2. Альвеолярне дерево

Альвеолярне дерево є функціонально-структурною одиницею легені (аци-нус), де відбувається газообмін між кров'ю, що знаходиться в капілярах легені, і повітрям, яке заповнює легеневі альвеоли (рис. 8.8).

Рис. 8.8. Структурна часточка легені. 1 — часточковий бронх; 2 — гілка легеневої артерії; 3 — леге­невий лімфатичний вузол; 4 - лімфатична судина; 5, 11 — кінцеві бронхіоли; 6 - дихальні бронхіоли; 7, 8 - легеневі альвеоли; 9 - плевра; 10 - притока легеневої вени; 12 - гілка бронхіальної артерії; 13 - притока бронхіальної вени.

Отже, ацинус складаєть­ся з: дихальних (респіраторних) бронхіол, які є дихотомічним розгалуженням кінцевих (термі­нальних) бронхіол, альвеоляр­них ходів (відходять радіарно від кожної дихальної бронхіоли) і альвеолярних мішечків, якими закінчуються ходи. Стінки аль­веолярних ходів і альвеолярні мішечки побудовані з міхурців -альвеол. Внутрішня поверхня альвеол вистелена одношаровим плоским респіраторним епіте­лієм, що лежить на базальній мембрані. З іншого боку до неї прилягають кровоносні капі­ляри. В легенях дорослого є від 300 до 500 млн. альвеол, ди­хальна поверхня яких складає близько 100 м².

У легеню входить легене­ва артерія, яка несе венозну, бідну на кисень кров з правого

шлуночка серця. Легенева артерія галузиться в паренхімі легень відповідно до бронхів і утворює капілярну сітку навколо альвеол. Тут відбувається газообмін: кисень з повітря переходить у кров, а вуглекислота - з крові в повітря, що знаходиться в альвеолах. Кров насичується киснем і стає артеріальною. Вона по легеневих венах прямує до лівого передсердя.

ПЛЕВРА

Плевра (ріеига) - серозна оболонка, яка покриває легені з усіх боків і в ділянці кореня переходить на стінки грудної порожнини, утворюючи навколо легень замкнений плевральний мішок, окремий для кожної легені (рис. 8.9). Листок плеври, що вистеляє стінки грудної порожнини, має назву парієтального (пристінкового). Залежно від того, яку ділянку він покриває, розрізняють реберну, діафрагмальну та середостінну (медіастинальну) плевру. Плевра, що покриває легені і зростається з їх поверхнею, називається вісцеральною (легеневою) плеврою. Між цими двома листками знаходиться плев­ральна порожнина, в якій є 1-2 мл серозної рідини для зменшення тертя між листками під час дихання. В ділянках, де одна частина парієталь-ної плеври переходить в іншу, утво­рюються синуси (простори) плеври: реберно-середостінний, реберно- середостінний. Вони заповнюються легенями при глибокому вдиху. В спокійному стані їхні стінки щільно прилягають одна до одної. Найбіль­шим є реберно-діафрагмальний синус.

Рис. 8.9. Схема плевральних і перикарді- діафрагмальний, діафрагмально-альної порожнин (фронтальний розріз). Серце та легені видалені: 1 - права плевральна порожнина; 2 - ліва плевраль­на порожнина; 3 - перикардіальна порожнина; 4 -серозний перикард (парієтальна пластинка); 5 -середостінна плевра; 6 — діафрагмальна плевра; 7 — реберна плевра.