Тема 3 Українська культура 18 ст. План практичного заняття

1. Особливості українського архітектурного бароко. І. Григорович-Барський – майстер барокового зодчества.

2. Українські маестро: доля і творчість М. Березовського та Д.Бортнянського.

3. Українці в російському мистецтві: А. Лосенко, Д. Левицький, В. Боровиковський.

4. Розвиток української скульптури: І. Пінзель та І. Мартос.

Література:

Білецький П.О. Українське мистецтво 2 пол. 17-18 ст. – К., 1981.

Дорошкевич О. Українська культура в двох столицях Росії. – К., 1945.

Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні 16-18 ст. – К., 1963.

Історія української музики в 6 т. – К., 1989.

Макаров А.М. Світло українського бароко. – К., 1994.

Митці України. Енциклопедичний довідник.– К., 1999.

Нельговський Ю.П., Степовик Д., Членова Л. Українське мистецтво. – К., 1976., – С. 88-90, С. 91-92.

Овсійчук В.А. Майстри українського бароко. – К., 1991.

Самойленко Г., Самойленко С. Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у другій пол. XVII-XVIII ст. – К., 2009.

Українське бароко та європейський контекст. – К., 1991.

Самостійна робота

тема № 3

Культура Чернігівщини 17-19 століть

план

1.  Чернігівська архітектура епохи бароко 17-18 ст.

2.  Діячі «Чернігівських Афін» та літературні барокові спорідненості 18 ст (Туптало, Галятовський, Максимович, Баранович).

3.  Живописці Чернігівщини 19 століття (І.Рашевський та М.Ге).

4.  Письменники Чернігівщини 19 ст. ( П.Куліш, О. Маркович, Л. Глібов).

Література:

Адруг А. Барокковий Чернігів. // Сіверянський літопис. – 1995. – С. 2. – С. 61 – 64.

Адруг А. Зображення у творах мистецтва Троїцького собору в Чернігові, зведеного за сприяння І. Мазепи // Сіверянський літопис. – 2009. – №6 – С.66 -74.

Забарний О. До цілющих джерел творчості. Літературне життя на Чернігівщині у ХVІ – ХХ ст.// Сіверянський літопис. – 1997. –№4. –С. 87 – 109.

Ситий І. Чернігівські стародруки в зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського // Сіверянський літопис. – 2011. – №3 – С.11-14.

Травкіна О. Викладачі Чернігівського колегіуму – члени кодифікаційної комісії.// Сіверянський літопис. – 1998. – № 3. – С. 10 – 12.

Царенок А. Естетичні аспекти світогляду Георгія Кониського в контексті ідей українського барокко // Сіверянський літопис. – 2011. –№2 – С.59 –69.

першоджерело Туптало Д. «Руно орошенное» // Сіверянський літопис. – 2009. –№4.

АНДРІЙЧУК Т. Перечитуючи класику: діалог з Михайлом Коцюбинським.// Сіверянський літопис – 2000. – № 6. –С. 10 – 133.

Гаврилова С. Бранець невгамовної пристрасті. Творчість художника І.Г.Рашевського // Сіверянський літопис. – 1999. – № 1. – С. 79 – 83.

Дзюба Т. “І тебе вже оце не побачу, мій краю коханий...”: Пантелеймон Куліш і Чернігівщина. // Сіверянський літопис. – 1997.– № 1 – 2. –С. 123 – 125.

Мащенко С. Чернігівська духовна семінарія як культурно – освітній осередок України // Сіверянський літопис – 2001. – № 5. –С. 55 – 67.

Каранда М. Естетичний оксюморон Миколи Ге // Сіверянський літопис.– 2003. –№ 5 – 6. – С.150 – 157.