1. Основний обмін

Основним обміном називають енергетичні затрати організму в умовах спокою. Основний обмін визначають у стандартних умовах: дослідження прово­дять вранці натще (протягом 12-ти годин до цього не приймають їжі) в стані фізичного і психоемоційного спокою, в горизонтальному положенні, при темпера­турі комфорту (25-26 °С). За таких умов виключаються фактори, які можуть впливати на інтенсивність обмінних процесів.

Основний обмін, в середньому, у дорослого здорового чоловіка вагою 70 кг буде дорівнювати 1700 ккал, а в жінки - на 10 % менше.

Основний обмін залежить від статі, віку, маси і зросту людини.

Величина основного обміну на 1 кг маси у дітей значно більша, ніж у дорослих.

Основний обмін у віці 20-40 років зберігається на досить постійному рівні. Після 40 років він починає зменшуватися.

Рівень основного обміну залежить від діяльності ендокринних залоз, особли­во щитоподібної. При гіперфункції щитоподібної залози він різко підвищу­ється, а при гіпофункції — знижується.

У зв'язку з тим, що різні індивіди мають різну масу тіла, величину основного обміну краще визначати на 1 кг маси. Дослідження, проведені на тваринах, пока­зали, що чим менша тварина, тим вищий основний обмін на 1 кг маси тіла. Але якщо вести перерахунок обміну речовин не на масу тіла, а на одиницю площі поверхні тіла, то майже у всіх тварин ці величини приблизно однакові. Ця зако­номірність отримала назву правила поверхні тіла. Вона дає можливість встано­вити найбільш зручну для порівняння міру величини основного обміну: кількість калорій, що віддаються, на одиницю поверхні тіла за добу. За правилом поверхні, затрати енергії теплокровними тваринами пропорційні площі поверхні тіла.

2. Загальний обмін

Фізична робота, психоемоційне навантаження, приймання їжі, зміни темпера­тури зовнішнього середовища збільшують інтенсивність обміну речовин. Рівень обміну в звичайних, а не стандартних умовах, називають загальним обміном.

Інтенсивність обмінних процесів найбільш помітно зростає під час трудової діяльності. Чим важча м'язова робота, тим більше енергії втрачає людина. При розумовій праці втрачається незначна кількість енергії. Однак, коли розумова робота супроводжується емоційним збудженням (лектор, артист, хірург і т.ін.), енергетичні затрати різко зростають.

За кількістю спожитої енергії людей різних професій можна поділити на такі групи: перша - ті, що зайняті в основному розумовою працею; друга -легкою фізичною працею; третя - ті, що мають фізичні навантаження середньої важкості; четверта - що займаються важкою фізичною працею; п'ята - ті, що займаються дуже важкою фізичною працею. Так, у людей першої групи енерге­тичні затрати становлять 2400 - 2800 ккал за добу, а в людей, наприклад, четвертої групи - 3150 - 3700 ккал за добу.

Підвищення обміну речовин і затрат енергії після приймання їжі називається специфічно-динамічною дією їжі. Цей вплив особливо виражений при над­ходженні в організм білкової їжі. При цьому обмін збільшується на 30 %. При надходженні жирів і вуглеводів обмін також збільшується, але лише на 15 %.