Міністерство охорони здоров’я України

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Кафедра офтальмології

Вторинна глаукома

Підготувала студентка 4 курсу, 6а групи, медичного факультету №1 Жебель Н.В.

м. Вінниця, 2014

План

Вступ

1. Класифікація і клінічна картина вторинної глаукоми залежно від етіології:

1. Запальна й післязапальна

2. Факогенна

3. Судинна

4. Дистрофічна

5. Травматична

6. Післяопераційна

7. Неопластична

8. Інші причини

2. Кінцевий очікуваний результат лікування, критерії якості лікування

Вступ

Вторинна глаукома розвивається як ускладнення іншої хвороби ока - увеїту, звиху та підвивиху кришталика, незрілої катаракти (факогенна глаукома), перезрілої катаракти (факолітична глаукома), травм та опіків ока, тромбозу центральної вени сітківки, внутрішньоочних пухлин. Унаслідок поліетіологічності лікування вторинних глаукому не може бути однотипним. Тим не менше, воно має передбачати використання як відповідних засобів консервативної терапії, так і, за показаннями, хірургічних втручань. Останні виробляють з метою або створення умов для нормального відтоку з ока внутрішньоочної рідини (наприклад, операції фістулізуючих або деблокуючого типу), або для зниження її продукції.

1. Класифікація і клінічна картина вторинної глаукоми залежно від етіології:

1. Запальна й післязапальна

2. Факогенна

3. Судинна

4. Дистрофічна

5. Травматична

6. Післяопераційна

7. Неопластична

8. Інші причини

Необхідні обстеження для встановлення діагнозу вторинної глаукоми:

1. Збір скарг та анамнезу (звернути увагу на запальні процеси, що мали місце, прийом препаратів, що можуть підвищувати ВОТ, наявність супутньої патології)

2. Візометрія

3. Рефрактометрія

4. Біомікроскопія (при необхідності - ультразвукова біомікроскопія)

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія (добова),

7. Периметрія (кампіметрія, комп'ютерна периметрія Humphrey - порогова стратегія, програма - 30-2, або 24-2, FDT)

8. Тонографія

9. Гоніоскопія (при необхідності - компресійна проба Форбса)

10. Ультразвукова біометрія, b-scan

Обов'язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Біохімія крові

4. Кров на RW

5. Цукор крові

6. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Ендокринолога

3. Невропатолога

1. Запальна й післязапальна глаукома

Постувеальна вторинна глаукома - має ознаки як відкритокутової, так і закритокутової глаукоми внаслідок поширення запального процесу на дренажну систему ока при кератитах, склеритах та увеїтах. Запальний процес викликає набряк трабекули, дисфункцію ендотеліальних клітин трабекули, розвиток гоніосинехій, організацію ексудата, фіброзних плівок, новоутворених судин в КПК; зрощення зіниці, рубеоз райдужки і кута передньої камери, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску. При підвищенні ВОТ в цьому разі необхідно з'ясувати, що саме привело до підвищення ВОТ - саме запальний процес, недостатність протизапальної терапії, застосування кортикостероїдів.

Лікувальні заходи - протизапальна терапія (антибіотки, мідриатики, кортикостероїди), гіпотензивна терапія (симпатомиметики, бета-адреноблокатори, інгібітори карбоангідрази), перорально - діакарб, гліцирол, осмотерапія (хлорид кальцію, манітол). При задніх синехіях та бомбажу райдужки - лазерна іридотомія. При її неефективності - хірургічна іридектомія з розривом синехій. При неефективності лікування - фільтруючі антиглаукоматозні операції.

Глаукомо-циклітичний криз Крупа-Познера-Шлоссманна - алергічна реакція трабекули та війкового тіла, має перебіг вторинної увеальної відкритокутової глаукоми. Спостерігається значне підвищення тиску (40-60 мм рт. ст.), кут передньої камери відкритий, набряк рогівки, звуження зіниці, гіпохромія райдужки, незначна кількість ніжних преципітатів. Скарги на біль, зниження зору, поява райдуги навколо джерела світла. Процес однобічний, у хворих молодого або середнього віку. Необхідно проводити диференційну діагностику з первинною закритокутовою глаукомою

Лікувальні заходи - мідріатики, гіпотензивна терапія (симпатомиметики, адреноблокатори. інгібітори карбоангідрази), перорально діакарб, гліцірол, осмотерапія, десенсибілізуючі засоби. Хірургічного лікування не потребує.

Гетерохромна увеопатія Фукса - процес однобічний, світлий колір райдужки, гетерохромія та розширення зіниці на хворому оці, дрібні сірі преципітати, катаракта, підвищений внутрішньоочний тиск. При гоніоскопії - новоутворені судини, що перетинають трабекулу, які можуть бути причиною геморрагій.

Лікувальні заходи - гіпотензивна терапія (симпатомиметики, адреноблокатори. інгібітори карбоангідрази), перорально діакарб, гліцірол, осмотерапія, десенсибілізуючі засоби. При неефективності медикаментозної терапії - антиглаукоматозні операції, або комбінована операція - антиглаукоматозна з видаленням катаракти та з імплантацією штучного кришталика.