Модуль ііі Індивідуальні завдання

Індивідуальне навчально-дослідне навчання (ІНДЗ) є видом позааудиторної самостійної роботи студента навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом зі складанням підсумкового іспиту.

Мета ІНДЗ із дисципліни «Методика навчання української мови у старшій школі» – поглиблено засвоїти частину програмового матеріалу, опрацювавши самостійно бібліотечні та Інтернет-ресурси.

Зміст ІНДЗ полягає у розробці декількох мультимедійних презентацій для уроків мови в 10-11 класах (не менше трьох) на різні теми, запропоновані викладачем, і представленні їх у роздрукованому й електронному варіантах. Кожна мультимедійна презентація повинна доповнюватися методичними рекомендаціями до її застосування.

За індивідуальну науково-дослідну роботу з проблем методики навчання української мови у старшій школі студент може також отримати і додаткові бали:

- за виступ на студентській науковій конференції у своєму ВНЗ – 15 балів,

- за виступ на студентській науковій конференції в інших ВНЗ – 25 балів,

- за публікацію у збірнику наукових праць – 20 балів,

- за участь у всеукраїнському або регіональних конкурсах студентських наукових робіт – 40 балів.

Система контролю та оцінювання

Діагностика знань студентів із курсу «Методика навчання української мови у старшій школі» здійснюється на ocновi результатів проведення поточного, рубіжного та підсумкового контролю знань (іспит).

Об'єктом контролю є навчальна діяльність студентів з курсу та її результати. Навчальні досягнення студентів визначають оцінюванням :

• знань - якість відповідей ( усних або письмових) студентів, ступінь засвоєння навчальної інформації;

• умінь i навичок - рівень їх сформованості під час виконання навчальних i контрольних завдань.

Основними критеріями оцінювання навчальної діяльності студентів з курсу «Методика навчання української мови у старшій школі» є її систематичність, активність i результативність.

Показниками систематичності навчальної діяльності є відвідування студентами практичних занять з курсу та своєчасне виконання навчальних i контрольних poбіт. Активність студента на практичних заняттях визначається якістю підготовки до нього i рівнем виконання практичних завдань. Показником результативності є правильність виконання на практичних заняттях ycix видів poбіт (зокрема, контрольних), ґрунтовність опрацювання тем для самостійного вивчення, а також участь у науково-дослідній роботі.

Поточний, рубіжний та підсумковий контроль. Завдання поточного контролю полягає у систематичній nepeвірці розуміння та засвоєння студентами навчального матеріалу з курсу, якості виконання ними практичних робіт (аудиторних i позааудиторних), здатності усно чи письмово відтворювати певний навчальний матеріал.

Важливою складовою здійснення поточного контролю є перевірка виконання індивідуальних домашніх завдань.

Завданням рубіжного контролю є оцінювання засвоєння студентами частини навчального матеріалу дисципліни, що становить у сукупності завершений навчальний модуль. Модуль – це частина навчальної програми, що побудована з тісно пов’язаних між собою теоретичних i практичних компонентів змісту певної навчальної дисципліни. Здійснення рубіжного контролю передбачає виконання студентами індивідуальних завдань за самостійно опрацьованими темами.

Завданням підсумкового контролює підсумкова пepевіркa засвоєння студентами навчального матеріалу з курсу, логіки та взаємозв’язків між окремими його складовими, здатність практично (репродуктивно, конструктивно, творчо) використовувати набуті знання. Студенти з недостатніми (низькими) результатами поточного контролю не допускаються до підсумкового контролю.

Форми контролю. Основними формами поточного контролю є такі види робіт :

• пepевіркa (усна, письмова) рівня засвоєння теоретичного матеріалу за навчальними темами;

• пepевіркa рівня сформованості практичних умінь i навичок студентів під час проведення практичних і лабораторних занять;

• пepевіркa виконання студентами вправ i завдань, запропонованих для самостійного опрацювання після проведення практичних занять;

•контрольні завдання;

•усний або письмовий експрес-контроль;

•комплексні завдання; тестування;

• пepeвірка рівня засвоєння студентами навчальних тем, призначених для самостійного опрацювання;

•облік відвідування студентами занять.

Основною формою підсумкового контролю є іспит як cпociб комплексної перевірки та диференційованого оцінювання якості засвоєння студентами навчального матеріалу з курсу (додається до результатів поточного контролю).