
- •Передмова
- •1. Етапи становлення анатомії як науки
- •2. Роль видатних учених у розвитку фізіології
- •Основи загальної цитології
- •Епітеліальна тканина
- •1. Покривний епітелій
- •2. Залозистий епітелій
- •Сполучна тканина
- •1. Волокниста сполучна тканина
- •2. Скелетні тканини
- •3. Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •Кров і лімфа
- •М'язова тканина
- •2. Посмугована м'язова тканина
- •Кровотворення (гемопоез)
- •Нервова тканина
- •1. Загальні поняття про органи, їх системи та організм у цілому
- •2. Зв'язок організму із довкіллям
- •3. Вплив біологічних і соціальних факторів на діяльність організму
- •4. Конституція. Значення типів будови тіла в походженні захворювань
- •Патологоанатомічна служба
- •Смерть, її форми, стадії, ознаки. Способи оживлення організму
- •1. Дистрофія
- •2. Атрофія
- •Регенерація
- •1. Гіперемія
- •1.1. Артеріальна гіперемія
- •1.2. Венозна гіперемія
- •2. Стаз
- •3. Ішемія (місцеве малокрів'я)
- •4. Кровотеча
- •5. Інфаркт
- •6. Тромбоз
- •7. Емболія
- •Запалення
- •1. Стадії і механізми запалення
- •2. Класифікація запалення
- •Пухлини загальна характеристика пухлин
- •1. Властивості пухлин
- •2. Особливості росту пухлин
- •3. Вплив пухлин на організм
- •4. Морфогенез пухлин
- •5. Етіологія і патогенез пухлин
- •Класифікація пухлин
- •1. Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації
- •2. Органоспецифічні пухлини
- •3. Мезенхімальні пухлини
- •3.1. Пухлини м'яких тканин
- •3.2. Первинні пухлини кісток
- •4. Пухлини з меланінпродукуючої тканини
- •Загальні реакції організму на ушкодження
- •1. Стрес
- •3. Колапс
- •4. Кома, її види
- •Алергія
- •1. Алергічні реакції негайного типу
- •2. Алергічні реакції сповільненого типу
- •Загальні дані остеології та артросиндесмології
- •Скелет голови. Череп
- •1. Кістки мозкового черепа
- •2. Кістки лицевого черепа
- •3. З'єднання кісток черепа
- •5. Вікові та статеві особливості черепа
- •Скелет тулуба
- •1. Хребетний стовп
- •1.1. Будова хребців
- •1.2. Види з'єднань між хребцями
- •1.3. Хребет у цілому
- •2.2. Груднина
- •2.3. З'єднання кісток грудної клітки
- •2.4. Грудна клітка в цілому
- •1. Кістки плечового пояса та їх з'єднання
- •2. Кістки вільної верхньої кінцівки та їх з'єднання
- •Скелет нижньої кінцівки. З'єднання кісток нижньої кінцівки
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •2. Таз у цілому
- •3. Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Сполучення кісток вільної нижньої кінцівки
- •1. Загальна характеристика збудливих тканин
- •2. Основні властивості м'язів
- •3. Фізіологічні особливості гладких та посмугованих м'язів
- •4. Робота м'язів. М'язова втома
- •5. Значення фізичного тренування
- •1. М'язи та фасції спини
- •2. М'язи та фасції грудей
- •3. М'язи та фасції живота
- •4. Топографія передньої стінки живота
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •1. М'язи тазового пояса
- •2. М'язи вільної нижньої кінцівки
- •3. Фасції нижньої кінцівки
- •4. Топографія нижньої кінцівки
- •2. Несправжній суглоб
- •4. Травматичні ушкодження м'язів
- •1. Уроджені деформації
- •2. Вади постави. Сколіоз
- •3. Остеопороз. Остеопенічні стани
- •4. Остеохондроз
- •2. Функції спинного мозку
- •1. Довгастий мозок
- •2. Задній мозок
- •2.2. Мозочок
- •3. Перешийок ромбоподібного мозку
- •4. Четвертий шлуночок
- •5. Середній мозок
- •6.2. Фізіологія проміжного мозку
- •7. Ретикулярна формація
- •8. Кінцевий мозок
- •8.1. Кора півкуль великого мозку
- •8.2. Нюховий мозок
- •8.3. Базальні ядра
- •8.4. Бічні шлуночки
- •1. Чутливі (висхідні) шляхи
- •2. Рухові шляхи
- •1. Задні гілки
- •2. Передні гілки
- •2.1. Шийне сплетення
- •2.2. Плечове сплетення
- •2.3. Поперекове сплетення
- •2.4. Крижове сплетення
- •1. Симпатична частина
- •2. Парасимпатична частина
- •1. Загальна характеристика шкіри
- •3. Функції шкіри
- •1. Око та його додаткові структури
- •2. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •2.1. Оптична система ока
- •2.2. Зіничні реакції
- •2.3. Гострота зору
- •2.4. Сприйняття кольору
- •2.5. Адаптація ока
- •1. Будова органа слуху
- •2. Фізіологія слухового аналізатора
- •3. Відчуття положення та руху тіла (аналізатор рівноваги)
- •2. Захворювання щитоподібної залози
- •2.1. Дифузний токсичний зоб
- •2.2. Гіпотиреоз
- •2.3. Ендемічний зоб
- •2.4. Спорадичний зоб
- •2. Цукровий діабет
- •1. Будова та функції надниркових залоз
- •2. Хронічна недостатність кори надниркових залоз
- •1. Будова та функції гіпофіза
- •2. Патологія аденогіпофіза 2.1. Акромегалія
- •2.2. Гігантизм
- •2.4. Хвороба Іценко-Кушинга
- •3. Патологія нейрогіпофіза
- •3.1. Нецукровий діабет
- •1. Осмотичний тиск крові
- •2. Реакція крові
- •3. Густина та в'язкість крові
- •2. Методика підрахунку еритроцитів у камері Горяєва
- •3. Гемоглобін
- •4. Методика визначення гемоглобіну за допомогою
- •5. Швидкість осідання еритроцитів. Методика визначення
- •1. Характеристика лейкоцитів
- •2. Методика підрахунку лейкоцитів
- •3. Фагоцитоз
- •1. Характеристика тромбоцитів
- •2. Згортальна система крові
- •3. Протизгортальна система крові
- •1. Загальні принципи переливання крові
- •2. Методики визначення груп крові
- •2.1. Методика визначення груп крові в системі аво за стандартними сироватками
- •2.2. Методика визначення груп крові в системі аво за цоліклональними антитілами
- •2,3. Методика визначення групи крові за системою сде (резус-фактор) пробірковим методом
- •2.4. Методика визначення індивідуальної сумісності крові
- •1. Анемії
- •1.1. Анемії внаслідок крововтрати (постгеморагічні)
- •1.2. Анемії внаслідок порушеного кровотворення
- •1.3. Анемії внаслідок підвищеного кроворуйнування (гемолітичні)
- •2. Пухлини системи крові або гемобластози
- •2.1. Лейкози
- •2.2. Лімфоми
- •3. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії
- •1. Будова стінки серця. Камери серця
- •2. Проекція серця на передню стінку грудної порожнини
- •3. Судини серця
- •1. Фази серцевої діяльності
- •2. Тони серця
- •3. Верхівковий поштовх
- •4. Частота серцевих скорочень
- •5. Систолічний та хвилинний об'єм серця
- •6. Основні властивості серцевого м'яза
- •6.1. Автоматизм
- •6.2. Провідність. Провідна система серця
- •6.3. Рефрактерність
- •7. Електричні явища в серці
- •8. Регуляція серцевої діяльності
- •1.2. Гілки низхідної частини аорти
- •2. Вени великого кола кровообігу
- •2.1. Система верхньої порожнистої вени
- •2.2. Система нижньої порожнистої вени
- •2.3. Система ворітної вени
- •2.4. Каво-кавальні та порто-кавальні анастомози
- •Методи зупинки кровотеч
- •Особливості кровообігу плода
- •Фізіологія кровоносних судин
- •1. Основні принципи гемодинаміки
- •2. Артеріальний тиск крові. Методи вимірювання
- •3. Артеріальний пульс
- •4. Кровообіг
- •4.1. Кровообіг у капілярах
- •4.2. Рух крові по венах
- •5. Регуляція кровообігу
- •5.1. Іннервація судин
- •5.2. Судиноруховий центр
- •5.3.Рефлекторна регуляція судинного тонусу
- •5.4. Вплив праці на серцево-судинну систему
- •5.5. Гуморальні впливи на судини
- •Лімфатичні судини
- •Лімфоїдні органи
- •Лімфатичні судини та вузли окремих ділянок тіла
- •1. Лімфатичні судини та вузли нижньої кінцівки
- •2. Лімфатичні судини та вузли таза
- •3. Лімфатичні судини та вузли черевної порожнини
- •4. Лімфатичні судини та вузли грудної порожнини
- •5. Лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки
- •Поняття про артеріальну гіпо- та гіпертензію
- •Гіпертонічна хвороба
- •Атеросклероз
- •Ішемічна хвороба серця
- •1. Гостра ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда)
- •2. Хронічна ішемічна хвороба серця
- •Вади серця
- •Серцева недостатність
- •1. Гостра недостатність кровообігу
- •2. Хронічна недостатність кровообігу
- •Тампонада серця
- •Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •Розділ 8. Процес дихання та його патологія
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •Гортань
- •Головні бронхи
- •1. Бронхіальне дерево
- •2. Альвеолярне дерево
- •Межі плевральних мішків і легень
- •Середостіння
- •Процес дихання
- •Вентиляція легень
- •1. Механізм вдиху та видиху
- •2. Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •3. Тиск у плевральній порожнині
- •4. Регуляція дихання
- •Легеневі об'єми і життєві ємності легень
- •Дихання за різних умов
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •3. Дихання при підвищеному атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Розлади зовнішнього дихання
- •Гайморит
- •Ларингіт
- •Бронхіт 1. Гострий бронхіт
- •2. Хронічний бронхіт
- •Бронхоектатична хвороба
- •Пневмонія
- •1. Гострі пневмонії
- •2. Хронічні пневмонії
- •Емфізема легень
- •Рак легень
- •Плеврит
- •Пневмоторакс
- •Дихальна недостатність
- •Гіпоксія
- •Вплив куріння на функції дихальної системи
- •Анатомія та фізіологія органів травлення ротова порожнина
- •1. Присінок та власне порожнина рота
- •2. Язик
- •3. Зуби
- •4. Слинні залози
- •5. Зміна їжі у порожнині рота
- •Стравохід
- •Черевна порожнина та порожнина очеревини
- •1. Будова шлунка
- •2. Травлення в шлунку
- •2.1. Склад і властивості шлункового соку. Методи вивчення
- •2.2. Регуляція виділення шлункового соку
- •2.3. Моторна функція шлунка
- •Жовчний міхур
- •Підшлункова залоза
- •Тонка кишка
- •1. Відділи тонкої кишки
- •2. Травлення у дванадцятипалій кишці
- •2.1. Склад, властивості, регуляція виділення підшлункового соку
- •2.2. Жовч. Процеси жовчоутворення та жовчовиділення
- •3. Травлення у тонкій кишці
- •3.1. Кишкова секреція
- •3.2. Всмоктування
- •3.3. Моторика тонкої кишки
- •1. Відділи товстої кишки
- •2. Травлення в товстій кишці
- •3. Акт дефекації
- •4. Поняття про шлункове та дуоденальне зондування, гастроскопію, ректороманоскопію і копрограму
- •Обмін речовин і енергії. Терморегуляція
- •Обмін вуглеводів
- •1. Основний обмін
- •3. Регуляція обміну енергії
- •Температура тіла та її регуляція
- •1. Хімічна терморегуляція
- •2. Фізична терморегуляція
- •3. Центр терморегуляції
- •Розлади терморегуляції
- •1. Гарячка
- •2. Гіпертермія
- •3. Гіпотермія
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Основні клінічні прояви захворювань органів травлення
- •Патологія порожнини рота
- •2. Стоматит
- •3. Фарингіт
- •Патологія стравоходу
- •1. Функціональні розлади
- •2. Езофагіт
- •3. Рак стравоходу
- •Патологія шлунка
- •1. Порушення функцій шлунка
- •2. Гастрит
- •3. Виразкова хвороба
- •4. Рак шлунка
- •Патологія печінки
- •1. Недостатність печінки
- •2. Гепатоз
- •3. Гепатит
- •3.1. Вірусні гепатити
- •3.2. Алкогольний гепатит
- •4. Цироз печінки
- •Патологія жовчного міхура та жовчних шляхів
- •1. Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •2. Жовтяниця
- •3. Жовчнокам'яна хвороба
- •4. Холецистит і холангіт
- •Патологія підшлункової залози
- •1. Панкреатит
- •2. Рак підшлункової залози
- •Розлади кишкового травлення
- •Захворювання кишечника
- •1. Ентерит
- •2. Кишкова непрохідність
- •3.1. Гострий коліт
- •3.2. Хронічний коліт
- •3.3. Неспецифічний виразковий коліт
- •4. Апендицит
- •5. Геморой
- •6. Рак прямої кишки
- •Дисбактеріоз
- •Перитоніт
- •Механізм сечоутворення
- •1. Фільтрація
- •3. Секреція
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Сечовід
- •Сечовий міхур
- •Сеча. Кількісний і якісний склад нормальної сечі
- •Патологія нирок та сечового міхура склад патологічної сечі
- •Функціональні розлади сечовипускання Енурез
- •Захворювання нирок
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •Захворювання сечового міхура
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Розділ 11. Процес репродукції анатомія статевих органів
- •2. Сім'явиносна протока
- •3. Сім'яні піхурці
- •4. Передміхурова залоза
- •5. Бульбоуретральні залози
- •6. Сім'яний канатик
- •7. Калитка
- •8. Статевий член. Чоловічий сечівник
- •Жіночі статеві органи
- •1. Яєчник.
- •2. Маткова труба
- •3. Матка
- •5. Жіноча соромітна ділянка
- •7. Жіночий сечівник
- •Промежина
- •Статеві клітини
- •1. Сперматозоїди. Сперма
- •2. Яйцеклітина
- •Статевий цикл жінки
- •Статеве дозрівання
- •Статеві мотивації та їх реалізація
- •1. Статеві реакції у чоловіків
- •2. Статеві реакції у жінок
- •3. Фізіологія статевого акту
- •Запліднення
- •Лактація
- •Патологія репродуктивної системи позаматкова вагітність
- •Безплідність
- •1. Жіноча безплідність
- •2. Чоловіча безплідність
- •Простатит
- •Крипторхізм
- •Розділ 12. Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової (психічної) діяльності типи вищої нервової діяльності
- •Перша та друга сигнальні системи
- •Форми психічної діяльності
- •1. Мова
- •3. Свідома поведінка
- •Зв'язок психічної діяльності та соматичного стану організму
- •Тлумачний словник основних медичних термінів
2.2. Методика визначення груп крові в системі аво за цоліклональними антитілами
На сухій фарфоровій тарілці на 4 сектори склографом зробити написи "анти-А", "анти-В", нанести у відповідний сектор по 1 краплі цоліклонів анти-А і анти-В. Куточком предметного сухого скла внести в десять разів меншу кількість крові в обидві краплі цоліклонів. Погойдуючи тарілку, спостерігати за перебігом реакції протягом 2,5 хвилини.
Результат: якщо аглютинації немає ні з цоліклоном анти-А, ні з цоліклоном анти-В, то кров належить до першої групи; якщо аглютинація відбулася лише з цоліклоном анти-А, кров належить до другої групи; якщо аглютинація відбулася лише з цоліклоном анти-В, кров належить до третьої групи. При аглютинації еритроцитів в обох краплях з цоліклоном кров буде належати до четвертої групи.
2,3. Методика визначення групи крові за системою сде (резус-фактор) пробірковим методом
У три відалівські пробірки за допомогою пастерівської піпетки внести по 1 краплі желатину і крові. У дві з них додати по краплі анти-резус сироватки однойменної групи певної серії. А в третю пробірку анти-резус сироватку не вносити - вона є контрольна. Усі пробірки помістити у водяну баню (47-48 °С) на 5 хвилин, після цього долити (3/4 об'єму) теплого фізіологічного розчину. Перемішати. Дивитися на розчин у пробірках у прохідному світлі. Якщо у двох перших пробірках є аглютинація, то кров резус-позитивна, якщо немає - резус-негативна.
2.4. Методика визначення індивідуальної сумісності крові
У пробірку внести 1 мл крові реципієнта, процентрифугувати для розділення плазми і формених елементів. Взяти краплю плазми і додати в 10 разів менше крові донора, змішати. Результат оцінити через 5 хвилин: відсутність аглютинації вказує на індивідуальну сумісність крові донора і реципієнта.
ПАТОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ
Хвороби крові розвиваються в результаті порушень регуляції кровотворення і кроворуйнування. Це відображається на складі периферичної крові, на підставі вивчення якої можна судити про стан кровотворної системи в цілому. Проте іноді виникає необхідність дослідження складу кісткового мозку, який отримують шляхом пункції груднини або гребеня клубової кістки (трепанобіопсія).
Зміни крові стосуються червоного і білого відростків кісткового мозку, а також її рідкої частини - плазми як в кількісному, так і якісному відношенні.
КІЛЬКІСНІ ЗМІНИ КРОВІ
Збільшення об'єму циркулюючої крові називається гіперволемією, зменшення - гіповолемією. Якщо при цьому співвідношення між форменими елементами і плазмою змінюється в сторону збільшення клітин (еритроцитів), то така гіпер- або гіповолемія має назву поліцитемічної. Якщо переважає плазма - олігоцитемічної.
Поліцитемічна гіперволемія зустрічається як компенсаторне явище в умовах гіпоксії у жителів високогірних районів, при захворюваннях легень, вадах серця. Найвищих цифр кількість еритроцитів досягає при істинній полі-цитеміїабо еритремії- захворюванні крові пухлинного походження, в основі якого лежить гіперплазія червоного відростка кісткового мозку.
Олігоцитемічна гіперволемія виникає після переливання кровозамінників (поліглюкін, реополіглюкін тощо), при гострій спадковій недостатності в стадії олігоанурії.
Поліцитемічна гіповолемія спостерігається при зневодненні організму внаслідок блювання, проносу, нецукрового діабету.
Олігоцитемічна гіповолемія виникає після гострих кровотеч, коли об'єм крові починає відновлюватися за рахунок переміщення тканинної рідини в судинне русло.
Кількісні зміни білого відростка стосуються лейкоцитів і тромбоцитів. Вміст лейкоцитів в крові може збільшуватися (лейкоцитоз) або зменшуватися (лейкопенія). Збільшення кількості тромбоцитів має назву тромбоцитозу, зменшення - тромбоцитопенії.
Зміни плазми крові найчастіше зумовлені збільшенням кількості її білків (гіперпротеїнемія) або їх зменшенням (гіпопротеїнемія), зміна співвідношення між білками і складом самих білків називається диспротеїнемією.
Патологія системи крові включає велику групу різноманітних захворювань. Проте найбільше значення мають анемії, пухлинні хвороби (гемобластози), тромбоцитопенії та тромбоцитопатії.