Лекція 4. ПСИХОЛОГІЯ СТАТІ

Мета: ознайомити студентів зі статевими відмінностями у прояві властивостей нервової системи та розвитку здібностей;

розвивати уміння визначати статеві відмінності у поведінці;

сприяти формуванню пізнавального інтересу.

Завдання:

1. Розглянути поняття «гендер», «стать».

2. Дати уявлення про різні підходи до розвитку статевої ідентичності.

3. Проаналізувати статеві відмінності в психологічних якостях.

План:

1. Стать в структурі індивідуальності.

2. Біологічна й психологічна стать.

3. Теорії розвитку статевої ідентичності (психоаналіз, біхевіоризм, теорії соціального научіння).

4. Еволюційна теорія статі В.А. Геодакяна.

5. Взаємодія програм репродуктивної поведінки й виходжування потомства.

6. Нейроандрогенетична теорія Л. Эліса. Програми поведінки, що перебувають під андрогенетичним контролем.

7. Статеві відмінності в психологічних якостях

Основні поняття

Стать, гендерстатеві відмінності, гендерні відмінності, особистісні відмінності, статевий диморфізм,властивості нервової системи, здібності

Література

Основна література

1. Диференційна психологія / За заг. ред. С.Д. Максименка. Підручник. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2013. – 600 с.

2. Палій А.А. Диференціальна психологія: навч. посібник / А.А. Палій. — К. : Академвидав, 2010. — 429 с.

3. Романовська Л.І. Диференційна психологія : навч. посіб. для студ. вузів / Л.І. Романовська, Л.О. Подкоритова. – Львів : Новий світ – 2000, 2008. – 236 с.

Додаткова література

1. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении : Пер.с англ. / А. Анастази. – М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСПО-Пресс, 2001. – 752 с.

2. Государев Н.А. Дифференциальная психология в вопросах и ответах : учеб. пособие / Н.А. Государев. – М. : Ось-89, 2006. – 112 с.

3. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий / Е.П.Ильин. –СПб. : Питер, 2011. – 701 с.

4. Либин А.В. Дифференциальная психология : на пересечении европейских, российских и американських традицій / А.В. Либин. – М. : Смысл : Академия, 2004. – 549 с.

5. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология : Учебное пособие для вузов / С.К. Нартова-Бочавер. – М.: Флинта, 2003. – 280с.

1. Стать у структурі індивідуальності

Основна ідея теорії інтегральної індивідуальності В. Мерліна і спеціальної теорії індивідуальності В. Русалова про ієрархічну супідрядність усіх індивідуальних відмінностей за визначальної ролі чинників біологічного характеру підтверджується і в психології статі.

Вивчаючи проблеми статі, зарубіжні науковці послуговуються термінами: "sex", якщо йдеться про біологічні основи поведінки, і "gender", коли мають на увазі соціокультурний зміст поведінки.

Стать як біологічне явище (sex) стосується індивід-них характеристик: вона визначається в момент зачаття людини, її неможливо змінити. Проте приймати або відкидати свою стать, переживати її як благо чи покарання людина може під впливом культурно-соціальних чинників: очікувань батьків, уявлень про призначення власної статі, її цінності тощо. Тому природні основи поведінки можна посилити або загальмувати, однак це може ослабити продуктивність людської діяльності І призвести до виникнення неврозів.

Стать як соціокультурний зміст поведінки (gender) зумовлюють чинники зовнішнього середовища: виховання, найближче оточення, культурні і моральні цінності суспільства, в якому зростає дитина, тощо.

Відмінності в психологічних якостях людей різної статі почали вивчати порівняно недавно. Значною мірою це пов'язано з тим, що загальнолюдську культуру у т. ч. і психоаналіз, створювали переважно чоловіки, причому слово "чоловік" у різних мовах нерідко збігається зі словом "людина" й відрізняється від слова "жінка".

Зрозуміло, що і особливості репродуктивної поведінки (шлюбної поведінки, розмноження, догляду за потомством), і якості пізнавальних процесів, емоційної сфери та поведінки різнитимуться в чоловічій і жіночій групах. При цьому уявлення про статеворольові психологічні варіації охоплюють і побутові забобони, і культурні стереотипи, і науково доведені факти.

У 1942 p. К. Макнемар виявив і підтвердив статистично, що в дівчаток розвинутіші естетичні смаки, мова, тонша координація, а в хлопчиків - кращі математичні і механічні здібності. Жінки адаптивніші, краще піддаються вихованню, у них вищий рівень соціальної бажаності, зате чоловіки кмітливіші, винахідливіші. Всі нові види професій спочатку освоюють чоловіки, потім - жінки. Жінки надають перевагу стереотипним видам професійної діяльності, а в чоловіків, які виконують монотонну роботу, можливі нервово-психічні розлади.