Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ускл.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
22.17 Mб
Скачать

7.3.1 Осипання та обвалювання стінок свердловини

  • Основні причини осипань та обвалювань стінок свердловини:

зміна напруженого стану гірських порід після розтину їх свердловиною (перерозподіл напруги в гірській породі);

попадання фільтрату бурового розчину в пристовбурний простір, що приводить до набухання глинистих порід, ослаблення сил зчеплення і зменшення коефіцієнта тертя між частинками гірських порід;

геологічні чинники (круте залягання пластів, тектонічне нарушення порід, тріщинуватість, газо- і водонасиченість);

розбурювання гірських порід з використанням води, або бурового розчину з недостатньою в’язкістю;

розчинення і розмив (ерозія) породи промивною рідиною (хемо­генні, глинисті відклади, розмивання різьбових з’єднань бурильної колони );

низький гідростатичний тиск в свердловині;

коливання тиску бурового розчину;

втомне руйнування порід в результаті спуско - підйомних операцій і обертання колони бурильних труб;

розтеплення мерзлої гірської породи, що призводить до фазо­вих перетворень (танення льоду-цементу).

Найбільше до обвалювань схильні глинисті породи і породи, цементуючим матеріалом в яких є глинисті мінерали.

  • Набухання — це вид деформації гірських порід унаслідок фізико-хімічної взаємодії з рідиною, що приводить до збільшення об'єму і маси порід. Набухання, в основному, властиве породам типу шаруватих і сильно зім'ятих глин і спостерігається переважно в період розкриття порід, коли відбувається інтенсивна фільт­рація рідини в пласт. Збільшення об'єму глинистих порід від їхньої взаємодії з водою зумовлене позитив­ною розклинювальною дією гідратних шарів, утворених навколо частинок.

Під час набухання тиск усередині породи збільшується, в результаті може відбуватися їх витискування в свердловину, внаслідок чого її діаметр зменшується.

У інших породах (не глинистих) ці процеси також мають місце, але вони менш помітні, а в міцних породах практичного значення не мають.

З сказаного можна зробити висновок, що одним з основних показників бурового розчину, що впливає на стійкість гірських порід, є водовіддача. Цей показник визначає ступінь і глибину зволоження порід.

При бурінні сольових (хемогенних) відкладень залежно від конкретних умов (вид бурового розчину) може відбуватися їх розчинення з утворенням каверн значних розмірів.

У м'яких породах при значній швидкості висхідного потоку розчину, або при розмиванні різьбового з’єднання може відбуватися розмив (ерозія) стінок свердловини, і збільшення її діаметру.

Гідростатичний тиск в свердловині може знижуватися з наступних причин:

• із-за зниження густини розчину в процесі буріння, тому необхідний постійний контроль цього параметра відповідно до регламенту;

• за рахунок спорожнення свердловини при підйомі інструменту, тому необхідно доливати свердловину розчином;

• за рахунок спорожнення свердловини при поглинаннях (падіння рівня розчину в свердловині);

• за відсутності циркуляції бурового розчину за рахунок седиментації шламу, температурних змін, фільтрації та ін.;

• за рахунок часткового відходу розчину в навколишні породи під час ремонтів, простоїв, геофізичних досліджень.

Коливання тиску в свердловині в процесі буріння приводять до зміни деформації порід, що порушує внутрішні зв'язки між частинками і сприяє порушенню стійкості її стінок.

При виконанні спуско- підйомних операцій, обертанні колони бурильних труб в гірських породах пристовбурного простору виникають втомні руйнування порід, а також стирання породи на стінках, зрізання її тор­цями замків і елементами КНБК, удари по гірській породі.