1.2 Склад комплексу засобів, що забезпечують роботу автоматизованих систем управління кадрами

Автоматизована система управління (далі-АСУ) складається із основи і функціональної частини. Узагальнена структурна схема АСУ (на прикладі АСУК):

.

Рис. 1.2.

Основа АСУ - загальна частина для всіх задач, розв'язуваних АСУ.

Інформаційна база АСУ - сукупність усіх даних, розміщених на машинних носіях інформації і необхідних для автоматизації управління об'єктом або процесом. Звичайно інформаційна база поділяється на три масиви:

- генеральний;

- похідний, ;

- оперативний.

Конструкція масивів і їх полів (способи розміщення на носіях, особливості взаємозв'язку даних усередині масиву, конкретне компонування даних і т.д.) визначається типом АСУ і загальними характеристиками об'єктів, для яких вона призначається. Однак доцільно зберігати типову конструктивну побудову інформаційної бази для загального класу об'єктів (наприклад, для машинобудівних підприємств).

Генеральний масив поєднує дані, що є загальними для всіх задач, розміщення яких відповідає універсальній структурі, не орієнтованої на виконання якої-небудь однієї функції управління. Генеральний масив для великого об'єкта містить сотні мільйонів символів, займає великі обсяги запам'ятовуючих пристроїв і не завжди зручний для використання в кожній конкретній задачі, що вимагає для свого рішення спеціалізованої інформації. Ця проблема ускладнюється при мультипрограмній обробці даних і недостатньо ємних оперативних запам'ятовуючих пристроях, що припускають збереження багатьох масивів у машинних архівах, функціонально роз'єднаних із процесорами. У зв'язку з цим у реально функціонуючих АСУ виникає необхідність формування похідних масивів, що відбивають специфіку структури об'єкта, особливості виконуваних у кожний період функцій, частоту повторюваності різних задач і ряд ін. факторів, зв'язаних з поточною роботою системи.

Всі похідні масиви, як правило, формуються з генерального масиву. Будь-яка стійка зміна характеристик об'єкта, що обслуговується, повинна бути відбита в генеральному масиві.

Оперативний масив охоплює поточну інформацію, а також проміжні результати обчислень. У ньому ж розміщується первинна інформація про стан об'єкта, що обслуговується, який надходить періодично по каналам зв'язку або записана на автономних носіях (перфострічках, перфокартах, магнітних стрічках і т.д.). Оброблені й узагальнені дані можуть потім вноситися в похідний і генеральний масиви або безпосередньо видаватися споживачу.

Технічна база АСУ включає засоби обробки, збору і реєстрації, відображення і передачі даних, а також виконавчі механізми, що безпосередньо впливають на об'єкти управління (наприклад, автоматичні регулятори, датчики і т.д.) і забезпечують збір, збереження і переробку інформації, а також вироблення регулюючих сигналів у всіх контурах автоматизованого управління виробництвом. Основні елементи технічної бази - ЕОМ, що забезпечують нагромадження, збереження й обробку даних, які циркулюють в АСУ. ЕОМ дозволяють оптимізувати параметри управління, моделювати виробництво, підготовляти пропозиції для ухвалення рішень.

Виділяють два класи ЕОМ, що використовуються в автоматизована система управління:

- інформаційно-розрахункові;

- обліково-регулюючі.

Інформаційно-розрахункові ЕОМ знаходяться на вищому рівні ієрархії управління (наприклад, у координаційно-обчислювальному центрі заводу) і забезпечують вирішення задач, пов'язаних з централізованим управлінням об'єктом по основним планово-економічним, звітним функціям і функціям забезпечення (техніко-економічне й оперативно-виробниче планування, матеріально-технічне постачання, збут продукції і т.д.). Вони характеризуються високою швидкодією, наявністю системи переривань, складовою обробкою даних, перемінною довжиною слова, мультипрограмним режимом роботи і т.д., а також широким набором і великим обсягом запам'ятовуючих пристроїв (оперативних, буферних, зовнішніх, однобічних і двосторонніх, з довільним і послідовним доступом).

Обліково-регулюючі ЕОМ, як правило, відносяться до нижнього рівня управління. Вони розміщаються як правило в цехах або на ділянках і забезпечують збір інформації від об'єктів управління, первинну переробку цієї інформації, передачу даних в інформаційно-розрахункову ЕОМ і одержання від неї директивно-планової інформації, здійснення локальних розрахунків (наприклад, розкладу роботи кожного верстата і робітника, графіка подачі комплектуючих виробів і матеріалів, угруповання деталей у партії, режимів обробки і т.д.) і вироблення керуючих впливів на об'єкти управління при відхиленні режимів їх функціонування від розрахункових.

Особливістю обліково-регулюючих ЕОМ є добре розвинена система автоматичного узгодження з великим числом джерел інформації (датчиків, реєстраторів) і регулюючих пристроїв. Їх обчислювальна частина менш розвинена, оскільки первинно оброблена інформація передається в ЕОМ верхнього рівня для подальшого використання і тривалого збереження.

Засоби збору і реєстрації даних при участі людини включають різні реєстратори виробництва, за допомогою яких здійснюються збір і реєстрація даних безпосередньо на робочих місцях, а також датчики, фіксатори порушень установленого технологічного й організаційного ритму.

Засоби відображення інформації призначені для представлення результатів обробки інформації в зручному для практичного використання вигляді. До них відносяться різні друкувальні пристрої, пишучі машини, термінали, екрани, табло, графобудівники, індикатори і т.п. Ці пристрої, як правило, безпосередньо зв'язані з ЕОМ або з реєстраторами виробництва і видають або регулярну (регламентну), або епізодичну (по запиту або у випадку аварійної ситуації) довідкову, директивну або попереджувальну інформацію.

Апаратура передачі даних здійснює обмін інформацією між різними елементами АСУ (між реєстраторами виробництва й ЕОМ, між координаційно-керуючим центром і цеховими ЕОМ і т.д.), а також між АСУ і суміжними рівнями керування.

До технічної бази АСУ відносять також засоби оргтехніки (копіювально-множну техніку, картотеки, диктофони), а також допоміжні і контрольно-вимірювальні засоби, що забезпечують нормальне функціонування основних технічних засобів у необхідних режимах.

Математичне забезпечення АСУ - комплекс програм регулярного застосування, керуючих роботою технічних засобів і функціонуванням інформаційні бази й забезпечуючи взаємодію людини з технічними засобами АСУ.

Система програмування забезпечує трансляцію програми вирішення задачі, вираженої на зручній для людини формалізованій мові, на машинну мову, її налагодження, редагування і включення в пакет програм для обробки. У систему програмування входять опис мов програмування, комплекс трансляторів, бібліотека стандартних підпрограм, програми редагування зв'язків, набори програм, що здійснюють наступність (програмну) ЕОМ різних типів. Крім того, система програмування звичайно містить у своєму складі набір програм, що полегшують взаємодію користувача з машиною і дозволяють системі програмування розвиватися в залежності від характеру задач, розв'язуваних споживачем.

Операційні системи забезпечують функціонування всіх пристроїв ЕОМ у необхідних режимах і виконання необхідної послідовності завдань на реалізацію різних процедур управління. Операційні системи, як правило, є невід'ємною складовою частиною тих обчислювальних засобів, що входять до складу АСУ. Однак у ряді випадків при проектуванні АСУ приходиться розширювати операційні системи для забезпечення спеціальних системних вимог (наприклад, при підключенні до системи специфічних для процесу управління реєстраторів і систем відображення, при організації діалогових режимів між терміналами і центральним обчислювальним комплексом). У цьому зв'язку дуже важливою складовою частиною операційної системи АСУ є т.зв. генератор систем. Це - програма, що не входить до складу активної частини керуючих програм і не зв'язана безпосередньо з процесом обчислень, але за її допомогою можна автоматично генерувати комплекс керуючих програм для системи будь-якої конфігурації. Такий метод виявляється особливо ефективним при використанні ЕОМ у широкому діапазоні АСУ на різних рівнях і на різних об'єктах, коли склад ЕОМ і склад розв'язуваних задач може бути істотно різним.

Загальносистемний комплекс охоплює набір програм, керуючих роботою обчислювальної системи і периферійних пристроїв (реєстраторів, засобів відображення результатів обробки даних і т.д.). Цей комплекс містить програми спільної роботи декількох ЕОМ, укомплектованих по різних рівнях запам'ятовуючих пристроїв, програми обслуговування каналів зв'язку, дистанційні вирішення задач у режимі розподілу часу, розмежування доступу до інформаційних масивів і ін.

До загальносистемних комплексів інформаційно-пошукові системи, що здійснюють цілеспрямований пошук необхідних масивів (або формування необхідних масивів із фрагментів даних), їх редагування і видачу споживачу в заданій формі (або передачу цих масивів у запам'ятовуючий пристрій для використання черговими робочими програмами). До них же відносять програми обслуговування засобів, що працюють у реальному масштабі часу, а також обслуговування термінальних пристроїв і засобів відображення інформації.

Пакети типових прикладних модулів (стандартних підпрограм) можуть використовуватися в різних комбінаціях при рішенні тієї чи іншої функціональної задачі. Типовими, наприклад, є прикладні модулі сортування даних, статистичної обробки інформації, обробки графіків планування і керування, моделювання реальних процесів і ін.

До математичного забезпечення АСУ часто відносять також програми функціонального аналізу системи, що забезпечують зручність експлуатації й удосконалювання системи.

Під організаційно-економічною базою розуміється сукупність економічних принципів, методів організації виробництва і управління, схем взаємодії задач управління на основі правових документів. Входять:

- організаційно-економічний склад і способи формування техніко-економічних показників об'єкта управління, а також основні принципи підвищення ефективності його функціонування і місце АСУ в загальній системі планування, обліку і регулювання;

- організація виробництва, праці і управління, що визначає раціональну структуру об'єкта (цеху, відділу і т.д.), порядок реалізації технологічних маршрутів, найбільш сприятливі умови роботи, що зберігають високу працездатність робітників та службовців, а також науково обґрунтовану систему управління об'єктом, чіткі положення про всі підрозділи, їх підпорядкованості, обов'язки співробітників і їх відповідальність;

- організаційно-економічна модель, що передбачає побудову схеми взаємодії основних задач АСУ, структури інформаційного потоку, а також методичне забезпечення порядку реалізації задач і використання результатів їх вирішень;

- організаційно-правове забезпечення (правові основи і норми створення і використання АСУ, правовий статус циркулюючої в АСУ інформації, а також права і відповідальність посадових осіб).

Крім того, організаційно-економічна база включає методичні й інструктивні матеріали, що визначають вплив АСУ на основні показники функціонування об'єкта, оцінку ефективності і шляхи подальшого розвитку АСУ.

Функціональна частина АСУ складається з набору взаємозалежних програм для реалізації конкретних функцій управління (планування, фінансово-бухгалтерської діяльності і ін.). Усі задачі функціональної частини базуються на загальних для даної АСУ інформаційних масивах і на загальних технічних засобах. Включення в систему нових задач не впливає на структуру основи і здійснюється за допомогою типового для АСУ інформаційного формату і процедурної схеми.

Функціональну частину АСУ прийнято умовно поділяти на підсистеми відповідно до основних функцій управління об'єктом. Підсистеми у свою чергу поділяють на комплекси, що містять набори програм для рішення конкретних задач управління відповідно до загальної концепції системи. Склад задач функціональної частини АСУ визначається типом об'єкта управління, його станом і видом виконуваних їм завдань. Наприклад, в АСУ підприємством часто виділяють наступні підсистеми:

- технічної підготовки виробництва;

- керування якістю продукції;

- техніко-економічного планування;

- оперативно-виробничого планування;

- матеріально-технічного забезпечення;

- збуту продукції;

- фінансово-бухгалтерської діяльності;

- планування і розміщення кадрів;

- керування транспортом;

- керування допоміжними службами.

Розподіл функціональної частини АСУ на підсистеми є досить умовним, тому що процедури всіх підсистем тісно взаємозалежні й у ряді випадків неможливо провести чітку границю між різними функціями управління (наприклад, між техніко-економічним плануванням, оперативно-виробничим плануванням і матеріально-технічним забезпеченням).

Виділення підсистем використовується для зручності розподілу робіт із створення системи і для прив'язки до відповідних організаційних ланок об'єкта управління.

Структура функціональної частини АСУ залежить від схеми процедур управління, яка визначає взаємозв'язок всіх елементів управління й охоплює автоматизовані, частково механізовані і ручні процедури. Функціональна частина більш мобільна, чим основа, і допускає зміну складу і постановки задач за умови забезпечення стандартного узгодження з базовими елементами системи.