Лімфатичні судини

Лімфатична система є частиною судинної системи. Лімфа рухається в напрям­ку до великих вен шиї, де потрапляє у венозну кров. Лімфатична система -це розгалужена система судин із лімфатичними вузлами, які розташовуються по ходу кровоносних судин (рис. 7.41 - див. додаток).

Разом з венозною системою лімфатична система забезпечує всмоктування з тканин води з розчиненими у ній речовинами, а також колоїдних розчинів, білків, жирів, чужорідних частинок (бактерій, продуктів розпаду клітин і т.ін.), які не всмоктуються в кровоносні капіляри. Крім того, у ній відбувається лімфопоез, що має велике значення для імунологічних реакцій.

Лімфатична система починається замкненими ендотеліальними трубка­ми- капілярами, які утворюють в органах сітки. Капіляри знаходяться в усіх органах, крім головного і спинного мозку, очного яблука, внутрішнього вуха, епітеліального покриву шкіри і слизових оболонок, хрящів, паренхіми селезінки, кісткового мозку і плаценти. Від капілярів починаються лімфатичні судини, які мають досить багато клапанів. Клапани забезпечують просування лімфи в одному напрямку. Лімфатичні судини, що йдуть від органів, прямують до регіо-нарних лімфатичних вузлів. Судини, що відходять від тонкої кишки, несуть лімфу, яка містить краплі жиру. Вони надають лімфі білого кольору, тому ці судини назвали молочними.

Отже, лімфатична система у своєму складі має:

1. замкнені лімфатичні капіляри, що утворюють в органах сітку;

2. внутрішньоорганні судини, що виходять з лімфокапілярної сітки і утворю­ ють свою сітку;

3. вивідні судини, що виходять з органа і перериваються на своєму шляху у лімфатичних вузлах;

4. великі лімфатичні судини, що вливаються у лімфатичні стовбури. Розріз­ няють поперекові, кишкові, підключичні, яремні та бронхомедіастинальні стовбури. Стовбури зливаються у дві лімфатичні протоки, які впадають у великі вени шиї (рис. 7.42 - див. додаток).

Грудна протока (сіисіиз іЬогасісиз) утворюється в черевній порожнині внаслідок злиття двох поперекових стовбурів. Вона проходить через діафрагму, лежить у задньому середостінні, піднімається в ділянку шиї і впадає у лівий венозний кут. Ця протока збирає лімфу із нижніх кінцівок, органів і стінок таза, черевної та лівої половини грудної порожнини, лівої верхньої кінцівки та лівої половини голови і шиї.

Права лімфатична протока (сіистиз Іутрпаіісиз (іехіег) має довжину 10-12 мм, утворюється при злитті правих бронхомедіастинального, підключичного і яремного стовбурів. Ця протока збирає лімфу з правої половини голови, шиї, груд­ної порожнини та правої ве'рхньої кінцівки і впадає у праву підключичну вену або правий венозний кут.

Лімфатичні судини, ритмічно скорочуючись, спричинюють підвищення внут-рішньосудинного тиску на 0,5-12 см вод. ст. Під дією цього тиску відкривається проксимальний клапан, і лімфа переміщується у той відрізок лімфатичної судини, який лежить вище. Наприкінці фазного скорочення і відкриття дистального клапана тиск швидко падає. На тиск лімфи в судині впливає рух сусідніх тканин (дихальні рухи, перистальтика кишок, скорочення м'язів тощо). Лімфообіг також регулюється за допомогою нервових і гуморальних механізмів.