Зімкнутий та розімкнутий
Загін
„клин” літаків „пеленг” літаків
Ескадрилья Авіаційна бригада
„колона” загонів „колона” ескадрилій
Розосереджений
„поток” поодиноких літаків „поток” пар
Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин ТрА встановлює командир.
§4.2. Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (аа)
4.2.1. Призначення і завдання армійської авіації (аа)
АА є родом сухопутних військ, призначена для авіаційної підтримки військ шляхом ураження наземних(морських), головним чином малорозмірних, броньованих, рухомих об’єктів противника переважно на передньому краї і в тактичній глибині, а також для вирішення завдань всебічного забезпечення загальновійськового бою.
Підрозділи і частини АА у відповідності з її презначенням, можуть виконувати вогневі, Транспортно-десантні, розвідувальні і спеціальні бойові завдання.
До вогневих завдань відносять:
Ураження малорозмірних, броньованих, рухомих засобів, а також живої сили противника.
Ураження вертольотів противника, (малошвидкісних і низьколітаючих цілей) у повітрі.
Ураження повітряних (морських) десантів.
Ураження аеромобільних частин (підрозділів) і десантно-розвідувальних груп противника.
Забезпечення прольоту транспортно-десантних вертольотів.
Авіаційна підтримка бойових дій десанту.
Основними об’єктами ударів підрозділів і частин АА при вирішенні вогневих завдань є: танки, БТР, БМП, артилерія, міномети, зенітна артилерія, вертольоти на майданчиках, ПУ, ракети тактичного призначення, ротні і взводні опорні пункти, доти, дзоти, морські переправи, ЗПС, малі кораблі та ін. Більшість з цих об’єктів розташовуються на відстані від 0.5 до 4 км від бойових порядків наших підрозділів.
Так, наприклад: при якісній підготовці екіпажів ударна група вертольтів у складі 10-12 Мі-24В здатна за один виліт знешкодити до 46-56 танків чи БТР на відкритій місцевості, або 25-30 танків у обвалованнях (вогневе завдання).
Транспортно-десантні завдання:
1. Десантування повітряних десантів.
Підрозділи і частини АА десантують тактичні і оперативно-тактичні десанти. Так, тактичний десант висаджується на відстані 15-20 км від лінії бойового зіткнення з противником і повинен вести бій 3-4 години. Як тактичний десант використовують механізовані та аеромобільні (високомобільні) підрозділи і частини. Для десантування тактичного десанту у складі посиленої механізованої роти потрібно 6-8 вертольотів Мі-8.
Приклад: 20-22 грудня 1986 р. був висаджений тактичний повітряний десант у складі однієї мотострілецької роти у районі міста Іскаполь під н.п. Газні силами о.в.е, що базувався на аеродромі Газні і частиною сил Джелалабадського овп.
Десантування виконувалось при тісній взаімодії з артилерією мсп і ошап ФА.
За 40 хв до початку десантування артилерія нанесла вогневий удар по району висадки десанту. За 15 хв був нанесений бомбо-штурмовий удар силами 3-х ланок штурмовиків Су-25. Після цього по цілям, розташованим поблизу майданчиків десантування був нанесений удар вертольотами Мі-24.
Десантування виконувалось в день, в ПМ і СМУ з посадкою вертольотів на невідомі майданчики, а інколи з режиму зависання.
Для прикриття Мі-8 МТ виділялось 4 Мі-24 із складу супроводу. Літаки ФА придушували засоби ППО, що були виявлені, і забезпечували прикриття бойових порядків основних сил десанта. Перша хвиля десантувалася через 40 сек після удару Мі-24.
Забезпечення маневру та дій військ в ході бою.
Висадка розвідувальних і спеціальних груп для захвату або знешкодження важливих об’єктів противника.
Перевезення особового складу та переправочних засобів до місць форсування водних переправ.
Евакувція поранених і хворих, а також військ після виконвння ними завдань у тилу противника.
До розвідувальних завдань відносяться:
Ведення повітряної розвідки противника, та погоди.
Ведення радіаційної, хімічної і інженерної розвідки місцевості.
Спостереження за полем бою і переднім краєм.
Повітряна розвідка противника ведеться підрозділами тактичних безпілотних літаків-розвідників і екіпажами вертольотів в інтересах загальновійськових (танкових) частин і з’єднань з застосуванням технічних засобів повітряної розвідки і візуальним спостереженням.
Мета повітряної розвідки противника - визначити положення його передових частин і підрозділів, виявленя танків і мотопіхоти, позицій артілерії та інше.
Так, наприклад, за одну годину екіпаж вертольота Мі-24К може розвідати до 8-ми об’єктів противника типу артилерійська батарея на вогневій позиції або в русі, танковий (мотопіхотний) батальон на рубежі розгортання, окремі важливі вогневі точки та інше.
До спеціальних завдань відносяться:
Коректування вогню артилерії.
Мінування з повітря і постановка димових (аерозольних) завіс.
Так, наприклад, вертоліт Мі-8, що має боєкомплект 200 мін, здатен поставити: один ряд мін довженою 995 м за 3.25 хв, або двохрядне мінне поле площиною 130000 кв.м. за 6.25 хв.
Виходячи із можливостей по мінуванню місцевості одного вертольота витікає, що ланка вертольтів у складі 4-ох одиниць здатна одночасно поставити чотирирядне мінне поле довжиною 1 км і глибиною 75-100 м, в залежності від відстані між рядами мін (інтервалу між вертольотами у бойовому порядку ланки) або вертольот Мі-24 при швидкості польоту 280 км/год на висоті 100 м здатен поставити димову завісу перед фронтом військ довженою 1840 м, а ланка цих вертольотів близько 7 км. Один Мі-8 на швидкості польоту 200 км/год на висоті 80 м ставить димову завісу довжиною 1400 м, а ланка цих вертольотів - 6 км.
Забезпечення управління військами і звязку.
Пошук і рятування екіпажів, літаків та вертольотів, що зазнали аварії.
Радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю противника.
Наприклад, вертоліт Мі-8ППА, що знаходиться в зоні на відстані 20-30 км від противника, здатен шляхом створення активних перешкод РЛС виявленя повітрених цілей, наведеня винищувачив і цілевказання ЗРК і ЗА зменьшити ймовірність виявлення повітряних цілей в 1.5-2 рази.
Таким чином, підрозділи і частини АА здатні вирішувати широке коло завдань, а самі вертольоти є багатоцільовими апаратами.
Склад АА.
Різноманітність завдань, що стоять перед АА потребують для їх вирішення застосування різних спеціалізованих сил. Тому в залежності від характеру завдань, що вирішуються, на озброєнні АА знаходяться такі типи вертольотів:
для вирішення вогневих завдань: бойові вертольоти Мі-24Д, Мі-24В, Мі-8МТ, Мі-8ТВ;
для вирішення транспортно- десантних завдань :транспортно-бойові і транспортно-десантні вертольти Мі-8Т, Мі-26, а також Мі-8ТВ, Мі-24Д і Мі-24В;
для вирішення розвідувальна завдань : вертольоти Мі-24КіР;
спеціальні завдання вирішують: вертольоти , Мі-8ПП, Мі-8СМ і СМВ, а також вертольоти Мі-9ПвПУ і Мі-24К, які використовуються в якості повітряних ПУ, Мі-24РіК.
Базування АА організується з врахуванням характеру завдань, що виконуються, замислу майбутніх дій, бойових властивостей АА, можливостей та особливостей її застосування в інтересах загальновійськових об’єднань (з’єднань) та включає систему аеродромів (посадкових майданчиків) для вертольтів і позиційних районів для тактичних БЛА.
В обороні аеродроми (майданчики) базування для АА звичайно призначаються на відстані 50-80 км, а в наступі у межах 30-70 км від лінії бойового зіткнення з противником.
Вертольотні бригади в районах базування розташовуються, як правило, поескадрильно на 2-4 майданчиках, що розташовуються на відстані 10-15км одна від другої.
Окрім основних майданчиків базування для вертольотної бригади можуть бути додатково на визначений період виділені наступні аеродроми (майданчики): зпасний, підскоку, засідки, завантаження (вивантаження) військ, техніки або МЗ.
Майданчики підскококу для ескадрилій призначаються на відстані 10-20 км від противника, майданчики підскоку для ланки («пари») на відстані 2-6 км від передбаченного місця атаки цілей.
Таким чином АА у відповідності зі своїм призначенням може виконувати вогневі, Транспортно-десантні, розвідувальні та спеціальні завдання.
Успішне виконання цих завдань багато в чому буде визначатися бойовими властивостями вертольотів.