3. Депозитні сертифікати НБУ, порядок їх емісії і обігу.

4. Депозитні сертифікати комерційних банків та розрахунок прибутковості їх використання .

5. Емітенти та етапи емісії іпотечних сертифікатів. Організація випуску сертифікатів та інформація про умови їх випуску.

6. Особливості управління обігом ІПС з фіксованою дохідністю. Специфіка фінансових операцій з сертифікатами участі.

7. Емісія та операції з сертифікатами фонду операцій з нерухомістю.

Характеристика ощадних (депозитних) сертифікатів. Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред’явника.

Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншими особами є недійсним.

Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу – “ощадний сертифікат”, найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката); найменування або ім’я держателя сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

Дохід по ощадних сертифікатах виплачується при пред’явленні їх для оплати в банк, що їх випустив.

У разі, коли власник сертифікату вимагає повернення депонованих коштів по строковому сертифікату раніше обумовленого в ньому строку, то йому виплачується понижений процент, рівень якого визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Депозитний сертифікат НБУ – це один з монетарних інструментів, що є борговим цінним папером НБУ у бездокументарній формі, який засвідчує розміщення в НБУ коштів комерційних банків та їх право на отримання внесеної суми та процентів після закінчення встановленого строку.

До участі в аукціоні розміщення сертифікатів допускаються комерційні банки, які не мають заборгованості за кредитами НБУ, забезпечують формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, своєчасне і в повному обсязі формування обов’язкових резервів.

НБУ проводить аукціони з розміщення ДСНБУ залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку, потреби у здійсненні регулюючих операцій щодо обсягів грошової маси в обігу. Про дату аукціону комерційним банкам повідомляється не пізніше ніж за 1 день до цієї дати.

Можливе дострокове погашення у разі суттєвої зміни на грошово-кредитному ринку з попереднім інформуванням про це комерційні банки – не менше ніж за два банківські дні.

Сертифікати НБУ знаходяться в обігу на вторинному ринку лише серед комерційних банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку.

Розмір процентного доходу по сертифікату визначається по формулі:

СПД = НВС х (ПД/100) х (КДП/365), де

СПД – сума процентного доходу;

НВС – номінал емітованого (випущеного) сертифікату;

ПД – передбачений річний дохід (у процентах);

КДП – кількість днів користування депозитом.

Причому першим днем нарахування відсотків вважається день аукціону, а останнім – дата напередодні дати погашення сертифіката. Якщо гроші за сертифікат НБУ перераховані пізніше 14-00, першим днем нарахування вважається наступний день після проведення аукціону. Наприклад, аукціон пройшов 01.03.03. Сертифікат випущений на 92 дні. Номінал – 10000 грн., річні проценти – 25%. Сплата за сертифікат здійснена в день аукціону в 13-45. Це означає, що весь період його обігу є періодом нарахування відсотків. Тоді розмір процентного доходу може бути визначений наступним чином:

СПД = 10000 х (25/100) х (92/365) = 2500 х 0,25 = 625 грн.

Депозитні сертифікати НБУ, порядок їх емісії і обігу. Умови випуску в обіг сертифікатів НБУ: центральний банк може випускати сертифікати для комерційних банків на строк від 1 до 100 днів.

Умови, максимальна або мінімальна сума заявки від КБ, номінальна вартість сертифікату, строк, на який він розміщується, визначаються в залежності від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку в період оголошення про проведення аукціону, та перспективи подальшого її розвитку, і доводяться до відома КБ окремими електронними повідомленнями.

НБУ може інформувати про обсяг залучення коштів.

Право власності КБ на СНБУ виникає з моменту зарахування оплаченої кількості ДС на рахунки власників у системі обліку СЕРТИФ.

Підтвердженням факту володіння сертифікатом є виписка з рахунку системи СЕРТИФ, яку НБУ зобов’язаний надавати власнику сертифіката. Вона не може бути предметом угоди, що тягнуть за собою зміну власника на сертифікат.

Порядок проведення аукціонів з розміщення сертифікатів НБУ. Національний банк повідомляє про аукціон не пізніше, ніж за 1 банківський день до дати його проведення. Після оголошення аукціону подають заявку через засоби електронного зв’язку, де вказують:

1. номер аукціону

2. кількість сертифікатів на придбання

3. сума запропонованого комерційним банком депозиту

4. строк депозиту (днів)

5. процентна ставка, за якою КБ погоджується розмістити кошти. Процентна ставка має пропонуватись КБ у цілих одиницях без десятих.

Плата за депозит вказується в річних відсотках і в загальній сумі.

Подання заявок на участь в аукціоні, їх розгляд, надання повідомлень про результати здійснюється в день проведення аукціону. На підставі заявок, що надійшли від комерційних банків , визначається процент ставки, за якою розміщують СНБУ. Про результат аукціону негайно повідомляється комерційним банкам.

В день надходження повідомлення комерційний банк сплачує кошти за придбані сертифікати в територіальне управління НБУ.

Сплата суми процентного доходу власникам СНБУ здійснюється територіальним управлінням НБУ одночасно з погашенням сертифікатів за рахунок коштів кошторису територіального управління з подальшим узгодженням його з НБУ за підсумками діяльності за рік.

Депозитні сертифікати комерційних банків і їх використання. Ощадний (депозитний) сертифікат (далі - сертифікат) - це письмове свідоцтво комерційного банку про депонування коштів , яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту (вкладу) та процентів за ним.

Порядок укладання договору за строковим депозитом З метою залучення коштів юридичних і фізичних осіб комерційні банки можуть відкривати строкові депозитні рахунки як у національній так і в іноземній валюті. У разі їх відкриття між комерційним банком та власником коштів укладається депозитний договір у письмовій формі.

Депозитний договір дає можливість комерційного банку управляти залученими від юридичних та фізичних осіб коштами та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозитного вкладу і процентів за його користування.

Основними реквізитами та умовами депозитного договору повинні бути:

1). Назва та адреса банку, який приймає депозит (вклад);

2). Назва та адреса власника коштів;

3). Дата внесення депозиту;

4). Сума депозиту;

5). Дата вимоги вкладником своїх коштів;

6). Процентна ставка за користуванням депозитом (комерційний банк може залишити за собою право змінювати процентну ставку відповідно до зміни облікової ставки НБУ з відповідним повідомленням про це вкладника. У разі незгоди вкладника договір може бути змінений або розірваний.);

7). Зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит;

8). Підписи сторін: керівника виконавчого органу банку або уповноваженої на це особи та вкладників ( для юридичної особи - керівника або уповноваженої на це особи; для фізичної особи - власника коштів або уповноваженої на це особи );

9). Комерційні банки зобов'язані оприлюднити умови укладання депозитного договору, відкриття депозитних рахунків та випуску ощадних (депозитних)

сертифікатів шляхом розміщення такої інформації або в друкованих засобах масової інформації чи в загальнодоступному для клієнтів місці в установі банку, або обома способами одночасно.

Порядок випуску сертифікатів

• Сертифікати можуть бути номіновані як у національній так і в іноземній валюті. Сертифікати сплачуються у гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Сертифікати можуть випускатися: одноразово або серіями, іменними або пред'явника, строковими або до запитання.

• Строк обігу сертифіката встановлюється від дати видачі сертифіката до дати , коли власник сертифіката отримує право вимоги депозиту (вкладу) за сертифікатом.

Порядок оформлення сертифікатів .Бланки сертифікатів мають містити

Обов”язкові реквізити:

1). Назву "ощадний" (депозитний) сертифікат;

2). Порядковий номер сертифіката і його серію (якщо випуск є серійним );

3). Дату внесення депозиту;

4). Розмір депозиту , який оформлений сертифікатом ( літерами та цифрами);

5). Зобов'язання банку повернути суму, яка внесено на депозит;

6). Дату вимоги вкладником суми за сертифікатом;

7). Процентну ставку за користуванням депозитом;

8). Умови сплати процентної ставки - у разі вимоги вкладника про повернення вкладу до обумовленого строку;

9). Назву та адресу банку - емітента, а для іменного сертифіката - назву (ім'я) вкладника;

10). Місце для підпису особи, яка уповноважена банком підписувати зобов'язання, та місце для печатки банку.

Банк, який випускає сертифікат, може долучити до його реквізитів та умов інші, але додатково. Сертифікат має містити також умови випуску, сплати та обігу сертифіката. Виготовлення бланків сертифікатів здійснюються тільки на державних спеціалізованих підприємствах відповідно до вимог Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів строгого обліку, затверджених спільним наказом Міністерства Фінансів України , Служби Безпеки України і Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.1993. № 98.

Бланк сертифіката заповнюється банком друкованим способом або від

руки - чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення при заповненні сертифіката не допускаються. Якщо при заповненні бланка сертифіката допущені помилки, то він вважається зіпсованим і підлягає знищенню.

Сума депозиту записується літерами і має починатися з великої літери на початку рядка. Слово “гривні” у відповідному відмінку пишеться після суми, зазначеної літерами, без залишення вільного місця. У разі виникнення розбіжностей у прочитанні сум, зазначених літерами та цифрами, дійсною вважається сума, зазначена літерами. Сертифікат має підписувати керівник банку або уповноважена на це особа.

Іменні сертифікати можуть мати корінці. У разі випуску іменного сертифіката банк заповнює всі реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або уповноваженою ним особою, відривається від сертифіката, обліковується і зберігається в банку в окремій теці. Якщо до бланка сертифіката корінець не передбачений, то банк веде реєстраційний журнал випущених іменних сертифікатів, до якого заносяться реквізити, що відповідають реквізитам, передбаченим для корінця. Реєстраційний журнал може вміщувати й інші потрібні банку реквізити.