Лабораторна робота № 15 Анатомія і фізіологія органів травлення

В результаті виконання роботи студент повинен

знати: особливості будови шлунково-кишкового тракту (ШКТ), фізіологію травлення;

вміти: охарактеризувати склад слини і травних соків, нейрогуморальний механізм регуляції процесів травлення.

1 Коротке теоретичне обгрунтування роботи

1.1 Функції шлунково-кишкового тракту:

• секреторна - виділення травних соків, які містять ферменти, специфічні для кожного відділу ШКТ;

• моторна - процеси жування, ковтання, перемішування і пересування їжі по ШКТ, виділення продуктів метаболізму;

• всмоктувальна - процеси транспорту в кров і лімфу речовин з травного тракту.

1.2 Травлення в порожнині рота

У ротовій порожнині і глотці відбувається попередня обробка їжі:

• подрібнення їжі;

• змочування її слиною;

• визначення смакових якостей їжі;

• початковий гідроліз полісахаридів і мальтози ферментами слини (амілаза, мальтаза);

• формування харчового комку;

• харчовий комок по стравохіду надходить у шлунок.

1.3 Травлення в шлунку

Функції шлунка:

• секреторна функція: залози шлунка синтезують ферменти шлункового соку, мукоидный секрет і соляну кислоту;

• моторна функція: відбувається перемішування їжі та просування її в дванадцятипалу кишку за рахунок скорочення мускулатури стінки шлунка;

• всмоктуюча функція: надходження в організм із шлунка води, мінеральних солей, спирту, лікарських речовин;

• екскреторна функція - виділення разом з шлунковим соком продуктів обміну білків (сечовина), вуглеводів (молочна кислота), лікарських речовин (хінін, йод, морфій, миш'як;.

• інкреторна функція: в шлунку утворюється ряд тканинних гормонів, що регулюють травлення;

• бактерицидна функція здійснюється за рахунок соляної кислоти шлункового соку.

Шлунковий сік містить ферменти - протеази і ліпази, слиз, соляну кислоту, мінеральні речовини, воду. Соляна кислота активує протеази, викликає коагулювання і набухання білків і визначає кислий рН шлункового соку (рН=1,0-2.5). Протеази розщеплюють білки до поліпептидів. Слиз обволікає слизову шлунка і захищає її від механічного і хімічного пошкодження. Полуперетравлена їжа (хімус) надходить у дванадцятипалу кишку.

1.4 Травлення в тонкому кишечнику

У дванадцятипалій кишці їжа піддається дії підшлункового соку, жовчі і кишкового соку, який виробляється залозами кишечника. Жовч, що виробляється в печінці, накопичується в жовчному міхурі і надходить у просвіт дванадцятипалої кишки. Підшлункова залоза виробляє підшлунковий сік: безбарвну прозору рідину лужної реакції (рН = 7,8-8,4). До складу підшлункового соку входять іони Nа⁺ і К⁺, аніони HCO^-₃ і ферменти для розщеплення білків (трипсин, хімотрипсин), вуглеводів (α-амілаза) і ліпідів (ліпаза і фосолипаза). Білки розщеплюються до амінокислот, вуглеводи до мономерів (глюкоза). Ліпіди эмульгируются жовчю і розщеплюється ліпазою до гліцерину і жирних кислот. Всі мономери всмоктуються з тонкого кишечника в кров.

Етапи травлення в тонкому кишечнику:

• перемішування хімусу з травними секретами;

• розщеплення поживних речовин;

• всмоктування гомогенізованої їжі;

• просування неперетравлених речовин по ШКТ.

1.5 Травлення у товстому кишечнику

У товстому кишечнику інтенсивно всмоктується вода, хімус перетворюється у калові маси. Мікрофлора товстого кишечнику сприяє кінцевому розкладанню залишків неперетравленої їжі, гальмує розвиток патогенних мікробів, бере участь у синтезі деяких вітамінів (вітамін К та вітамін В₁₂).

2. Експериментальна частина

Матеріал та обладнання: пробірки, капіляри на 1 і 2 мл, р-р 1N оцтової кислоти, 1% р-р вареного крохмалю, р-н Люголя, термостат на 37˚С, секундомір, електроплитка, схеми анатомічної будови шлунково-кишкового тракту.

2.1 Вивчити і замалювати анатомічну будову ШКТ. Позначити на малюнку основні органи.

2.2 Вивчити процес фізіології травлення і всмоктування. Заповнити таблицю:

Ферментативне перетравлення в ШКТ

Орган ШКТ

Субстрат для ферменту

Перетравлюючий фермент

Продукти гідролізу

2.3 Вплив нормальної прокип'яченої слини людини на перетравлення крохмалю.

У дві пробірки налити по 1 мл 1% р-ра вареного крохмалю і по 1 краплі розчину Люголя. Прогріти 1-2 хвилини при 37˚С. В одну пробірку додати 1 мл прокип'яченої слини, в другу - 1 мл нормальної слини. Спостерігати протягом 10 хвилинзміну забарвлення у пробірках. результати занести в протокол, зробити висновки про активність амілази слини.

2.4 Якісна реакція на муцин.

У пробірку налити 2 мл слини людини, додати 5 крапель 10N р-ра оцтової кислоти. Про наявність муцину судити по випадання осаду, що складається з суміші муцину і білка.

2.5 Вплив жовчі на емульгування жиру

В одну пробірку налити 2 мл жовчі і 0,5 мл рідкого жиру, в іншу пробірку - 2 мл води і 0,5 мл рідкого жиру. Пробірки збовтати. Проаналізувати отримані результати, зробити висновки.

2.6 Вплив жовчі на фільтрацію жиру

Вкласти фільтри в воронки і змочити один з них-жовчю, інший - водою, на кожен фільтр налити по 2 мл рідкого жиру. Зробити висновки.

Контрольні питання

1. Анатомічна будова ШКТ.

2. Травлення у ротовій порожнині.

3. Травлення у шлунку: будова шлунку, шлунковий сік, його склад і властивості.

4. Підшлункова залоза, її функція. Склад і властивості підшлункового соку.

5. Механізми всмоктування.