини капусти уражуються кислою, а цвітної - ще й гниллю сердечка.