Змістовий модуль 4

Протезування штучними коронками

Конкретні цілі:

Знати:

• Етіологію дефектів твердих тканин зубів. Класифікація дефектів твердих тканин за Блеком. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мелікевичем (ІРОПЗ).

• Знати показання до застосування штучних коронок;, металокерамічних)

• Етіологія і патогенез руйнування коронок зуба.

• Послідовність обстеження кореня зуба та слизової оболонки навколо нього.

• Хід підготовки кореня зуба під штифтовий зуб.

• Клініко-лабораторні етапи виготовлення штифтових зубів по Ахмедову, Річмонду, Іл’їній-Маркосян.

• Техніку виготовлення кукси

Вміти:

• виконувати препарування зуба під штучну коронку (металеву штамповану, литу, пластмасову коронку, металокерамічну);

• отримувати анатомічні відбитки різними відбитковими матеріалами;

• порівняти різні види штифтових зубів;

• виконувати фіксацію штифтових зубів;

Тема 13. Відновлення зруйнованої коронкової частини зуба литими куксовими вкладками.

Актуальність теми: повне руйнування коронкової частини зуба виникає внаслідок карієсу, травми, патологічної стертості і т.д. Штифтовий зуб – це незнімний протез коронкової частини, що складається із штучної коронкової частини і штифта. Застосування штифтових конструкцій можливо оцінюють як міру профілактики порушення цілості зубних рядів.

Навчальні цілі:

Знати:

Знати

1. Етіологія і патогенез руйнування коронок зуба.

2. Послідовність обстеження кореня зуба та слизової оболонки навколо нього.

3. Хід підготовки кореня зуба під штифтовий зуб.

4. Клініко-лабораторні етапи виготовлення штифтових зубів по Ахмедову, Річмонду, Іл’їній-Маркосян.

5. Техніку виготовлення кукси

Вміти

1. Встановити ступінь придатності кореня до протезування.

2. Користуватися на практиці в клініці методами Ro-графії, зондування, перкусії, пальпації, ЕОД.

3. Препарувати канал кореня керуючись знаннями відносно товщини кореня в різних його відділках.

4. Керуватися суворими показаннями при виборі тієї чи іншої конструкції.

Замалювати куксу схематично.

Організація змісту навчального матеріалу.

ВІДНОВЛЕННЯ КОРОНКОВОЇ ЧАСТИНИ ЗУБА

ШТИФТОВИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ

Найчастіше причинами, що зумовлюють повне руйнування коронки зуба, є ускладнення каріозної хвороби, підвищена стертість твердих тканин зубів,травми, клиноподібні дефекти, вроджені дефекти тощо.

Ортопедичне лікування у разі даної патології штифтовими конструкціями набуло значного поширення у 50-60 р. XX ст. і дозволило відновити перерваність зубних рядів, повернути їм втрачену єдність та одночасно використати збережений пародонт зубів.

Штифтовий зуб — це незнімний протез коронкової частини зуба, що складається із штучної коронкової частини та штифта, який уводиться у канал зуба,що зберігся. Застосування штифтових конструкцій можна розцінювати як міру профілактики порушення цілісності зубних рядів.

Показаннями до застосування штифтових конструкцій є

— необхідність відновлення коронкової частини зуба за наявності дефек-

ту у фронтальній ділянці;

— необхідність використання штифтового зуба як опори мостоподібного

протеза;

— шинування зубів у разі захворюваннь тканин пародонта (штифтові кон-

струкції у комбінації з іншими елементами);

— необхідність фіксації внутрішньокоміркових переломів кореня зуба

(штифтова конструкція);

— реплантація зубів.

Існує велика кількість модифікацій штифтових зубів, але всі вони можуть

бути згруповані в три групи:

1. Штифтові конструкції, у яких надкоренева частина тільки контактує з

куксою зуба:

1) стандартні штифтові конструкції за Логаном, Девісом, Дювалем, Бон-

вілем, Форстером, Стилем;

2) штифтовий пластмасовий зуб;

3) паяний штифтовий зуб;

4) литий штифтовий зуб.

Недоліками цих конструкцій є можливість доступу ротової рідини в ко-

реневий канал за відсутності герметизму.

2. Штифтові конструкції, які дозволяють герметично закривати вхід у ко-

реневий канал:

1) за Ільїною-Маркосян;

2) за Цитріним;

3) штифтова куксова вкладка;

4) за Штейнбергом;

5) за Константиновим.

3. Штифтові конструкції, які дозволяють не тільки герметично закривати

вхід у кореневий канал, але й додатково захищати його кільцем або на-

півкільцем:

1)заРічмондом;

2) за Катцом;

3) за Ахмедовим;

4) за Шаровою та співавторами;

5) за Ортоном;

6) за Першиним;

7) за Шаргородським.

Усі штифтові конструкції залежно від функції, яку вони будуть виконувати, поділяють на відновні та опорні.

Для того щоб корінь зуба можна було використати як опору під штифтовуконструкцію, останній має відповідати таким клінічним вимогам:

а) знаходитися над рівнем ясен або бути на одному рівні з ними;

б) бути стійким у лунці;

в) не мати патологічних змін у періапікальних тканинах;

г) кореневий канал повинен бути прохідним на довжину не меншу ніж ви-

сота коронки;

д) мати неушкоджену циркулярну зв'язку;

ж) обов'язково бути запломбованим біля верхівкового отвору.

Існують вимоги і до штифтів. Так, штифт повинен відповідати формі ко-

реневого каналу. Мінімальна товщина штифта повинна бути не меншою ніж