
- •Розділ 1. Основи бойових дій Авіації повітряних сил.
- •Глава 1. Призначення, завдання, склад і організація Авіації повітряних сил
- •§ 1.1. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил
- •1.1.1. Роль і місце Повітряних Сил у загальній системі застосування Збройних Сил України. Організація та склад Повітряних Сил
- •1.1.2. Тактика авіації Повітряних Сил та її завдання
- •Стратегія
- •Тактика
- •1.1.3. Призначення, завдання, склад і оранізація авіації Повітряних Сил
- •§ 1.2. Організаційна структура частин авіації Повітряних Сил
- •1.2.1. Призначення, завдання та організація бригади тактичної авіації
- •1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади
- •1.2.3. Призначення, завдання та склад основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин
- •§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами
- •2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил
- •2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів
- •2.1.4. Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин
- •2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники
- •§ 2.2. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.1. Сутність та зміст бойової готовності авіаційних підрозділів та частин
- •2.2.2. Ступені готовності до бойового вильоту
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
- •3.1.1. Суть управління і вимоги до нього
- •3.1.2. Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами
- •Системи зв`язку і ртз.
- •Автоматизовані системи управління (асу).
- •3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч
- •1. Робота командира і штабу при підготовці до бойових дій.
- •2. Робота командира і штабу в ході ведення бойових дій.
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами.
- •Глава 4. Ведення бойових дій авіаційними підрозділами та частинами. § 4.1. Основи бойових дій підрозділів і частин транспортної авіації
- •4.1.1. Призначення та завдання транспортної авіації
- •Транспортна авіація призначена для:
- •4.1.2. Бойові властивості транспортних літаків
- •4.1.3. Способи бойових дій та бойові порядки апч ТрА
- •Зімкнутий та розімкнутий
- •Розосереджений
- •§4.2. Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (аа)
- •4.2.1. Призначення і завдання армійської авіації (аа)
- •4.2.2. Бойові властивості вертольотів аа
- •4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин аа
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації
- •§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (ба)
- •5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації
- •5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації
- •5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації
- •5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки
- •§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ша)
- •5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ша)
- •5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації
- •5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25
- •5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків
- •§ 5.3. Основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації (ва)
- •5.3.1. Призначення та завдання винищувальної авіації
- •5.3.2. Бойові властивості літаків винищувальної авіації
- •5.3.3. Способи бойових дій і бойові порядки винищувачів
- •Ескадрилья
- •§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (ра)
- •5.4.1. Призначення, основні завдання повітряної розвідки (пр). Вимоги, які пред’являють до неї
- •5.4.2. Види повітряної розвідки
- •5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки
- •Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації
- •§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації
- •6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій
- •6.1.2 Основний зміст оперативного( бойового) забезпечення
- •6.1.3 Основний зміст технічного забезпечення
- •6.1.4. Основний зміст тилового забезпечення
- •6.1.5. Основний зміст медичного забезпечення
- •6.1.6.Основний зміст морально-психологічного забезпечення
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 7. Базування та перебазування авіаційних підрозділів і частин § 7.1 Базування авіаційних підрозділів і частин
- •7.1.1. Основні поняття про аеродроми і аеродромні вузли. Класифікація аеродромів
- •6.За типом покриття зпс:
- •7.1.2. Вимоги до базування авіаційних підрозділів і частин на аеродромах
- •7.1.3. Основні елементи аеродрому.
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.2. Охорона та оборона аеродромів
- •7.2.1. Протиповітряна оборона аеродрому
- •7.2.2. Наземна охорона та оборона аеродрому
- •7.2.3. Маскування аеродрому
- •Питання для самоконтролю
- •§ 7.3 Перебазування авіаційних частин
- •7.3.1. Основні положення по перебазуванню
- •7.3.2. Підготовка авіаційних підрозділів та частин до перебазування
- •7.3.3. Перебазування авіаційних частин
- •Питання для самоконтролю
- •1. Що називають аеродромом?
- •Розділ 3. Військово-повітряні сили іноземних держав
- •Глава 8. Основи організації та бойового застосування впс іноземних держав § 8.1 Призначення, завдання та організаційна структура впс сша та об’єднаних впс нато
- •8.1.1. Роль впс у реалізації національної військової стратегії сша
- •Питання 2: Призначення, завдання та організаційна структура овпс нато
- •8.1.3. Класифікація та характеристика літальних апаратів впс сша та овпс нато
- •8.1.4. Основи бойового застосування стратегічної і тактичної авіації сша та овпс нато
- •Питання для самоконтролю
- •Iнформацiйно-методичне забезпечення
- •Прийняті скорочення
Питання для самоконтролю
1. Що таке принципи ведення бойових дій апч?
2. Що таке способи бойових дій?
3. Що таке бойовий порядок?
4. Основні параметри бойового порядку.
5. Види бойових порядків.
6. Основні форми бойових порядків.
7. Основні форми бойового застосування авіаційних підрозділів, частин.
8. Суть бойової готовності апчз і її основні компоненти.
9. Фактори, які впливають на бойову готовність апчз.
10. Ступені бойової готовності, встановлені у Збройних Силах України.
11. Необхідність встановлення готовності до бойового вильоту.
12. Суть готовності до бойового вильоту і кількість встановлених ступенів.
Глава 3. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
§ 3.1. Основи організації управління авіаційними підрозділами та частинами
3.1.1. Суть управління і вимоги до нього
Авіаційні частини і підрозділи виконують різні бойові завдання, головною метою яких є нанесення супротивнику максимальних втрат, досягнення над ним перемоги. При цьому їх бойові дії являють собою єдиний процес двох взаємопов’язаних явищ: дії авіації по виконанню бойових завдань та діяльності командирів та штабів по керуванню авіаційними частинами та підрозділами. Ці явища тісно пов’язані й не можуть існувати окремо: дії апч без управління і, навпаки, управління без апч яки виконують бойові завдання.
Таким чином, управління апч є цілеспрямованою діяльністю командирів та штабів з:
- підтримання бойової готовності частин (підрозділів);
- підготовці їх до бойових дій;
- керування ними при виконанні поставлених завдань.
Мета управління - забезпечити ефективне використання наявних сил і засобів у конкретних умовах обстановки для вирішення поставлених завдань в обмежені терміни та з мінімальними вТратами.
Управління включає:
- безперервне здобуття, збір, вивчення, відображення і аналіз даних обстановки;
- прийняття рішень та планування бойових дій;
- постановка та доведення завдань до підлеглих;
- організацію взаємодії, управління всіма видами забезпечення;
- управління підготовкою частин і підрозділів до виконання бойових завдань;
- управління частинами і підрозділами у ході виконання завдань.
Основою управління є рішення командира.
У сучасній війні вся діяльність командирів та штабів по керуванню частинами і підрозділами повинна підпорядковуватись певним вимогам, у відповідності до яких управління авіацією у всіх ланках повинно бути:
- стійким;
- безперервним;
- оперативним;
- гнучким;
- прихованим.
Великі потенційні можливості супротивника по дезорганізації системи управління шляхом виведення з ладу КП та вузлів зв’язку звичайною і високоточною зброєю, а також використання засобів електронного придушення потребують забезпечення необхідної стійкості та живучості управління.
Таким чином, стійкість управління складається з уміння командирів і штабів виконувати свої функції з управління військами в складній обстановці, яка швидко змінюється, а також при спільному впливі противника на пункти і засоби управління будь-якими видами ураження і електронного придушення.
Стійкість досягається дублюванням засобів і каналів зв’язку.
Приклад: ППО Іраку перестала існувати після використання авіацією БНС біля 130 КР «Томахок» та протирадіолокаційних ракет «Харм».
Безперервність управління досягається: високою надійністю і живучістю системи управління, підтримкою надійного зв’язку з старшим командиром, з підлеглими і взаємодіючими частинами, постійним наглядом за супротивником, своєчасним збиранням і обробкою інформації про обстановку.
Оперативність управління складається зі спроможності командирів штабів і інших органів управління проводити всі заходи по керуванню підлеглими у строки продиктовані обставинами.
Оперативність управління визначається:
- швидкістю збору і обробки даних обстановки;
- своєчасністю прийняття рішення і доведенням завдань;
- організацією бойових дій за короткий термін.
Найбільш повно виконання вимог оперативності управління досягається широким використанням засобів механізації і автоматизації управління.
Гнучкість управління полягає в умінні командирів і штабів своєчасно вносити необхідні уточнення у раніше прийняті рішення і поставленні завдання підлеглим чи прийняти нове рішення в залежності від змін у обстановці.
Прихованість управління полягає у забезпеченні приховування від супротивника заходів по підготовці і веденню БД, забезпеченню раптовості нанесення ударів.
Прихованість управління забезпечується широким використанням:
- апаратури засекречування гарантованої і термінової стійкості;
- апаратури попереднього кодування;
- різноманітних документів прихованого управління військами.
Управління авіаційними частинами з боку старших начальників здійснюється, як правило, централізовано і тільки в окремих випадках на означений термін може припускатися часткова децентралізація. З таких форм централізоване управління є основною формою управління і передбачає керівництво з боку старших керівників всією бойовою діяльністю підлеглих як у період підготовки до бойових дій, так і у ході виконання бойових завдань.
Централізація управління, тобто концентрація управління підлеглою авіацією у руках одного авіаційного керівника, не означає підміни дій підлеглих, а тим більш сковування їх ініціативи.
Командир здійснює керівництво підлеглими підрозділами наступними способами:
особисто;
через штаб і інші органи управління;
в поєднанні «особисто і через штаб», через своїх заступників і керівників служб.
Управління особисто забезпечує командиру можливість безпосередньо поставити бойові завдання виконавцям і впевнитися у правильному розумінні цих завдань. Для постановки завдань підлеглим, командир використовує технічні засоби зв`язку або особисте спілкування.
Управління через штаб здійснюється авіаційними командирами на рівні з управлінням особисто. Свою роботу штаб здійснює на основі рішень, наказів і вказівок командира, а також розпоряджень вищого штабу.
Начальник штабу є першим заступником командира. Тільки він має право від його імені віддавати розпорядження і накази.
Управління особисто і через штаб у системі управління авіаційними частинами здійснюється за допомогою різноманітних технічних засобів управління (ТЗУ) і бойових документів. До ТЗУ належать:
засоби зв`язку;
системи управління бойовими засобами;
засоби автоматизації і механізації управління.
Засоби зв`язку є основними засобами і матеріальною основою управління авіації. Для забезпечення управління використовуються: радіо, радіорелейні, тропосферні, космічні провідні, рухомі та інші засоби зв`язку. За допомогою цих засобів організується телефонний, телеграфний, факсимільний зв`язок і передача даних , а рухливими засобами – фельд’єгерсько-поштовий зв`язок.
Радіорелейні і тропосферні засоби зв`язку забезпечують напрямлений зв`язок по деяких каналах, що сприяє прихованості їх роботи і зниженню взаємних перешкод. Зв’язок може здійснюватись як телефоном, так і телеграфом.
Телевізійна передача дозволяє одержати на ПУ наглядне уявлення не тільки про обсяг впливу, але і про хід виконання бойових завдань і результатах нанесених ударів.
Провідні засоби зв`язку забезпечують телефонний і телеграфний зв`язок по постійним повітряним і кабельним лініям з КП вищих і підлеглих інстанцій, а також забезпечуючими і взаємодіючими інстанціями.
Рухомі засоби зв`язку включають автомобілі, мотоцикли, БТР, літаки, вертольоти та інші засоби поїздки командира у підлеглі інстанції, а також надають з метою доставки бойових документів, передачу наказів і донесень офіцерами штабів.
Сигнальні засоби зв`язку використовуються для оповіщення і взаємодії. До них відносяться радіолокаційні системи розпізнавання, сигнальні ракети, димові шашки, еволюції літака, трасуючі снаряди та інше.
Системи управління бойовими засобами являють собою комплекси різноманітних радіотехнічних (радіо, радіолокаційних, лазерних, телевізійних) засобів, а також розрахунково-обчислювальних пристроїв та засобів автоматизації, що забезпечують автоматизоване управління літаками і зброєю у повітрі. Ці системи вирішують наступні завдання:
наведення винищувачів-перехоплювачів на повітряні цілі;
наведення літаків ударної авіації на наземні (морські) об`єкти;
вивід літаків ТрА у район десантування;
управління БЛР та іншими ЛА;
виконують інші завдання.
Засоби автоматизації і механізації управління дають можливість скоротити час і розширити можливості по збиранню, обробці та відображенню інформації.
До засобів автоматизації і механізації належать:
ЕОМ;
розрахунково-обчислювальні пристрої;
кодувальні і шифрувальні машини;
різноманітні екрани і табло;
планшети, карти і фотоапаратура;
друкарські машинки;
ксерокопіювальні апарати;
датчики, диктофони, магнітофони;
аудіо та відео апаратура та інше.