
- •Розділ 1. Основи бойових дій Авіації повітряних сил.
- •Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил
- •§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил
- •1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання
- •Стратегія
- •Тактика
- •1.1.3. Призначення, завдання, склад і оранізація авіації Повітряних Сил
- •§ 1.2. Організаційна структура частин авіації Повітряних Сил
- •1.2.1. Призначення, завдання та організація бригади тактичної авіації
- •1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади
- •1.2.3. Призначення, завдання та склад основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил
- •2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів
- •2.1.4. Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин
- •2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники
- •§ 2.2. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.1. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.2. Ступені готовності до бойового вильоту
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.1. Суть управління і вимоги до нього
- •3.1.2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами
- •Системи зв`язку і ртз.
- •Автоматизовані системи управління (асу).
- •3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч
- •1. Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій.
- •2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами.
- •Глава 4. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами. § 4.1. Основи бойових дій підрозділів і частин транспортної авіації
- •4.1.1. Призначення та завдання транспортної авіації
- •Транспортна авіація призначена для:
- •4.1.2. Бойові властивості транспортних літаків
- •4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч ТрА
- •Зімкнутий та розімкнутий
- •Розосереджений
- •§4.2. Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (аа)
- •4.2.1. Призначення і завдання армійської авіації (аа)
- •4.2.2. Бойові властивості вертольотів аа
- •4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин аа
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації
- •§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (ба)
- •5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації
- •5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації
- •5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації
- •5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки
- •§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ша)
- •5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ша)
- •5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації
- •5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25
- •5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків
- •§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ва)
- •5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації
- •5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації
- •5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів
- •Ескадрилья
- •§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (ра)
- •5.4.1. Призначення, основні завдання повітряної розвідки (пр). Вимоги, які пред’являють до неї
- •5.4.2. Види повітряної розвідки
- •5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки
- •Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації
- •§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації
- •6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій
- •6.1.2 Основний зміст оперативного( бойового) забезпечення
- •6.1.3 Основний зміст технічного забезпечення
- •6.1.4. Основний зміст тилового забезпечення
- •6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення
- •6.1.6.Основний зміст морально-психологічного забезпечення
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин § 7.1 Базування авіаційних підрозділів і частин
- •7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів
- •6.За типом покриття зпс:
- •7.1.2. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах
- •7.1.3. Основні елементи аеродрому.
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів
- •7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому
- •7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому
- •7.2.3. Маскування аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.3 Перебазування авіаційних частин
- •7.3.1. Основні положення по перебазуванню
- •7.3.2. Підготовка авіаційних підрозділів та частин до перебазування
- •7.3.3. Перебазування авіаційних частин
- •Питання для самоконтролю
- •1. Що називають аеродромом?
- •Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав
- •Глава 8. Основи організації та бойового застосування впс іноземних держав § 8.1 Призначення, завдання та організаційна структура впс сша та об’єднаних впс нато
- •8.1.1. Роль впс у реалізації національної військової стратегії сша
- •Питання 2: Призначення, завдання та організаційна структура овпс нато
- •8.1.3. Класифікація та характеристика літальних апаратів впс сша та овпс нато
- •8.1.4. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації сша та овпс нато
- •Питання для самоконтролю
- •Iнформацiйно-методичне забезпечення
- •Прийняті скорочення
5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів
При виконанні своїх бойових завдань підрозділи та частини ВА застосовують такі способи бойових дій:
а) при ураженні повітряних цілей:
одночасне введення в бій і ураження повітряного противника основними силами авіаційної частини з положення чергування на землі або в повітрі;
послідовне введення в бій і ураження повітряного противника підрозділами з положення чергування на землі або в повітрі;
введення в бій підрозділів (екіпажів) і ураження повітряного противника із засідок на землі й у повітрі;
самостійний пошук і ураження повітряного противника ланками (парами, екіпажами) у заданому районі (смузі);
"вільне полювання".
Одночасне введення в бій і ураження повітряного противника застосовується, наприклад, при відбитті масованих нальотів або значних груп авіації противника з метою нанесення їй максимально можливого збитку в короткі строки.
Послідовне введення в бій і ураження повітряного противника може застосовуватися при ешелонованих діях повітряного противника (дії противника великою кількістю дрібних груп літаків або вертольотів) або при необхідності тривалого вогневого впливу на нього.
При одночасному або послідовному введенні в бій вихідне положення винищувачів буває різним. Підрозділи (частини) можуть знаходитися на аеродромі (на землі) у відповідному ступені готовності до бойового польоту або в зоні чергування в повітрі.
Введення в бій і ураження повітряного противника із засідок застосовується для досягнення раптовості вогневого впливу підрозділів (екіпажів) винищувачів по окремих групах (літаках, вертольотах ) противника на окремих напрямках його польоту і здійснюються діями ланок (пар, екіпажів) із спеціально підготовлених аеродромів (майданчиків) або зон чергування в повітрі, що не проглядаються РТЗ противника.
Цей спосіб широко застосовувався в роки ВОВ для ураження літаків-коррегувальників артилерійського вогню і розвідників в бойових діях авіації у В'єтнамі, коли винищувачі з основних аеродромів та із зон чергування в повітрі, які проглядаються противником, не встигали перехопити ціль або противник маневровим вогнем зривав атаку.
Самостійний пошук і ураження повітряного противника полягає в тому, що ланки, пари, екіпажі винищувачів, виконуючи політ у заданому районі (смузі), проглядають повітряний простір за допомогою бортових оглядово-прицільних систем та візуально і виявивши противника, атакують його.
Цей спосіб б. д. застосовується у випадках, коли із зон чергування над своєю територією винищувачі не встигають уразити повітряного противника на заданих рубежах внаслідок пізнього виявлення цілей, коли відсутня радіолокаційна інформація на даному напрямку або противник придушив РЛС завадами і ПУ не можуть виявити повітряні цілі і навести на них винищувачі. Район самостійного пошуку для ураження повітряних цілей на малих висотах призначається за межами нашого радіолокаційного поля, як правило, над територією противника. Його розміри по фронту 100-150 км, а в глибину 40-60 км,
"Вільне полювання" полягає в довільному виконанні польоту високо підготовленими групами й поодинокими екіпажами винищувачів над територією противника з метою знищення окремих самостійно вибраних повітряних цілей. Цей спосіб застосовується при необхідності регулярного впливу на літаки (вертольоти) противника над його територією, підтримуючи напруженою обстановку в його повітряному просторі, знесилення і деморалізацію противника.
Так, у роки ВОВ глибина проникнення "мисливців" на територію противника залежала від обстановки, запасу пального і досягала 50-100 км. "Мисливцям" давалася велика ініціатива у виборі маршруту, висоти польоту і способів атаки, вони обмежувалися тільки у відношенні району дій і тривалості польоту. Атаки "мисливців" завжди були розраховані на раптовість, яка досягалося широким використанням сонця, хмарності, великої висоти і т.д. Крім того, "мисливці" уникали польотів уздовж (поблизу) залізних і шосейних шляхів, а також через райони, насичені засобами ППО противника. На боротьбу з авіацією противника цим способом у ході ВОВ винищувачі радянських ВПС затратили 31330 літако-вильотів. При цьому на один знищений літак противника "мисливці" затрачали 3-4 літако-вильоти.
б) при забороні атак винищувачів противника по літаках, підрозділам і частинам інших родів авіації, які прикриваються винищувачами:
розчищення повітряного простору;
патрульний супровід апч, які прикриваються, інших родів авіації;
блокування аеродромів базування винищувачів противника;
-заслони в повітрі.
Розчищення повітряного простору здійснюється підрозділами винищувачів, які слідують перед підрозділами (частинами) інших родів авіації, які прикриваються винищувачами, на розрахункових інтервалах із завданням уразити (зв'язати боєм) винищувачі противника на дальніх підступах до цих підрозділів, які у смузі їхнього прольоту або в районі дій. Застосовується цей спосіб, коли частини і підрозділи інших родів авіації діють великою кількістю груп, і ці групи важко забезпечити патрульним супроводом.
Спосіб бойових дій "розчищення повітряного простору" народився в боях на Кубані. Його поява була обумовлена підвищенням активності радянських винищувачів. « Розчищення повітря » -, як тоді називався цей спосіб, здійснювався патрулюванням винищувачів у зонах, висунутих щодо цілі, по якій діяли радянські літаки, убік найбільше ймовірної появи винищувачів противника. Перші групи радянських винищувачів приходили в зони за 5-10 хв. до підходу до цілі бомбардувальників або штурмовиків. "Розчищення повітря" застосовувався частіше усього в періоди найбільше напружених дій авіації, при здійсненні нею крупних масованих ударів.
Патрульний супровід здійснюється спільним польотом винищувачів із літаками (вертольотами), що прикриваються, у загальному бойовому порядку з метою заборони атак винищувачів противника по цим забезпечуваним літакам (вертольотам.). Спосіб, як правило, застосовується при забезпеченні невеличких по склади груп літаків інших родів авіації, які виконують політ у компактному бойовому порядку, і може здійснюватися як протягом усього маршруту польоту, так і на окремих його ділянках.
Досвід ВОВ показав, що співвідношення бомбардувальників і штурмовиків до винищувачів супроводу складало від 2:1 до 1:1. Причому чим більше був склад супроводжуваних груп бомбардувальників і штурмовиків, тим менше був наряд винищувачів супроводу.
Блокування аеродромів базування винищувачів противника полягає в забороні зльоту винищувачів противника протягом заданого часу шляхом ураження їх при вирулюванні, на зльоті, руйнації ЗПС (МРД) і мінування аеродрому.
Аеродроми винищувачів противника блокуються в найбільше відповідальні періоди дій ударних сил і військово-транспортних літаків.
В роки ВОВ винищувальна авіаційна дивізія в середньому могла надійно заблокувати протягом 15-20 хв. 3-5 аеродромів винищувачів противника при наряді сил на кожний аеродром у середньому по одній авіаескадрильї і не припустити зльоту винищувачів з цього аеродрому і підходу його винищувачів, які б спробували здійснити деблокування .
Заслони в повітрі організуються на дальніх підступах і в смузі прольоту літаків, які прикривають, або району їх дій на напрямках ймовірної появи винищувачів противника. Винищувальні заслони є різновидом груп розчищення повітряного простору.
в) при ураженні наземних (морських) об'єктів: винищувальна авіація застосовують ті ж способи бойових дій, що і БА і ША. Ними є:
одночасний удар усім складом або більшою частиною сил авіаційної бригади по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам у встановлений час;
послідовні удари ескадрилій (ланок, пар, екіпажів) по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам в установлений час;
самостійний пошук і ураження об'єктів у заданому районі або смузі ланками, парами, екіпажами.
Застосовуючи той або інший спосіб бойових дій, апч літаків-винищувачів виконують польоти в різноманітних бойових порядках
.
У бойових порядках підрозділів і частин винищувальної авіації створюються такі групи різноманітного тактичного призначення - ударна, забезпечення, резерву.
Ударна група є основним елементом бойового порядку і призначена для ураження основних сил противника, наприклад, відбиття атак по літакам, що прикриваються.
Групи забезпечення: зав'язки бою, демонстративна (відволікаюча) прикриття від атак винищувачів противника та ін. призначені для створення сприятливих умов виконання бойової задачі винищувачами ударної групи.
Так, групи зав'язки бою повинні забезпечити умови для раптового виходу в атаку ударній групі, демонстративні і відволікаючі групи мають на меті ввести в оману противника, щодо намірів ударної групи, групи прикриття від атак винищувачів, відбивають атаки винищувачів противника по літаках ударної групи.
Резерв виділяється для вирішення завдань, які раптово виникають.
Бойовий порядок груп тактичного призначення винищувальної авіації в залежності від інтервалів, дистанцій, перевищень і понижень між літаками, підрозділами і групами, які входять до них може бути таких видів: зімкнутий, розімкнутий і розосереджений.
Зімкнутий бойовий порядок застосовується парою і ланкою при введенні в бій, при атаках групових цілей.
Розімкнутий бойовий порядок забезпечує можливість вогневої і тактичної взаємодії між екіпажами і групами. Одним з різновидів розімкнутого бойового порядку, застосовуваного в хмарах і вночі парами і ланками винищувачів, є "радіолокаційний ланцюжок". Політ у район повітряного бою (ведення пошуку) пара і ланка винищувачів здійснюють у розімкнутих бойових порядках, які забезпечують найкращі умови огляду повітряного простору, зручність пілотування, мінімальний час для перебудування в бойовий порядок для ведення бою.
Розосереджений бойовий порядок застосовується винищувачами при виконанні бойових задач у складі ескадрилій і більших груп.
Основними формами бойових порядків винищувальної авіації є: "колона", "пеленг", "клин", "фронт", "змійка" і ін.
П
ара
"пеленг" літаків "фронт" літаків "колона" літаків
Ланка
"пеленг" пар "колона" пар "фронт" пар
"клин" літаків "пеленг" літаків "колона" літаків