- •Розділ 1. Основи бойових дій Авіації повітряних сил.
- •Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил
- •§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил
- •1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання
- •Стратегія
- •Тактика
- •1.1.3. Призначення, завдання, склад і оранізація авіації Повітряних Сил
- •§ 1.2. Організаційна структура частин авіації Повітряних Сил
- •1.2.1. Призначення, завдання та організація бригади тактичної авіації
- •1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади
- •1.2.3. Призначення, завдання та склад основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил
- •2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів
- •2.1.4. Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин
- •2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники
- •§ 2.2. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.1. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.2. Ступені готовності до бойового вильоту
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.1. Суть управління і вимоги до нього
- •3.1.2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами
- •Системи зв`язку і ртз.
- •Автоматизовані системи управління (асу).
- •3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч
- •1. Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій.
- •2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами.
- •Глава 4. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами. § 4.1. Основи бойових дій підрозділів і частин транспортної авіації
- •4.1.1. Призначення та завдання транспортної авіації
- •Транспортна авіація призначена для:
- •4.1.2. Бойові властивості транспортних літаків
- •4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч ТрА
- •Зімкнутий та розімкнутий
- •Розосереджений
- •§4.2. Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (аа)
- •4.2.1. Призначення і завдання армійської авіації (аа)
- •4.2.2. Бойові властивості вертольотів аа
- •4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин аа
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації
- •§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (ба)
- •5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації
- •5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації
- •5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації
- •5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки
- •§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ша)
- •5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ша)
- •5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації
- •5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25
- •5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків
- •§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ва)
- •5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації
- •5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації
- •5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів
- •Ескадрилья
- •§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (ра)
- •5.4.1. Призначення, основні завдання повітряної розвідки (пр). Вимоги, які пред’являють до неї
- •5.4.2. Види повітряної розвідки
- •5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки
- •Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації
- •§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації
- •6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій
- •6.1.2 Основний зміст оперативного( бойового) забезпечення
- •6.1.3 Основний зміст технічного забезпечення
- •6.1.4. Основний зміст тилового забезпечення
- •6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення
- •6.1.6.Основний зміст морально-психологічного забезпечення
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин § 7.1 Базування авіаційних підрозділів і частин
- •7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів
- •6.За типом покриття зпс:
- •7.1.2. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах
- •7.1.3. Основні елементи аеродрому.
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів
- •7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому
- •7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому
- •7.2.3. Маскування аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.3 Перебазування авіаційних частин
- •7.3.1. Основні положення по перебазуванню
- •7.3.2. Підготовка авіаційних підрозділів та частин до перебазування
- •7.3.3. Перебазування авіаційних частин
- •Питання для самоконтролю
- •1. Що називають аеродромом?
- •Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав
- •Глава 8. Основи організації та бойового застосування впс іноземних держав § 8.1 Призначення, завдання та організаційна структура впс сша та об’єднаних впс нато
- •8.1.1. Роль впс у реалізації національної військової стратегії сша
- •Питання 2: Призначення, завдання та організаційна структура овпс нато
- •8.1.3. Класифікація та характеристика літальних апаратів впс сша та овпс нато
- •8.1.4. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації сша та овпс нато
- •Питання для самоконтролю
- •Iнформацiйно-методичне забезпечення
- •Прийняті скорочення
Питання 2: Призначення, завдання та організаційна структура овпс нато
ОВПС призначені для виконання наступних завдань:
завоювання і утримання переваги в повітрі;
авіаційна підтримка сухопутних військ;
ізоляція району бойових дій;
повітряна розвідка;
перевезення військ і вантажів;
забезпечення викидання (висадки) повітряних десантів.
Крім того об‘єднані авіація Повітряних Сил НАТО можуть використовуватись для виконання завдань по проведенню миротворчих та антитерористичних операцій, протидії розповсюдженню зброї масового ураження та ін.
Командно - штабна структура ОЗС НАТО має три рівня командувань: стратегічний, оперативний, тактичний або рівень підрозділів.
На стратегічному рівні знаходяться два командування : командування ОЗС НАТО з питань операцій (СКО) та командування ОЗС НАТО з питань трансформації .
Командування ОЗС НАТО з питань операцій виконує оперативні функції та очолюється головнокомандуючим ОЗС НАТО в Европі
Зона відповідальності СКО ОЗС НАТО в Європі включає території: Бельгії, Данії, Німеччини, Греції, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Турції, Польщі, Чехії, Угорщині, Болгарії, Румунії, Словаччини, Словенії, Латвії, Литви, Естонії, Хорватії, Албанії, акваторії Північного, Ірландського, Норвезького, Балтійського, Середземного, Лігурійського, Тірренського, Іонічного, Адріатичного, Егейського, Мармурового, Чорного і Азовського морів, зони Балтійських і Чорноморських проток, Гібралтарської протоки, протоки Ла-Манш, Канарські та Фарерські острови, Гренландія, Ісландія, Португалія, а також Північна Атлантика на північ від тропика Рака, а також повітряний простір над ними.
Командування ОЗС НАТО з питань трансформації є головним на рівні стратегічного командування у питаннях розробки військово - технічної політики блока в області перспективного військового будівництва, крім того це командування відповідає за розробку концепцій застосування ОЗС альянсу та проведення досліджень в області розробки нових форм і способів ведення бойових дій в різних умовах обстановки.
Другий рівень командування (оперативний) включає постійні командування ОЗС НАТО, що розташовані у містах Бранссум, Нідерланди та Неаполь, Італія.
Зазначені командування здатні проводити операції з місць їх постійного розташування або забезпечувати підтримку сухопутного штабу багатонаціональних об’єднаних оперативно-тактичних сил (БООТС), а також потужного, але більш функціонального обмеженого постійного штабу, розташованого у місті Лісабон, Португалія, який може використовувати можливості штабу БООТС щодо розгортання на морі.
Третій рівень (рівень підрозділів або тактичний) складається з шести видових командувань ОЗС НАТО, які забезпечують відповідну підтримку операцій на суші, морі та повітрі.
Зазвичай видові командування підпорядковані командувачам ОЗС НАТО, але у разі необхідності вони також можуть бути підпорядковані іншому командувачу.
До складу Командування ОЗС НАТО у Бранссумі («Північ») входить командування повітряним компонентом, що розташоване у місті Рамштайн, Німеччина; морським компонентом, у місті Нортвуд, Велика Британія; та сухопутним компонентом, у місті Гейдельберг, Німеччина.
Командування ОЗС НАТО у Неаполі(«Південь»), в свою чергу, має повітряний компонент, розташований у місті Ізмір, Туреччина; морський компонент, у Неаполі; та сухопутний компонент, у Мадриді. Іспанія.
До ОВПС НАТО "Північ" передаються підрозділи і частини військово - повітряних сил Бельгії, Великобританії, Германії, Данії, Канади Нідерландів, Норвегії, Польщі, США, Чехії, Словатчини Латвії, Літви Істонії. До регіонального командування ОЗС НАТО "Південь" входять видов командування (ОВПС "Південь" і ОВМС "Південь").
До ОВПС НАТО "Південь'входять передані в НАТО американські грецькі, італійські, турецькі, угорські, болгарські, румунськи ,хорватські,албанські та словенські авіаційні й ракетні частини і окремі підрозділи англійських Військово -повітряних Сил на Кіпрі і Близькому Сході.
Сили і засоби ОВПС НАТО приймали активну участь в бойових діях МНС в зоні Перської затоки, а також в операціях проти Югославії.
Угрупування авіація Повітряних Сил в зоні Перської затоки включало:
- ВПС США: ескадрилій - близько 70; бойових літаків - близько 1200- 1300;
ВПС Великобританії: ескадрилій - 5; літаків - 113;
- ВПС Канади: ескадрилій - 1; літаків - 24;
- ВПС Італії: ескадрилій - 1; літаків - 18.
Крім того, для ведення бойових дій залучалася авіація Франції, Німеччини, Бельгії.
Кількість літаків НАТО, що брали участь в операціях проти СРЮ, перевищило тисячу, причому 723 машини виділили США, 281 - їх союзники. Об'єктами постійних бомбардувань НАТО на території Югославії були нафтосховища та нафтопереробні заводи, в результаті чого величезні маси нафтопродуктів попали в Дунай, що привело до непоправних втрат в навколишньому середовищі.
Таким чином ОВПС НАТО є головною ударною силою ОЗС НАТО.
Загальне керівництво об’єднаними збройними силами блоку в Європі здійснює верховний головнокомандуючий ОЗС НАТО (представник ЗС США) через штаб стратегічного командування, який знаходиться в м. Касто (Бельгія).