- •Тема: іридоїди Лабораторна робота № 1 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, в яких містяться іридоїди. Фітохімічний аналіз іридоїдів
- •Теоретична частина
- •Фізико – хімічні та біологічні властивості.
- •Методи виділення і аналіз
- •Лрс, які містять іридоїди
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Фізико-хімічні та біологічні властивості
- •Лрс, які містять алкалоїди тропанові алкалоїди
- •Експериментальна частина
- •Дослід 6 Приготування витягу
- •Реактив Зонненшейна
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 3
- •Експериментальна частина Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять хінолізидинові алкалоїди Дослід 1
- •Дослід 2 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять ізохінолінові алкалоїди
- •Дослід 3 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять індольні алкалоїди
- •Дослід 6 Приготування витягу
- •Реактив Зонненшейна
- •Контрольні питання
- •Тема: прості феноли Лабораторна робота № 4 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять прості феноли. Фітохімічний аналіз простих фенолів
- •Теоретична частина
- •Фізико-хімічні й біологічні властивості
- •Сировина, в якій містяться прості феноли та їх глікозиди
- •Експериментальна частина
- •Дослід 1 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять прості феноли
- •Дослід 2 Приготування витягу а. Якісні реакції
- •Дослід 3 Приготування витягу б. Якісні реакції
- •Дослід 4 Приготування витягу в Якісні реакції
- •Контрольні питання:
- •Тема: кумарини Лабораторна робота № 5 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, в яких містяться кумарини. Фітохімічний аналіз кумаринів
- •Теоретична частина
- •Фізико-хімічні та біологічні властивості.
- •Сировина та фітопрепарати, в яких містяться кумарини
- •Експериментальна частина
- •Дослід 1 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять кумарини
- •2. Реакція з лугом та діазореактивом
- •Контрольні питання:
- •Тема: антраценпохідні сполуки Лабораторна робота № 6 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, в яких містяться антраценпохідні сполуки. Фітохімічний аналіз антраценпохідних сполук
- •Теоретична частина
- •Фізико-хімічні та біологічні властивості.
- •Сировина та фітопрепарати, в яких містяться антраценпохідні сполуки
- •Експериментальна частина
- •Дослід 1 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять антраценпохідні
- •Дослід 2 Приготування витягу та якісні реакції
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота № 7
- •Фізико-хімічні та біологічні властивості
- •Сировина та фітопрепарати, в яких містяться флавоноїди
- •Експериментальна частина
- •Дослід 1 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять флавоноїди
- •Тема: дубильні речовини Лабораторна робота № 8 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, в яких містяться дубильні речовини. Фітохімічний аналіз дубильних речовин
- •Теоретична частина
- •Фізико-хімічні та біологічні властивості
- •Сировина та фітопрепарати, в яких містяться дубильні речовини
- •Експериментальна частина
- •Дослід 1 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять дубильні речовини
- •Дослід 2 Якісні реакції. Приготування витягу
- •Лабораторна робота № 9
- •Сировина, в якій містяться хромони
- •Ксантони
- •Сировина, в якій містяться ксантони
- •Лігнани
- •Фізико-хімічні та біологічні властивості
- •Сировина та фітопрепарати, в яких містяться лігнани
- •Експериментальна частина
- •Дослід 1 Макро- і мікроскопічний аналіз лрс, які містять хромони
- •Дослід 2 Мікрохімічні реакції на хромони
- •Контрольні питання:
- •Література
Дослід 2 Приготування витягу та якісні реакції
Матеріали: кора крушини, листя сени
Завдання:
1. 1г сировини подрібнити до розміру часток 1-3мм. Наважку сировини масою 1г вмістити у колбу зі зворотним холодильником і кип’ятити 3 хв. з 10 мл 95 %-го спирту і 10 мл води. Після охолодження профільтрувати. Фільтрат збовтати з 10 мл ефіру. Після відстоювання відокремити ефірний шар, забарвлений в інтенсивно жовтий колір. 5 мл ефірного розчину збовтують 1 хв. з 5 мл аміаку. Розчин аміаку повинен забарвлюватися в інтенсивний вишнево-червоний колір (емодин), ефірний шар залишається жовтим. (хризофанол).
2. 0,5г подрібненої сировини кип’ятити 2 хв. З 10 мл 10% спиртового розчину натрію гідроксиду, фільтрувати. Охолоджений фільтрат підкислювати розведеною соляної кислотою до слабо кислої реакції і збовтати з 10 мл ефіру; ефірний шар забарвлюється зеленувато-жовтий колір; 5 мл ефірного витягу збовтати з 5 мл розчину аміаку; останній забарвлюється у вишнево-червоний колір (оксіантрохінони).
3. Нанести 2-3 краплини 10% водного розчину гідроксиду натрію на внутрішню поверхню кори. Повинно з’явитися червоне забарвлення (антраценпохідні сполуки).
Контрольні питання:
1. Дайте визначення поняття про „антраценпохідні сполуки” як групи біологічно активних речовин.
2. Класифікація антраценпохідних сполук.
3. Біосинтез антраценпохідних сполук.
4. Фізико-хімічні властивості антраценпохідних сполук. Поширення в рослинах.
5. Біологічна дія та застосування антраценпохідних сполук.
6. Напишіть російські, українські та латинські назви ЛР.
7. Приведіть морфологічну характеристику ЛР.
8. Назвіть ознаки, що мають діагностичне значення при макро- та мікроскопічному аналізі сировин: кора крушини, листя сени, кореневища і корені марени, корені ревеню, листя алое деревовидного.
9. Укажіть хімічний склад ЛРС.
ТЕМА: ФЛАВОНОЇДИ
Лабораторна робота № 7
Макро- і мікроскопічний аналіз ЛРС, в яких містяться флавоноїди.
Фітохімічний аналіз флавоноїдів
Мета: вивчити макроскопічні особливості ЛРС, в яких містяться флавоноїди. Вміти провести мікроскопічне дослідження та визначати специфічні діагностичні ознаки мікроскопічної будови ЛРС. Засвоїти та вміти самостійно провести фітохімічні реакції на БАР.
Теоретична частина
Флавоноїди – це група біологічно активних сполук фенольного характеру із загальною формулою С6 -С3-С 6. Назва їх походить від лат. Flavus – жовтий, оскільки перші виділені флавоноїди були забарвлені у жовтий колір.
Молекула флавоноїду складається з двох фенольних залишків А і В, з’єднаних пропановою ланкою, яка може замикатися в кисневмісний гетероцикл С.
Залежно від положення фенольного радикалу В флавоноїди ділять на три основні підгрупи: істинні (справжні), ізофлавоноїди і неофлавоноїди.
Флавоноїди рідко зустрічаються у вільному стані. Більшість їх знаходится у глікозидній формі. Вуглеводні залишки представлені D-глюкозою, D-галактозою, D-ксилозою, L-рамнозою, L-арабінозою, D-глюкуроновою та D- галактуроновою кислотами тощо.
Здебільшого флавоноїдні глікозиди – це О-глікозиди. Зустрічаються також С-глікозиди. Залежно від кількості й положення вуглеводних залишків вирізняють монозиди, біозиди, триозиди, диглікозиди та ін.