Тема 1. Економіка та державний лад старовавілонського царства

Семінарське заняття 1:Сільське господарство Старовавілонської держави. – 2 год.

1. Історичні джерела Старовавілонського царства.

2. Землеробство, садівництво. Правове регулювання земельних відносин.

3. Скотарство та його правове регулювання.

Семінарське заняття 2: Ремесло і торгівля в Старовавілонській державі.

–2 год.

1 .Ремесло. Правове регулювання ремісничого виробництва.

2 .Зовнішня і внутрішня торгівля та її правове регулювання.

3. Кредит та лихварство. Правове регулювання лихварських угод.

Семінарське заняття 3: Соціальна структура Старовавілонського суспільства - 2 год.

1. Види земельної власності у Старовавілонській державі.

2. Общинний сектор економіки. Правовий стан “авілумів”.

3. Царсько – храмовий сектор економіки. Юридичний стан “мушкенумів”.

4. Проблема старосхідного рабства..

Семінарське заняття 4: Державний лад Старовавілонського суспільства.

– 2 год.

1. Старовавілонська держава, її ознаки і функції.

2. Патріархальна сім’ї я і її роль у Старовавілонському суспільстві .

3. Армія. Правовий стан воїнів.

4. Суд і судочинство. Пережитки родового ладу у законах Хаммурапі.

Джерела.

1.Геродот.История в девяти книгах./Пер. Г.А.Стратановского. -М., 2006. -Кн.П,Ш.

2.Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства./ Пер. и ком. И.М.Дьяконова. //ВДИ, -1952. - №3.

3.Древнейшие Законы Месопотамии.: Пер. Л.А. Лапина // Палестинский сборник:- Вып.1/ 63 1954.

4. Практикум по истории Древнего мира./ Сост. Н.Л.Просина.,И.С. Свенцицкая.- Вып.1.-М., 1972, -С.26-54

5. Практикум по истории Древнего мира ./Сост. Н.Л. Просина.,И.С. Свенцицкая. -.Вып. П. - М.,1981, С. 29- 59.

6.Стровавилонские юридические и административные документы в собраниях СССР./Пер. А.П.Риффина, -М.-Л.,1937.

7.Страбон. География ./Пер.Г.А.Стратановского. -М., 1994.

8.Хрестоматия по истории Древнего Востока . / Под ред. М.А.Коростовцева, .И.С.Канцельсона, В.И.Кузищина.:Часть 1. –М., 1980 - Раздел П.- С. 151–194.

9.Хрестоматия по истории древнего мира./ Сост.С.А. Черкасова. М., 1991, -С. 56-69.

Література:

1. Гельцер М.Г.Тамкар и его роль в Передней Азии // ВДИ. –1964.- №2.

2. Дьяконов И.М. Рабы , илоты или крепостные крестьяне в ранней древности

// ВДИ .- 1973. - №4

3. Дьяконов И.М. Проблемы собственности ( экономики) О структуре общества до н.е.- М., 1970.

4. Дьяконов И.М. Община на древнем Востоке в трудах советских исследователей.// ВДИ. -1963. -№1.

5. История древнего Востока . Материалы по историографии / Сост.А.А. Вигасин, С.С.Соловьев О.В. Томашов. /Под ред. В.И. Кузищина и А.А. Вигасина . –М., 1991.

6. Клима И. Общество и культура древнего Двуречья. – Прага., 1967.

7. Крамер С.Н. История начинается в Шумере. – М., 1965.

8. Лурье И. Очерки по истории техники древнего Востока.- М., 1965.

9. Редер Г.К.К вопросу о юридическом положении рабов по законам Хаммурапі. //Древний Восток. - Сб.1. - М., 1975.

10. Супейхейм А. Древняя Месопотамия .-М., 1980.

11. Струев В.В. История древнего Востока.- Л., 1940.

12. Тураев Б.А. История древнего Востока :В 2 Т.– М., 1936. -Т.1.

13.Феномен восточного деспотизма.Структура управления и власти. -М., 1993

14. Якобсон В.А. Правое и имущественное положение воина “редум” времени 1-й Вавилонской династии . // ВДИ . -1965.- №.2.

15. Янковская Н.Б. Землевладение в большесемейных домовых общинах в клинописных источниках .// ВДИ .- 1959.- №1.

16. Яновська А.П.Людина між Сходом і Заходом. Історія Стародавніх цивілізацій. -Х., 2001. С.25 – 34., С. 46 –54.

Методичні поради до заняття 1.

Характеризуючи „ Закони Хаммурапі”, як головне історичне джерело, необхідно розглянути обставини його відкриття, встановлення авторства, визначити час складання документу, його структуру та особливості. Крім „Законів Хаммурапі„ звернути увагу на інші джерела: „Календар землероба”, переклади „Глиняних табличок”, свідчення Геродота, Страбона та ін.

Розглядаючи землеробство, приділити увагу кліматичним умовам Месопотамії та їх впливу на розвиток сільського господарства. Знайти у „Законах” відповідні статті, які б свідчили про важливість іррігаційних споруд, визначити рівень сільського господарства. Відповідаючи на питання про обробку землі та догляд за нею, необхідно охарактеризувати сільськогосподарські знаряддя праці. Обов’язково використати “Календар землероба „ . Визначити ступень розвитку городництва і види вирощуваних культур, підкреслити важливість садівництва, зокрема роль фінікової пальми, як садової культури, розповісти про догляд за нею та іншими садовими культурами. Правове регулювання питань пов’язаних із землеробством та садівництвом. Звернути увагу на різницю у покараннях за недбале ставлення до садових і городніх ділянок та різницю у їх орендній оплаті. Питання про скотарство треба розпочати із визначення видів вирощуваного скота, його утримання, догляду та використання. Правове регулювання скотарства у „Законах Хаммурапі”.

Методичні поради до заняття 2.

Питання про ремісниче виробництво треба розпочати із визначення ступеню відокремлення його від сільського господарства (працювали ремісники на замовлення чи на ринок). Знайти відповідні статті, в яких мова йде про галузі ремісничого виробництва, його організацію та сплату праці ремісникам різних професій. Звернути увагу на організацію ремісничого виробництва у царсько-храмових господарствах.

Питання про торгівлю потрібно розпочати із визначення об’єктів куплі - продажу. Особливу увагу приділити зовнішній торгівлі і її значенню для існування Вавілонської держави. Знайти відповідні місця у „Законах” де мова йде про права і обов’язки торгових агентів “тамкара” і “шамаллума”. З’ясувати причину слабкого розвитку внутрішньої торгівлі (формалізм торгівельного права, обмеженість товарно – грошових відносин, втручання держави). Товарно-грошові відносини у Старовавілонській державі.

Визначення ролі кредиту та лихварства розпочати із правових взаємовідносин між боржником і кредитором: обмеження лихварських угод, встановлення максимального проценту по займу, забезпечення кредиту шляхом закладання нерухомості боржника і членів його сім’ї, боргова кабала. Правовий стан боржників.

Методичні поради до заняття 3.

Соціальний стан людини у будь – якому суспільстві залежав від того чи володіла вона засобами виробництва. На Старому Сході єдиним засобом виробництва була земля. Згідно традиції, вона належала богові, а по-суті державі. Оскільки цар вважався намісником бога на землі, то, відповідно, був і її верховним розпорядником. Всі інші могли лише користуватись землею на тих чи інших умовах. Так як лише цар мав право розпоряджатись землею, то лише його можна назвати приватним власником і рабовласником. Крім того, не всі науковці згодні, що людей, які не мали землі, можна називати рабами, оскільки вони не підпадають під класичне визначення „раб”. В зв’язку з цим деякі вчені вважають (зокрема видатний східознавець проф. І..М. Дьяконов), що ділити старосхідних людей на рабів і рабовласників не доцільно, і тому пропонують визначати їх соціальний становище не за класовою ознакою (володіє чи не володіє засобами виробництва), а умовами на яких ті користувались землею. За цими умовами визначався і правовий статус як тих, що мали умовні володіння, так і безземельних.

Тому, перш ніж приступити до розгляду соціальної структури Старовавілонського суспільства, необхідно дослідити умови земельного володіння і землекористування.

Земля, хоча і належала державі, але фактично поділялась на два сектори економіки: царсько – храмовий і общинний, які контролював цар. Общинний сектор економіки був пов’язаний із територіальною общиною, яка мала внутрішнє самоуправління. Залучаючи джерела визначити роль общини, її місце в державній структурі, умови на яких її члени користувались землею. Це дасть можливість визначити правовий статус общинників, яких в „Законах” називають “авілумом” (людиною) . Потім з’ясувати все про царсько - храмовий сектор економіки і визначити хто і на яких умовах користувався землею в цьому секторі. З’ясувати умови володіння землею жерців, тамкарів, воїнів, царських службовців і інших категорії людей, що підпадають під поняття “мушкенум” (той, що схиляється ниць) , визначити їх права і обов’язки. Розглянути порядок спадкування майна цими категоріями.

Приступаючи до визначення стану безземельних, яких радянська історіографія називає рабами, необхідно згадати класичне визначення самого терміну „раб”. Лише після цього уважно розглянути права і обов’язки „вардум” і „наши-бельтім”. Для цього треба проаналізувати відповідні статті „Законів Хаммурапі” і співставити їх правовий статус із статусом раба. Зробити відповідні висновки. Розглянути умови боргової кабали, та інші джерела експлуатації безземельних. Стан полонених та переселенців.

Методичні поради до заняття 4.

Визначити форму устрою Старовавілонської держави. Розкрити поняття

„старосхідна деспотія”. Згадати ознаки і функції держав і визначити важливість третьої функції держав Старого Сходу ( наявності відомства суспільних робіт), а також роль і місце патріархальної сім’ї в ній.

Армія була головною опорою на тільки Старовавілонської держави, але і всіх Старосхідних деспотій. Віднайти у „Законах” статті, в яких розглядається становище різних категорій воїнів. Визначити їх правовий статус і оплату за службу. Звернути увагу на закони, що регулюють права сім’ї воїна, що загинув чи потрапив у полон під час війни.

Важливим органом кожної державі є судова влада. Розглянути організацію судочинства, охарактеризувати кожен із п’яти видів судів, які існували у Вавілонії. Знайти у „Законах” статті, які б свідчили про пережитки родового ладу.