- •Передмова
- •1. Етапи становлення анатомії як науки
- •2. Роль видатних учених у розвитку фізіології
- •Основи загальної цитології
- •Епітеліальна тканина
- •1. Покривний епітелій
- •2. Залозистий епітелій
- •Сполучна тканина
- •1. Волокниста сполучна тканина
- •2. Скелетні тканини
- •3. Сполучна тканина зі спеціальними властивостями
- •Кров і лімфа
- •М'язова тканина
- •2. Посмугована м'язова тканина
- •Кровотворення (гемопоез)
- •Нервова тканина
- •1. Загальні поняття про органи, їх системи та організм у цілому
- •2. Зв'язок організму із довкіллям
- •3. Вплив біологічних і соціальних факторів на діяльність організму
- •4. Конституція. Значення типів будови тіла в походженні захворювань
- •Патологоанатомічна служба
- •Смерть, її форми, стадії, ознаки. Способи оживлення організму
- •1. Дистрофія
- •2. Атрофія
- •Регенерація
- •1. Гіперемія
- •1.1. Артеріальна гіперемія
- •1.2. Венозна гіперемія
- •2. Стаз
- •3. Ішемія (місцеве малокрів'я)
- •4. Кровотеча
- •5. Інфаркт
- •6. Тромбоз
- •7. Емболія
- •Запалення
- •1. Стадії і механізми запалення
- •2. Класифікація запалення
- •Пухлини загальна характеристика пухлин
- •1. Властивості пухлин
- •2. Особливості росту пухлин
- •3. Вплив пухлин на організм
- •4. Морфогенез пухлин
- •5. Етіологія і патогенез пухлин
- •Класифікація пухлин
- •1. Епітеліальні пухлини без специфічної локалізації
- •2. Органоспецифічні пухлини
- •3. Мезенхімальні пухлини
- •3.1. Пухлини м'яких тканин
- •3.2. Первинні пухлини кісток
- •4. Пухлини з меланінпродукуючої тканини
- •Загальні реакції організму на ушкодження
- •1. Стрес
- •3. Колапс
- •4. Кома, її види
- •Алергія
- •1. Алергічні реакції негайного типу
- •2. Алергічні реакції сповільненого типу
- •Загальні дані остеології та артросиндесмології
- •Скелет голови. Череп
- •1. Кістки мозкового черепа
- •2. Кістки лицевого черепа
- •3. З'єднання кісток черепа
- •5. Вікові та статеві особливості черепа
- •Скелет тулуба
- •1. Хребетний стовп
- •1.1. Будова хребців
- •1.2. Види з'єднань між хребцями
- •1.3. Хребет у цілому
- •2.2. Груднина
- •2.3. З'єднання кісток грудної клітки
- •2.4. Грудна клітка в цілому
- •1. Кістки плечового пояса та їх з'єднання
- •2. Кістки вільної верхньої кінцівки та їх з'єднання
- •Скелет нижньої кінцівки. З'єднання кісток нижньої кінцівки
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •2. Таз у цілому
- •3. Кістки вільної нижньої кінцівки та їх з'єднання
- •Сполучення кісток вільної нижньої кінцівки
- •1. Загальна характеристика збудливих тканин
- •2. Основні властивості м'язів
- •3. Фізіологічні особливості гладких та посмугованих м'язів
- •4. Робота м'язів. М'язова втома
- •5. Значення фізичного тренування
- •1. М'язи та фасції спини
- •2. М'язи та фасції грудей
- •3. М'язи та фасції живота
- •4. Топографія передньої стінки живота
- •1. Кістки тазового пояса та їх з'єднання
- •1. М'язи тазового пояса
- •2. М'язи вільної нижньої кінцівки
- •3. Фасції нижньої кінцівки
- •4. Топографія нижньої кінцівки
- •2. Несправжній суглоб
- •4. Травматичні ушкодження м'язів
- •1. Уроджені деформації
- •2. Вади постави. Сколіоз
- •3. Остеопороз. Остеопенічні стани
- •4. Остеохондроз
- •2. Функції спинного мозку
- •1. Довгастий мозок
- •2. Задній мозок
- •2.2. Мозочок
- •3. Перешийок ромбоподібного мозку
- •4. Четвертий шлуночок
- •5. Середній мозок
- •6.2. Фізіологія проміжного мозку
- •7. Ретикулярна формація
- •8. Кінцевий мозок
- •8.1. Кора півкуль великого мозку
- •8.2. Нюховий мозок
- •8.3. Базальні ядра
- •8.4. Бічні шлуночки
- •1. Чутливі (висхідні) шляхи
- •2. Рухові шляхи
- •1. Задні гілки
- •2. Передні гілки
- •2.1. Шийне сплетення
- •2.2. Плечове сплетення
- •2.3. Поперекове сплетення
- •2.4. Крижове сплетення
- •1. Симпатична частина
- •2. Парасимпатична частина
- •1. Загальна характеристика шкіри
- •3. Функції шкіри
- •1. Око та його додаткові структури
- •2. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •2.1. Оптична система ока
- •2.2. Зіничні реакції
- •2.3. Гострота зору
- •2.4. Сприйняття кольору
- •2.5. Адаптація ока
- •1. Будова органа слуху
- •2. Фізіологія слухового аналізатора
- •3. Відчуття положення та руху тіла (аналізатор рівноваги)
- •2. Захворювання щитоподібної залози
- •2.1. Дифузний токсичний зоб
- •2.2. Гіпотиреоз
- •2.3. Ендемічний зоб
- •2.4. Спорадичний зоб
- •2. Цукровий діабет
- •1. Будова та функції надниркових залоз
- •2. Хронічна недостатність кори надниркових залоз
- •1. Будова та функції гіпофіза
- •2. Патологія аденогіпофіза 2.1. Акромегалія
- •2.2. Гігантизм
- •2.4. Хвороба Іценко-Кушинга
- •3. Патологія нейрогіпофіза
- •3.1. Нецукровий діабет
- •1. Осмотичний тиск крові
- •2. Реакція крові
- •3. Густина та в'язкість крові
- •2. Методика підрахунку еритроцитів у камері Горяєва
- •3. Гемоглобін
- •4. Методика визначення гемоглобіну за допомогою
- •5. Швидкість осідання еритроцитів. Методика визначення
- •1. Характеристика лейкоцитів
- •2. Методика підрахунку лейкоцитів
- •3. Фагоцитоз
- •1. Характеристика тромбоцитів
- •2. Згортальна система крові
- •3. Протизгортальна система крові
- •1. Загальні принципи переливання крові
- •2. Методики визначення груп крові
- •2.1. Методика визначення груп крові в системі аво за стандартними сироватками
- •2.2. Методика визначення груп крові в системі аво за цоліклональними антитілами
- •2,3. Методика визначення групи крові за системою сде (резус-фактор) пробірковим методом
- •2.4. Методика визначення індивідуальної сумісності крові
- •1. Анемії
- •1.1. Анемії внаслідок крововтрати (постгеморагічні)
- •1.2. Анемії внаслідок порушеного кровотворення
- •1.3. Анемії внаслідок підвищеного кроворуйнування (гемолітичні)
- •2. Пухлини системи крові або гемобластози
- •2.1. Лейкози
- •2.2. Лімфоми
- •3. Тромбоцитопенії та тромбоцитопатії
- •1. Будова стінки серця. Камери серця
- •2. Проекція серця на передню стінку грудної порожнини
- •3. Судини серця
- •1. Фази серцевої діяльності
- •2. Тони серця
- •3. Верхівковий поштовх
- •4. Частота серцевих скорочень
- •5. Систолічний та хвилинний об'єм серця
- •6. Основні властивості серцевого м'яза
- •6.1. Автоматизм
- •6.2. Провідність. Провідна система серця
- •6.3. Рефрактерність
- •7. Електричні явища в серці
- •8. Регуляція серцевої діяльності
- •1.2. Гілки низхідної частини аорти
- •2. Вени великого кола кровообігу
- •2.1. Система верхньої порожнистої вени
- •2.2. Система нижньої порожнистої вени
- •2.3. Система ворітної вени
- •2.4. Каво-кавальні та порто-кавальні анастомози
- •Методи зупинки кровотеч
- •Особливості кровообігу плода
- •Фізіологія кровоносних судин
- •1. Основні принципи гемодинаміки
- •2. Артеріальний тиск крові. Методи вимірювання
- •3. Артеріальний пульс
- •4. Кровообіг
- •4.1. Кровообіг у капілярах
- •4.2. Рух крові по венах
- •5. Регуляція кровообігу
- •5.1. Іннервація судин
- •5.2. Судиноруховий центр
- •5.3.Рефлекторна регуляція судинного тонусу
- •5.4. Вплив праці на серцево-судинну систему
- •5.5. Гуморальні впливи на судини
- •Лімфатичні судини
- •Лімфоїдні органи
- •Лімфатичні судини та вузли окремих ділянок тіла
- •1. Лімфатичні судини та вузли нижньої кінцівки
- •2. Лімфатичні судини та вузли таза
- •3. Лімфатичні судини та вузли черевної порожнини
- •4. Лімфатичні судини та вузли грудної порожнини
- •5. Лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки
- •Поняття про артеріальну гіпо- та гіпертензію
- •Гіпертонічна хвороба
- •Атеросклероз
- •Ішемічна хвороба серця
- •1. Гостра ішемічна хвороба серця (інфаркт міокарда)
- •2. Хронічна ішемічна хвороба серця
- •Вади серця
- •Серцева недостатність
- •1. Гостра недостатність кровообігу
- •2. Хронічна недостатність кровообігу
- •Тампонада серця
- •Варикозне розширення вен нижніх кінцівок
- •Розділ 8. Процес дихання та його патологія
- •1. Зовнішній ніс
- •2. Порожнина носа
- •Гортань
- •Головні бронхи
- •1. Бронхіальне дерево
- •2. Альвеолярне дерево
- •Межі плевральних мішків і легень
- •Середостіння
- •Процес дихання
- •Вентиляція легень
- •1. Механізм вдиху та видиху
- •2. Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •3. Тиск у плевральній порожнині
- •4. Регуляція дихання
- •Легеневі об'єми і життєві ємності легень
- •Дихання за різних умов
- •1. Дихання при фізичному навантаженні
- •2. Дихання при зниженому атмосферному тиску
- •3. Дихання при підвищеному атмосферному тиску
- •4. Штучне дихання
- •Розлади зовнішнього дихання
- •Гайморит
- •Ларингіт
- •Бронхіт 1. Гострий бронхіт
- •2. Хронічний бронхіт
- •Бронхоектатична хвороба
- •Пневмонія
- •1. Гострі пневмонії
- •2. Хронічні пневмонії
- •Емфізема легень
- •Рак легень
- •Плеврит
- •Пневмоторакс
- •Дихальна недостатність
- •Гіпоксія
- •Вплив куріння на функції дихальної системи
- •Анатомія та фізіологія органів травлення ротова порожнина
- •1. Присінок та власне порожнина рота
- •2. Язик
- •3. Зуби
- •4. Слинні залози
- •5. Зміна їжі у порожнині рота
- •Стравохід
- •Черевна порожнина та порожнина очеревини
- •1. Будова шлунка
- •2. Травлення в шлунку
- •2.1. Склад і властивості шлункового соку. Методи вивчення
- •2.2. Регуляція виділення шлункового соку
- •2.3. Моторна функція шлунка
- •Жовчний міхур
- •Підшлункова залоза
- •Тонка кишка
- •1. Відділи тонкої кишки
- •2. Травлення у дванадцятипалій кишці
- •2.1. Склад, властивості, регуляція виділення підшлункового соку
- •2.2. Жовч. Процеси жовчоутворення та жовчовиділення
- •3. Травлення у тонкій кишці
- •3.1. Кишкова секреція
- •3.2. Всмоктування
- •3.3. Моторика тонкої кишки
- •1. Відділи товстої кишки
- •2. Травлення в товстій кишці
- •3. Акт дефекації
- •4. Поняття про шлункове та дуоденальне зондування, гастроскопію, ректороманоскопію і копрограму
- •Обмін речовин і енергії. Терморегуляція
- •Обмін вуглеводів
- •1. Основний обмін
- •3. Регуляція обміну енергії
- •Температура тіла та її регуляція
- •1. Хімічна терморегуляція
- •2. Фізична терморегуляція
- •3. Центр терморегуляції
- •Розлади терморегуляції
- •1. Гарячка
- •2. Гіпертермія
- •3. Гіпотермія
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Основні клінічні прояви захворювань органів травлення
- •Патологія порожнини рота
- •2. Стоматит
- •3. Фарингіт
- •Патологія стравоходу
- •1. Функціональні розлади
- •2. Езофагіт
- •3. Рак стравоходу
- •Патологія шлунка
- •1. Порушення функцій шлунка
- •2. Гастрит
- •3. Виразкова хвороба
- •4. Рак шлунка
- •Патологія печінки
- •1. Недостатність печінки
- •2. Гепатоз
- •3. Гепатит
- •3.1. Вірусні гепатити
- •3.2. Алкогольний гепатит
- •4. Цироз печінки
- •Патологія жовчного міхура та жовчних шляхів
- •1. Дискінезія жовчовивідних шляхів
- •2. Жовтяниця
- •3. Жовчнокам'яна хвороба
- •4. Холецистит і холангіт
- •Патологія підшлункової залози
- •1. Панкреатит
- •2. Рак підшлункової залози
- •Розлади кишкового травлення
- •Захворювання кишечника
- •1. Ентерит
- •2. Кишкова непрохідність
- •3.1. Гострий коліт
- •3.2. Хронічний коліт
- •3.3. Неспецифічний виразковий коліт
- •4. Апендицит
- •5. Геморой
- •6. Рак прямої кишки
- •Дисбактеріоз
- •Перитоніт
- •Механізм сечоутворення
- •1. Фільтрація
- •3. Секреція
- •Регуляція діяльності нирок
- •1. Нервова регуляція
- •2. Гуморальна регуляція
- •Сечовід
- •Сечовий міхур
- •Сеча. Кількісний і якісний склад нормальної сечі
- •Патологія нирок та сечового міхура склад патологічної сечі
- •Функціональні розлади сечовипускання Енурез
- •Захворювання нирок
- •1. Гломерулопатії
- •1.1. Гломерулонефрит
- •2. Тубулопатії
- •2.1. Гостра недостатність нирок
- •3. Пієлонефрит
- •4. Сечокам'яна хвороба
- •5. Хронічна недостатність нирок
- •6. Рак нирок
- •Захворювання сечового міхура
- •1. Цистит
- •2. Рак сечового міхура
- •Розділ 11. Процес репродукції анатомія статевих органів
- •2. Сім'явиносна протока
- •3. Сім'яні піхурці
- •4. Передміхурова залоза
- •5. Бульбоуретральні залози
- •6. Сім'яний канатик
- •7. Калитка
- •8. Статевий член. Чоловічий сечівник
- •Жіночі статеві органи
- •1. Яєчник.
- •2. Маткова труба
- •3. Матка
- •5. Жіноча соромітна ділянка
- •7. Жіночий сечівник
- •Промежина
- •Статеві клітини
- •1. Сперматозоїди. Сперма
- •2. Яйцеклітина
- •Статевий цикл жінки
- •Статеве дозрівання
- •Статеві мотивації та їх реалізація
- •1. Статеві реакції у чоловіків
- •2. Статеві реакції у жінок
- •3. Фізіологія статевого акту
- •Запліднення
- •Лактація
- •Патологія репродуктивної системи позаматкова вагітність
- •Безплідність
- •1. Жіноча безплідність
- •2. Чоловіча безплідність
- •Простатит
- •Крипторхізм
- •Розділ 12. Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової (психічної) діяльності типи вищої нервової діяльності
- •Перша та друга сигнальні системи
- •Форми психічної діяльності
- •1. Мова
- •3. Свідома поведінка
- •Зв'язок психічної діяльності та соматичного стану організму
- •Тлумачний словник основних медичних термінів
1.2. Гілки низхідної частини аорти
Як було сказано вище, низхідна аорта, залежно від порожнини, в якій вона проходить, поділяється на грудну та черевну.
Грудна частина аорти (рагз іпогасіса аогіае) лежить зліва від хребетного стовпа, в задньому середостінні (рис. 7.23). Проходячи через грудну порожнину, вона кровопостачає своїми гілками стравохід, трахею, бронхи, перикард, діафрагму та стінки грудної порожнини. Через аортальний отвір у діафрагмі вона переходить в черевну порожнину і має назву черевної частини аорти.
Рис. 7.21. Плечова артерія та її гілки:
I - ключиця; 2 — підлопатковий м'яз; 3 — підлопаткова артерія; 4 - медіальний шкірний нерв передпліччя; 5 - огинаюча артерія лопатки; 6 — грудо-спинна артерія; 7 - великий круглий м'яз; 8 - найширший м'яз спини; 9 - променевий нерв; 10 - довга головка триголового м'яза; II - верхня колатеральна ліктьова артерія; 12 - медіальна головка триголового м'яза; 13 – середня міжм'язова зв'язка; 14 — плечовий м'яз; 15 - нижня колатеральна ліктьова артерія; 16 - м'язи передпліччя; 17 — плечова артерія; 18 - ліктьовий нерв; 19 – серединний нерв; 20 — м'язово-шкірний нерв; 21 – дзьобоплечовий м'яз; 22 - глибока артерія плеча і верхня колатеральна ліктьова артерія; 23 - задня огинаюча артерія плеча; 24 - коротка головка двоголового м'яза; 25 – пахвовий нерв; 26 - пахвова артерія; 27 - медіальний шкірний нерв плеча; 28 - великий грудний м'яз (відрізаний); 29 - пахвова артерія; 30 - дельтоподібний м'яз: 31 – малий грудний м'яз (відрізаний).
Рис. 7.22. Ліктьова та променева артерії:
1 - двоголовий м'яз плеча; 2 - плечова артерія; З - серединний нерв; 4 - ліктьовий нерв; 5 -медіальна міжм'язова перетинка: 6 - медіальний надвиросток; 7 - круглий пронатор; 8 - довгий долонний м'яз: 9 - поверхневий згинач пальців; 10 - ліктьовий згинач зап'ястка; 11 - ліктьовий нерв (долонна гілка); 12 — ліктьова артерія; 13 — утримувач згиначів (відрізаний); 14 - поверхнева гілка ліктьового нерва; 15 - поверхнева долонна дуга; 16 - поверхнева гілка променевої артерії; 17 - серединний нерв: 18. 22 - поверхнева гілка променевого нерва: 19 - променевий згинач зап'ястка: 20— променева артерія; 21 - короткий променевий розгинач зап'ястка; 23 - довгий короткий променевий розгинач зап'ястка: 24 -поворотна променева артерія; 25 - плечо-променевий м'яз; 26 - променевий нерв
Рис. 7.23. Грудна аорта: 1 - надгортанник; 2 - глотка; 3 - права загальна сонна артерія; 4 — щитоподібна залоза; 5 - права підключична артерія; 6 - трахея; 7 - верхня порожниста вена; 8 - непарна вена; 9 - верхня права легенева вена; 10 - правий бронх; 11 — верхній частковий бронх; 12 — лімфатичні вузли; 13 — права легенева артерія; 14 - нижній частковий бронх; 15 - нижня права легенева вена; 16 - міжреберна артерія; 17 - нижня порожниста вена; 18 - діафрагма; 19 -кардіальна частина шлунка; 20 - перикард; 21 - грудна частина аорти; 22 -нижня ліва легенева вена; 23 - лівий бронх; 24 — ліва легенева артерія; 25 — верхня ліва легенева вена; 26 - дуга аорти; 27 - ліва підключична артерія; 28 — стравохід; 29 — ліва загальна сонна артерія.
Рис. 7.24. Черевна частина аорти: 1 - стравохід; 2 - ліва надниркова залоза; 3 - діафрагма (сухожилковий центр); 4 - нижня діафрагмальна артерія; 5 - селезінкова артерія; 6 - ліва нирка; 7 - ліва ниркова артерія; 8 — верхня брижова артерія; 9 — ліва ниркова вена; 10 — ліва яечкова артерія; 11 — поперечний м'яз живота; 12 - черевна аорта; 13 - квадратний м'яз попереку; 14 -лівий сечовід; 15 - ліва нижня сім'яна вена; 16 - нижня брижова артерія; 17 - поперекова артерія IV; 18 - клубовий м'яз; 19 - ліва загальна клубова артерія; 20 - клубово-поперекова артерія, поперечна гілка; 21 — ліва загальна клубова вена; 22 - серединна крижова артерія; 23 - ліва зовнішня клубова артерія; 24 - ліва внутрішня клубова артерія; 25 -права внутрішня клубова артерія; 26 - права зовнішня клубова артерія; 27 - малий поперековий м'яз; 28 - права загальна клубова вена; 29 - права загальна клубова артерія; ЗО - великий поперековий м'яз; 31 - поперекова артерія; 32 - правий сечовід; 33 - права яєчкова артерія; 34 - права яєчкова вена; 35 — права нирка; 36 — права ниркова вена; 37 - права ниркова артерія; 38 - печінкова артерія; 39 -ліва шлункова артерія; 40 - черевний стовбур; 41 - права надниркова залоза; 42 — нижня порожниста вена; 43 — печінкові вени.
Черевна частина аорти (рагз аЬйотіпаііз аогіае) лежить на задній стінці черевної порожнини, спереду від хребта (рис. 7.24). Справа від неї розташована нижня порожниста вена. Гілки черевної частини аорти поділяються на вісцеральні та парієтальні, а вісцеральні - на парні та непарні.
Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти:
черевний стовбур (іг. соеііасиз) - це короткий стовбур, який відходить від аорти на рівні XII грудного хребця і поділяється на три досить великі гілки: ліву шлункову артерію, загальну печінкову артерію і селезінкову артерію, які кровопостачають шлунок, дванадцятипалу кишку, печінку, селезінку, головку підшлункової залози;
верхня брижова артерія (а. тезепіегіса зирегіог) відходить від аорти на рівні І поперекового хребця. її гілки кровопостачають тонку кишку, червопо дібний відросток із сліпою кишкою, висхідну ободову і праву половину поперечної ободової кишки, підшлункову залозу;
нижня брижова артерія (а. тезепіегіса іп\егіог) відходить від аорти на рівні III поперекового хребця і кровопостачає ліву половину поперечної ободової кишки, низхідну ободову, сигмоподібну і верхній відділ прямої кишки.
Парні вісцеральні гілки черевної частини аорти йдуть до парних органів черевної порожнини:
середні надниркові артерії - до надниркових залоз;
ниркові артерії - до нирок;
яєчкові (яєчникові) артерії - до статевих залоз.
Пристінкові гілки черевної частини аорти, як правило, є парними. Вони кровопостачають діафрагму, м'язи задньої черевної стінки (чотири пари поперекових артерій).
Від аорти в малий таз відходить серединна крижова артерія, яка іде по тазовій поверхні крижової кістки.
На рівні IV поперекового хребця черевна аорта ділиться на праву та ліву загальні клубові артерії {а. Шаса соттипіз), а вони - на внутрішню та зовнішню клубові артерії.
Внутрішня клубова артерія (а. Шаса іпіегпа) спускається в малий таз, її гілки поділяються на парієтальні та вісцеральні (рис. 7.25). Парієтальні гілки кровопостачають стінки малого таза та м'язи промежини, медіальну групу м'язів стегна, м'язи тазового пояса, кульшовий суглоб. Вісцеральні гілки кровопостачають середній і нижній відділи прямої кишки, сечовий міхур, сечовід, а також матку та піхву (у жінок), передміхурову залозу, сім'яні міхурці, сім'явиносну протоку і статевий член (у чоловіків).
Зовнішня клубова артерія (а. Шаса ехіегпа) (рис. 7.26) проходить по внутрішньому краю великого поперекового м'яза і віддає гілки до передньої черевної стінки. Вийшовши на стегно під пахвинною зв'язкою, вона має назву стегнової артерії.
Рис. 7.25. Внутрішня клубова артерія та її гілки:I — ліва загальна клубова артерія; 2 — серединна крижова артерія; 3 — лівий сечовід; 4 — внутрішня клубова артерія; 5 - зовнішня клубова артерія; 6 - верхня сіднична артерія; 7 - великий поперековий м'яз; 8 - маткова гілка; 9 - внутрішня соромітна артерія; 10 - глибока огинаюча клубова артерія; II- затульний нерв; 12 - затульна артерія; 13, 17 - верхня міхурова артерія; 14 - прямий м'яз живота; 15 — нижня надчеревна артерія; 16 — латеральна пупкова зв'язка; 18 — лобковий симфіз; 19 - маткова артерія; 20 - піхвова артерія; 21 - сечовий міхур; 22 - правий сечовід; 23 – кругла зв'язка матки; 24 - яєчник; 25 - тіло матки; 26 - широка зв'язка матки; 27 - верхня прямокишкова артерія; 28 — пряма кишка; 29 — піхва; 30 — куприковий нерв; 31 — середня прямокишкова артерія; 32-У крижовий нерв; 33 - нижня прямокишкова артерія; 34 - IV крижовий нерв; 35 - III крижовий нерв; 36 - крижове сплетення; 37 - грушоподібний м'яз; 38 - латеральна крижова артерія; 39 - II крижовий нерв; 40 - І крижовий нерв; 41 - попереково-крижовий стовбур.
Рис. 7.26. Зовнішня клубова артерія:
1 - поперекова артерія; 2 - поперекова вена; 3 - яєчкова (яєчникова) вена;
4 - яєчкова (яєчникова) артерія; 5 - черевна аорта; 6 - нижня порожниста вена; 7 - нижня брижова артерія; 8 - великий поперековий м'яз: 9 - статево-стегнозий нерв; 10 - ліва загальна клубова артерія; 11 - ліва загальна клубова вена; 12 - права загальна клубова артерія; 13 - права загальна клубова вена; 14 - серединна крижова артерія; 15 — внутрішня клубова артерія; 16 — внутрішня клубова вена; 17 — верхня сіднична артерія;
18 - нижня сіднична артерія; 19 - крижове сплетення; 20 - внутрішня соромітна артерія; 21 - затульний нерв; 22 - верхня міхурова артерія;
23 - латеральна пупкова зв'язка; 24 -затульна артерія; 25 - сім'явиносна протока: 26 - нижня надчеревна артерія; 27 - прямий м'яз живота;
28 - зовнішня клубова вена; 29 - зовнішня клубова артерія; ЗО - статева гілка статево-стегнового нерва; 31 -глибока артерія, шо огинає клубову кістку; 32 - стегновий нерв; 33 - стегнова гілка статево-стегнового нерва;
34 - клубовий м'яз; 35 - латеральний шкірний нерв стегна; 36 -клубово-поперекова артерія; 37 - клубово-пахвинний нерв; 38 - великий поперековий м'яз; 39 -клубово-підчеревний нерв; 40 - квадратний м'яз попереку; 41 - підреберний нерв.
Стегнова артерія (а. [етогаііз) під пахвинною зв'язкою лежить латерально від однойменної вени (рис. 7.27), на стегні проходить по передній борозні стегна, а потім через привідний канал потрапляє в підколінну ямку, де має назву підколінної артерії. Від стегнової артерії у верхній третині стегна відходить глибока артерія стегна, яка кровопостачає стегнову кістку, м'язи та шкіру стегна. В цій же ділянці від неї йдуть гілки, що кровопостачають зовнішні статеві органи і передню черевну стінку.
Підколінна артерія (а. роріііеа) віддає гілки, які утворюють артеріальну сітку колінного суглоба разом з гілками стегнової та великогомілкової артерій (рис. 7.28).
Рис. 7.27. Судини та нерви передньої поверхні стегна: 1 - гребінчастий м'яз; 2 - затульний нерв; 3 - довгий привідний м'яз; 4 -ніжний м'яз; 5 - великий привідний м'яз: 6 - прямий м'яз стегна; 7 - латеральний широкий м'яз; 8 — кравецький м'яз; 9 — велика підшкірна вена; 10 - глибока вена стегна; 11. 12 - шкірні гілки; 13 -стегнова артерія; 14 - стегнова вена; 15 - клубово-поперековий м'яз; 16 - нижня надчеревна артерія; 17 — стегновий нерв; 18 - пахвинна зв'язка (Пупартова); 19 - поверхнева надчеревна артерія.
Рис. 7.28. Судини та нерви задньої поверхні стегна:
1 - верхні нерви сідниці; 2 — середні нерви сідниці; 3 – сіднична фасція;
4 - нижні нерви сідниці; 5 - задній шкірний нерв стегна; 6 - великогомілковий нерв; 7 - півсухожилковий м'яз; 8 - нижній отвір привідного каналу (сухожилкова щілина): 9- ніжний м'яз; 10 - півперетинчастий м'яз;
11 – підколінна артерія; 12 - кравецький м'яз; 13 - підколінна вена; 14 - медіальна верхня колінна артерія; 15 - литкові гілки; 16 - медіальна головка литкового м'яза; 17 - латеральна головка литкового м'яза; 18 - литковий нерв;
19 - присередній шкірний нерв литки; 20 - бічний шкірний нерв литки;
21 – загальний малогомілковий нерв: 22 - III пронизна артерія; 23 — II пронизна артерія; 24 - двоголовий м'яз стегна (відведений латерально); 25 - І пронизна артерія; 26 — сідничий нерв; 27 - великий сідничний м'яз.
Підколінна артерія на рівні верхнього краю камбалоподібного м'яза поділяється на передню та задню великогомілкові артерії.
Передня великогомілкова артерія проходить через отвір у міжкістковій перетинці на передню поверхню гомілки і кровопостачає передню групу м'язів гомілки. Переходячи на стопу, вона має назву тильної артерії стопи (рис. 7.29).
Задня великогомілкова артерія проходить між поверхневими та глибокими м'язами задньої групи м'язів гомілки і кровопостачає їх. Від неї відходить малогомілкова артерія, що кровопостачає малогомілкову кістку та латеральну групу м'язів гомілки (рис. 7.30).
Рис. 7.29. Судини та нерви гомілки:
1 - великогомілкова кістка; 2 - передній великогомілковий м'яз; 3 - медіальна щиколотка; 4 - медіальний шкірний нерв тильної поверхні стопи; 5 - тильна артерія стопи; 6 -глибокий малогомілковий нерв; 7 - І тильна плеснова артерія; 8 - короткий розгинач пальців; 9 - короткий малогомілковий м'яз; 10 - проміжний шкірний нерв тильної поверхні стопи; 11 -латеральний шкірний нерв тильної поверхні стопи; 12 - латеральна щиколотка; 13 — довгий малогомілковий м'яз; 14 - довгий розгинач великого пальця стопи; 15 - поверхневий малогомілковий нерв; 16 - довгий розгинач пальців стопи; 17 - глибокий малогомілковий нерв; 18 - передня великогомілкова артерія.
Рис. 7.30. Глибокі судини та м'язи гомілки (задня поверхня):
1 - сухожилок кравецького м'яза; 2 - сухожилок ніжного м'яза: 3 - півперетинчастий м'яз; 4 - півсухожилковий м'яз: 5 - підколінна артерія;
6 - верхня медіальна артерія коліна; 7 - підколінний м'яз; 8 - передня великогомілкова артерія; 9 - великогомілковий нерв; 10 - малогомілкова артерія; 11, 22 - камбалоподібний м'яз (розрізаний); 12 -задня великогомілкова артерія; 13 - довгий згинач пальців стопи; 14 — задній великогомілковий м'яз;
15 - медіальна підошвова артерія; 16 — утримувач згиначів; 17 - латеральна підошвова артерія; 18 - медіальний підошвовий нерв; 19 -латеральний підошвовий нерв; 20 - довгий згинач великого пальця стопи; 21 — сухожилок (Ахілла); 23, 25 - литковий м'яз (медіальна головка) розрізаний; 24 - литковий м'яз (латеральна головка).
Задня великогомілкова артерія позаду латеральної щиколотки переходить на підошву, де поділяється на медіальну та латеральну підошвові артерії
(рис. 7.31 - див. додаток), які разом із тильною артерією стопи кровопостачають кістки та м'які тканини стопи.
У деяких місцях артерії розташовуються поверхнево (тильна артерія стопи, променева артерія) і можуть промацуватися з метою визначення пульсу або притискатися до кісток для зупинки кровотечі.
