
- •Передмова
- •1. Етапи становлення анатомії як науки
- •2. Роль видатних учених у розвитку фізіології
- •Основи загальної цитології
- •Епітеліальна тканина
- •1. Покривний епітелій
- •2. Залозистий епітелій
- •Сполучна тканина
- •1. Волокниста сполучна тканина
- •2. Скелетні тканини
- •3. Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •Кров і лімфа
- •М'язова тканина
- •2. Посмугована м'язова тканина
- •Кровотворення (гемопоез)
- •Нервова тканина
- •1. Загальні поняття про органи, їх системи та організм у цілому
- •2. Зв'язок організму із довкіллям
- •3. Вплив біологічних і соціальних факторів на діяльність організму
- •4. Конституція. Значення типів будови тіла в походженні захворювань
- •Патологоанатомічна служба
- •Смерть, її форми, стадії, ознаки. Способи оживлення організму
- •1. Дистрофія
- •2. Атрофія
- •Регенерація
- •1. Гіперемія
- •1.1. Артеріальна гіперемія
- •1.2. Венозна гіперемія
- •2. Стаз
- •3. Ішемія (місцеве малокрів'я)
- •4. Кровотеча
- •5. Інфаркт
- •6. Тромбоз
- •7. Емболія
- •Запалення
- •1. Стадії і механізми запалення
- •2. Класифікація запалення
- •Пухлини загальна характеристика пухлин
- •1. Властивості пухлин
- •2. Особливості росту пухлин
- •3. Вплив пухлин на організм
- •4. Морфогенез пухлин
- •5. Етіологія і патогенез пухлин
- •Класифікація пухлин
- •1. Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації
- •2. Органоспецифічні пухлини
- •3. Мезенхімальні пухлини
- •3.1. Пухлини м'яких тканин
- •3.2. Первинні пухлини кісток
- •4. Пухлини з меланінпродукуючої тканини
- •Загальні реакції організму на ушкодження
- •1. Стрес
- •3. Колапс
- •4. Кома, її види
- •Алергія
- •1. Алергічні реакції негайного типу
- •2. Алергічні реакції сповільненого типу
- •Загальні дані остеології та артросиндесмології
- •Скелет голови. Череп
- •1. Кістки мозкового черепа
- •2. Кістки лицевого черепа
- •3. З'єднання кісток черепа
- •5. Вікові та статеві особливості черепа
- •Скелет тулуба
- •1. Хребетний стовп
- •1.1. Будова хребців
- •1.2. Види з'єднань між хребцями
- •1.3. Хребет у цілому
- •2.2. Груднина
- •2.3. З'єднання кісток грудної клітки
- •2.4. Грудна клітка в цілому
- •1. Кістки плечового пояса та їх з'єднання
- •2. Кістки вільної верхньої кінцівки та їх з'єднання
- •Скелет нижньої кінцівки. З'єднання кісток нижньої кінцівки
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •2. Таз у цілому
- •3. Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Сполучення кісток вільної нижньої кінцівки
- •1. Загальна характеристика збудливих тканин
- •2. Основні властивості м'язів
- •3. Фізіологічні особливості гладких та посмугованих м'язів
- •4. Робота м'язів. М'язова втома
- •5. Значення фізичного тренування
- •1. М'язи та фасції спини
- •2. М'язи та фасції грудей
- •3. М'язи та фасції живота
- •4. Топографія передньої стінки живота
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •1. М'язи тазового пояса
- •2. М'язи вільної нижньої кінцівки
- •3. Фасції нижньої кінцівки
- •4. Топографія нижньої кінцівки
- •2. Несправжній суглоб
- •4. Травматичні ушкодження м'язів
- •1. Уроджені деформації
- •2. Вади постави. Сколіоз
- •3. Остеопороз. Остеопенічні стани
- •4. Остеохондроз
- •2. Функції спинного мозку
- •1. Довгастий мозок
- •2. Задній мозок
- •2.2. Мозочок
- •3. Перешийок ромбоподібного мозку
- •4. Четвертий шлуночок
- •5. Середній мозок
- •6.2. Фізіологія проміжного мозку
- •7. Ретикулярна формація
- •8. Кінцевий мозок
- •8.1. Кора півкуль великого мозку
- •8.2. Нюховий мозок
- •8.3. Базальні ядра
- •8.4. Бічні шлуночки
- •1. Чутливі (висхідні) шляхи
- •2. Рухові шляхи
- •1. Задні гілки
- •2. Передні гілки
- •2.1. Шийне сплетення
- •2.2. Плечове сплетення
- •2.3. Поперекове сплетення
- •2.4. Крижове сплетення
- •1. Симпатична частина
- •2. Парасимпатична частина
- •1. Загальна характеристика шкіри
- •3. Функції шкіри
- •1. Око та його додаткові структури
- •2. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •2.1. Оптична система ока
- •2.2. Зіничні реакції
- •2.3. Гострота зору
- •2.4. Сприйняття кольору
- •2.5. Адаптація ока
- •1. Будова органа слуху
- •2. Фізіологія слухового аналізатора
- •3. Відчуття положення та руху тіла (аналізатор рівноваги)
- •2. Захворювання щитоподібної залози
- •2.1. Дифузний токсичний зоб
- •2.2. Гіпотиреоз
- •2.3. Ендемічний зоб
- •2.4. Спорадичний зоб
- •2. Цукровий діабет
- •1. Будова та функції надниркових залоз
- •2. Хронічна недостатність кори надниркових залоз
- •1. Будова та функції гіпофіза
- •2. Патологія аденогіпофіза 2.1. Акромегалія
- •2.2. Гігантизм
- •2.4. Хвороба Іценко-Кушинга
- •3. Патологія нейрогіпофіза
- •3.1. Нецукровий діабет
- •1. Осмотичний тиск крові
- •2. Реакція крові
- •3. Густина та в'язкість крові
- •2. Методика підрахунку еритроцитів у камері Горяєва
- •3. Гемоглобін
- •4. Методика визначення гемоглобіну за допомогою
- •5. Швидкість осідання еритроцитів. Методика визначення
- •1. Характеристика лейкоцитів
- •2. Методика підрахунку лейкоцитів
- •3. Фагоцитоз
- •1. Характеристика тромбоцитів
- •2. Згортальна система крові
- •3. Протизгортальна система крові
- •1. Загальні принципи переливання крові
- •2. Методики визначення груп крові
- •2.1. Методика визначення груп крові в системі аво за стандартними сироватками
- •2.2. Методика визначення груп крові в системі аво за цоліклональними антитілами
- •2,3. Методика визначення групи крові за системою сде (резус-фактор) пробірковим методом
- •2.4. Методика визначення індивідуальної сумісності крові
- •1. Анемії
- •1.1. Анемії внаслідок крововтрати (постгеморагічні)
- •1.2. Анемії внаслідок порушеного кровотворення
- •1.3. Анемії внаслідок підвищеного кроворуйнування (гемолітичні)
- •2. Пухлини системи крові або гемобластози
- •2.1. Лейкози
- •2.2. Лімфоми
- •3. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії
- •1. Будова стінки серця. Камери серця
- •2. Проекція серця на передню стінку грудної порожнини
- •3. Судини серця
- •1. Фази серцевої діяльності
- •2. Тони серця
- •3. Верхівковий поштовх
- •4. Частота серцевих скорочень
- •5. Систолічний та хвилинний об'єм серця
- •6. Основні властивості серцевого м'яза
- •6.1. Автоматизм
- •6.2. Провідність. Провідна система серця
- •6.3. Рефрактерність
- •7. Електричні явища в серці
- •8. Регуляція серцевої діяльності
- •1.2. Гілки низхідної частини аорти
- •2. Вени великого кола кровообігу
- •2.1. Система верхньої порожнистої вени
- •2.2. Система нижньої порожнистої вени
- •2.3. Система ворітної вени
- •2.4. Каво-кавальні та порто-кавальні анастомози
- •Методи зупинки кровотеч
- •Особливості кровообігу плода
- •Фізіологія кровоносних судин
- •1. Основні принципи гемодинаміки
- •2. Артеріальний тиск крові. Методи вимірювання
- •3. Артеріальний пульс
- •4. Кровообіг
- •4.1. Кровообіг у капілярах
- •4.2. Рух крові по венах
- •5. Регуляція кровообігу
- •5.1. Іннервація судин
- •5.2. Судиноруховий центр
- •5.3.Рефлекторна регуляція судинного тонусу
- •5.4. Вплив праці на серцево-судинну систему
- •5.5. Гуморальні впливи на судини
- •Лімфатичні судини
- •Лімфоїдні органи
- •Лімфатичні судини та вузли окремих ділянок тіла
- •1. Лімфатичні судини та вузли нижньої кінцівки
- •2. Лімфатичні судини та вузли таза
- •3. Лімфатичні судини та вузли черевної порожнини
- •4. Лімфатичні судини та вузли грудної порожнини
- •5. Лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки
- •Поняття про артеріальну гіпо- та гіпертензію
- •Гіпертонічна хвороба
- •Атеросклероз
- •Ішемічна хвороба серця
- •1. Гостра ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда)
- •2. Хронічна ішемічна хвороба серця
- •Вади серця
- •Серцева недостатність
- •1. Гостра недостатність кровообігу
- •2. Хронічна недостатність кровообігу
- •Тампонада серця
- •Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •Розділ 8. Процес дихання та його патологія
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •Гортань
- •Головні бронхи
- •1. Бронхіальне дерево
- •2. Альвеолярне дерево
- •Межі плевральних мішків і легень
- •Середостіння
- •Процес дихання
- •Вентиляція легень
- •1. Механізм вдиху та видиху
- •2. Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •3. Тиск у плевральній порожнині
- •4. Регуляція дихання
- •Легеневі об'єми і життєві ємності легень
- •Дихання за різних умов
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •3. Дихання при підвищеному атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Розлади зовнішнього дихання
- •Гайморит
- •Ларингіт
- •Бронхіт 1. Гострий бронхіт
- •2. Хронічний бронхіт
- •Бронхоектатична хвороба
- •Пневмонія
- •1. Гострі пневмонії
- •2. Хронічні пневмонії
- •Емфізема легень
- •Рак легень
- •Плеврит
- •Пневмоторакс
- •Дихальна недостатність
- •Гіпоксія
- •Вплив куріння на функції дихальної системи
- •Анатомія та фізіологія органів травлення ротова порожнина
- •1. Присінок та власне порожнина рота
- •2. Язик
- •3. Зуби
- •4. Слинні залози
- •5. Зміна їжі у порожнині рота
- •Стравохід
- •Черевна порожнина та порожнина очеревини
- •1. Будова шлунка
- •2. Травлення в шлунку
- •2.1. Склад і властивості шлункового соку. Методи вивчення
- •2.2. Регуляція виділення шлункового соку
- •2.3. Моторна функція шлунка
- •Жовчний міхур
- •Підшлункова залоза
- •Тонка кишка
- •1. Відділи тонкої кишки
- •2. Травлення у дванадцятипалій кишці
- •2.1. Склад, властивості, регуляція виділення підшлункового соку
- •2.2. Жовч. Процеси жовчоутворення та жовчовиділення
- •3. Травлення у тонкій кишці
- •3.1. Кишкова секреція
- •3.2. Всмоктування
- •3.3. Моторика тонкої кишки
- •1. Відділи товстої кишки
- •2. Травлення в товстій кишці
- •3. Акт дефекації
- •4. Поняття про шлункове та дуоденальне зондування, гастроскопію, ректороманоскопію і копрограму
- •Обмін речовин і енергії. Терморегуляція
- •Обмін вуглеводів
- •1. Основний обмін
- •3. Регуляція обміну енергії
- •Температура тіла та її регуляція
- •1. Хімічна терморегуляція
- •2. Фізична терморегуляція
- •3. Центр терморегуляції
- •Розлади терморегуляції
- •1. Гарячка
- •2. Гіпертермія
- •3. Гіпотермія
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Основні клінічні прояви захворювань органів травлення
- •Патологія порожнини рота
- •2. Стоматит
- •3. Фарингіт
- •Патологія стравоходу
- •1. Функціональні розлади
- •2. Езофагіт
- •3. Рак стравоходу
- •Патологія шлунка
- •1. Порушення функцій шлунка
- •2. Гастрит
- •3. Виразкова хвороба
- •4. Рак шлунка
- •Патологія печінки
- •1. Недостатність печінки
- •2. Гепатоз
- •3. Гепатит
- •3.1. Вірусні гепатити
- •3.2. Алкогольний гепатит
- •4. Цироз печінки
- •Патологія жовчного міхура та жовчних шляхів
- •1. Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •2. Жовтяниця
- •3. Жовчнокам'яна хвороба
- •4. Холецистит і холангіт
- •Патологія підшлункової залози
- •1. Панкреатит
- •2. Рак підшлункової залози
- •Розлади кишкового травлення
- •Захворювання кишечника
- •1. Ентерит
- •2. Кишкова непрохідність
- •3.1. Гострий коліт
- •3.2. Хронічний коліт
- •3.3. Неспецифічний виразковий коліт
- •4. Апендицит
- •5. Геморой
- •6. Рак прямої кишки
- •Дисбактеріоз
- •Перитоніт
- •Механізм сечоутворення
- •1. Фільтрація
- •3. Секреція
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Сечовід
- •Сечовий міхур
- •Сеча. Кількісний і якісний склад нормальної сечі
- •Патологія нирок та сечового міхура склад патологічної сечі
- •Функціональні розлади сечовипускання Енурез
- •Захворювання нирок
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •Захворювання сечового міхура
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Розділ 11. Процес репродукції анатомія статевих органів
- •2. Сім'явиносна протока
- •3. Сім'яні піхурці
- •4. Передміхурова залоза
- •5. Бульбоуретральні залози
- •6. Сім'яний канатик
- •7. Калитка
- •8. Статевий член. Чоловічий сечівник
- •Жіночі статеві органи
- •1. Яєчник.
- •2. Маткова труба
- •3. Матка
- •5. Жіноча соромітна ділянка
- •7. Жіночий сечівник
- •Промежина
- •Статеві клітини
- •1. Сперматозоїди. Сперма
- •2. Яйцеклітина
- •Статевий цикл жінки
- •Статеве дозрівання
- •Статеві мотивації та їх реалізація
- •1. Статеві реакції у чоловіків
- •2. Статеві реакції у жінок
- •3. Фізіологія статевого акту
- •Запліднення
- •Лактація
- •Патологія репродуктивної системи позаматкова вагітність
- •Безплідність
- •1. Жіноча безплідність
- •2. Чоловіча безплідність
- •Простатит
- •Крипторхізм
- •Розділ 12. Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової (психічної) діяльності типи вищої нервової діяльності
- •Перша та друга сигнальні системи
- •Форми психічної діяльності
- •1. Мова
- •3. Свідома поведінка
- •Зв'язок психічної діяльності та соматичного стану організму
- •Тлумачний словник основних медичних термінів
1. Будова органа слуху
Орган слуху поділяється на зовнішнє, середнє та внутрішнє вухо (рис. 5.62).
Зовнішнє вухо (auris externa) складається з вушної раковини і зовнішнього слухового ходу. Воно слугує для уловлювання і проведення звукових коливань.
Вушна раковина в своїй основі містить еластичний хрящ, який покритий шкірою. В ній розрізняють завиток, що утворений вільним загнутим краєм хряща, і протизавиток, який йде паралельно до завитка. Внизу вушна раковина закінчується складкою шкіри - вушною часточкою, де немає хряща, а лише жирова клітковина.
Зовнішній слуховий хід складається із хрящової та кісткової частин. Хрящова частина - це продовження хряща вушної раковини, а кісткова - це кістковий канал скроневої кістки. В ділянці переходу однієї частини в іншу знаходиться звуження і вигин. Для вирівнювання вигину і огляду барабанної перетинки, яка є межею між зовнішнім і середнім вухом, вушну раковину потрібно відтягнути вгору і назад (у дорослого). Зовнішній слуховий хід вистелений шкірою, яка містить волосся і залози, що виробляють вушну сірку.
Барабанна перетинка має овальну форму і являє собою фіброзну пластинку, що втягнута всередину барабанної порожнини. Зовні вона покрита шкірою, а зсередини - слизовою оболонкою.
Рис. 5.62. Присінково-завитковий орган (орган слуху і рівноваги):
1 - вушна раковина; 2 - зовнішній слуховий хід; 3 -барабанна перетинка; 4 — барабанна порожнина; 5 - молоточок; 6 - ковадло; 7 - стремінце; 8 — присінок; 9 — завиток; 10 -присінково-завитковий нерв; 11 - слухова труба.
Середнє вухо (auris media) знаходиться в пірамідці скроневої кістки і складається з барабанної порожнини та слухової (евстахіевої) труби, яка з'єднує середнє вухо з носоглоткою.
Барабанна порожнина (рис. 5.63) лежить між зовнішнім слуховим ходом і внутрішнім вухом. В ній розрізняють верхню, нижню, передню, задню, латеральну та медіальну стінки. Барабанна порожнина заповнена повітрям і вистелена слизовою оболонкою. Сюди відкриваються комірки соскоподібного відростка скроневої кістки і барабанний отвір слухової труби. В барабанній порожнині знаходиться ланцюжок слухових кісточок: молоточок, ковадло і стремінце, які з'єднані між собою суглобами, що дає можливість передачі коливання барабанної перетинки на внутрішнє вухо.
Слухова (євстахієва) труба має кісткову та хрящову частини. Кісткова частина є нижнім півканалом м'язово-трубного каналу скроневої кістки, а хрящова - це еластичний хрящ, який укріплений на зовнішній основі черепа і підходить до бічної стінки носоглотки. Отже, одним кінцем труба відкривається в носоглотку, а другим - у барабанну порожнину, вирівнюючи таким чином тиск у барабанній порожнині з атмосферним тиском.
Внутрішнє вухо (auris interna) знаходиться між барабанною порожниною і внутрішнім слуховим ходом. До нього належать кістковий та перетинчастий лабіринти.
Кістковий лабіринт складається з трьох частин: пригінка, завитка та півколо в их каналів (рис. 5.64).
Присінок є середньою частиною кісткового лабіринту і сполучається з півколо-вими каналами позаду та каналом завитка попереду. На зовнішній його стінці, яка обернена до барабанної порожнини, є овальне вікно, що закрите стремінцем. Кругле вікно знаходиться біля початку каналу завитка, воно закрите вторинною барабанною перетинкою.
Кісткові півколові канали розташовані у трьох взаємно перпендикулярних площинах. Розрізняють передній, задній та латеральний канали. Кожний з них має по дві ніжки, які біля присінка розширюються, утворюючи ампули.
Рис. 5.63. Слухові кісточки: 1 — тіло ковадла; 2 - коротка ніжка ковадла; З - довга ніжка ковадла; 4 - головка стремінця; 5 — основа стремінця; 6 — руків'я молоточка; 7 - передній відросток молоточка; 8 - шийка молоточка; 9 - головка молоточка.
рис. 5.64. Кістковий лабіринт: 1 - присінок; 2 - вікно присінка; 3 - завиток; 4 - вікно завитка; 5 - задня кісткова ампула; 6 - задній півколовий канал; 7 - латеральний півколовий канал; 8 - латеральна кісткова ампула; 9 - передній півколовий канал; 10 - передня кісткова ампула.
Завиток складається із кісткового стрижня - веретена, навколо якого спіральний канал утворює 2 1/2 обороти. Основа завитка обернена до внутрішнього слухового ходу. В порожнину каналу завитка від веретена відходить кісткова спіральна пластинка, в основі якої знаходиться спіральний канал.
Перетинчастий лабіринт розташований всередині кісткового і повторює його обриси (рис. 5.65). Він являє собою систему каналів, заповнених рідиною -ендолімфою. До перетинчастого лабіринту належать: маточка і мішечок, що знаходяться в присінку, півколові перетинчасті канали і перетинчаста протока завитка. Між кістковим і перетинчастим лабіринтами знаходиться рідина -пернлімфа. Стінки перетинчастого лабіринту побудовані із тонкої сполучнотканинної пластинки.
~ 4
* 5'
^\ )
І
її
її
7 <
2
1 13І
ІІ1
19
18 1Ь
Р
Рис. 5.65- Схема кісткового та перетинчастого лабіринтів: Перетинчастий лабіринт позначений темно-зеленим кольором. 1 — маточка; 2 - мішечок; 3 -ендолімфатична протока; 4 -ендолімфатичний мішечок; 5 - канал завитка; 6 - передня перетинчаста ампула; 7 - латеральна перетинчаста ампула; 8 - задня перетинчаста ампула; 9 - передня півколова протока; 10 - задня півколова протока; 11 - латеральна півколова протока; 12 — спільна перетинчаста ніжка; 13 - маточко-мішечкова протока; 14 - з'єднувальна протока; 15 - передній півколовий канал; 16 - латеральний півколовий канал; 17 - задній півколовий канал; 18 - присінок; 19 -драбина присінка; 20 - барабанна драбина; 21 - каналець завитка; 22 - вторинна барабанна перетинка; 23 - стремінце.
Перетинчаста протока завитка на розрізі має трикутну форму (рис. 5.66 і 5.67). Одна її стінка зростається із стінкою кісткового каналу завитки, дві інші відділяють її від перилімфатичного простору і називаються основною і присінковою мембранами. Протока завитка ділить перилімфатичний простір її каналу на дві драбини: барабанну, яка сліпо закінчується біля вікна завитка, і присінкову, яка сполучається із перилімфатичним простором присінка.
Рис. 5.66. Поперечний розріз завитка із збільшеною частиною спірального (корті-євого) органа (обведено прямокутником): 1 - секреторний епітелій; 2 - текторіальна мембрана; 3 - спіральний (кортіїв) орган; 4 - спіральна зв'язка; 5 — барабанна драбина; 6 — основна мембрана; 7 - внутрішня спіральна борозна; 8 - перетинчастий канал; 9 - шар мієліну; 10 - капсула ганглію; 11 - спіральний ганглій; 12 - спіральна артерія; 13 - вестибулярна мембрана; 14 - вестибулярна пластинка; 15 — драбина присінка.
Рис. 5.67. Спіральний (кортіїв) орган: 1 - зовнішні волоскові клітини; 2 - решітчаста пластинка; 3 - основна мембрана; 4 - нервові волокна, що йдуть до волоскових клітин; 5 - внутрішня волоскова клітин.
В ампулах півколових каналів знаходяться гребінці, а в ділянці мішечка і маточки - плями, які є рецепторними ділянками вестибулярного (статичного) апарату. В рецепторних ділянках вестибулярного апарату закінчуються периферичні відростки клітин вестибулярного вузла, що знаходиться у внутрішньому слуховому ході. Ці клітини являються І нейроном вестибулярного шляху. Центральні відростки клітин вестибулярного вузла утворюють присінкову частину присінково-завиткового (VIII пара) нерва і підходять в його складі до ядер, які розташовані в ромбоподібній ямці (II нейрон). Ці ядра мають чисельні зв'язки з руховими ядрами стовбура мозку, мозочком і спинним мозком. Відростки клітин вестибулярних ядер підходять до зорового горба (III нейрон), а потім - у кору півкуль.
У ділянці протоки завитка, на її основній пластинці, що складається з фіброзних волокон різної довжини, розташований спіральний (кортіїв) орган, який є рецепторним апаратом органа слуху.