Теорії втоми м’язів

Втома – це тимчасове зниження працездатності в результаті роботи.

Для пояснення механізмів розвитку втоми було висунуто декілька теорій.

За теорією “виснаження”, втома розвивається внаслідок втрати м’язом енергетичних запасів – глікогену, АТФ, креатинфосфату, які потрібні для його скорочення.

Теорія “засмічення” базується на тому, що в процесі роботи у м’язі накопичуються продукти метаболізму (фосфорна, молочна кислоти), які знижують його праце­здатність.

Теорія “удушення” пояснює розвиток втоми внаслідок гіпоксії (зменшення кисню), яка виникає в процесі роботи.

В цілому організмі втома залежить не лише від процесів, що проходять у м’язах, але й від процесів в нервовій системі, яка регулює м’язову активність.

Дослідженнями І.М. Сєченова, І.П. Павлова, М.Є. Введенського і О.О. Ухтомського було доведено, що в тривалому збереженні працездатності і розвитку втоми головну роль відіграє центральна нервова система.

М.Є. Введенський спостерігав у досліді втому м’яза при рефлекторному впливі, що досягалось подразненням одного з відцентрових нервів. Після цього наносили подразнення іншому відцентровому нерву. На це подразнення м’яз відповідав скороченням з попередньою силою. Очевидно, що втома настає спочатку не в м’язі, а в центральній нервовій системі (периферичні нерви практично невтомні).

Вплив вегетативної нервової системи (симпатичних нервів) на роботу м’язів було показано на класичному досліді Орбеллі і Гінецинським. Експеримент проводився на нервово-м’язовому препараті жаби. Електричним струмом подразнювали спочатку руховий нерв литкового м’яза; при цьому м’яз скорочувався до того часу, поки не наставала втома. Після цього подразнювали симпатичний нерв, що іннервував цей м’яз, і спостерігали відновлення його працездатності. Таким чином, зробили висновок, що симпатичний відділ вегетативної нервової системи відіграє трофічну роль і збільшує інтенсивність обмінних процесів у м’язі, що призводить до підвищення його працездатності.

Без сумніву, кора великих півкуль має вплив на працездатність і розвиток втоми. В експерименті, коли досліджуваному, який виконував значну роботу, навіювалось, що він виконує легку роботу, затрата енергії зменшувалась, а інтенсивність роботи не знижувалась, і втома наставала пізніше.

Поширена думка, що найкращим засобом відновлення працездатності є цілковитий спокій. Але дослідження І.М. Сєченова довели, що працездатність відновлюється швидше при активному відпочинку, тобто зміні одного виду діяльності іншим.

Питання до тематичної контрольної роботи № 1

1. Дайте визначення фізіології як науці. Назвіть види дослідження в фізіології.

2. Вкажіть властивості збудливих тканин.

3. Механізм виникнення потенціалу спокою.

4. Механізм виникнення потенціалу дії. Фаза реполяризації, з чим вона пов’язана.

5. Механізм виникнення потенціалу дії. Фаза деполяризації, з чим вона пов’язана.

6. Механізм проведення імпульсу.

7. Класифікація нервових волокон.

8. Фізіологічні властивості нервової тканини.

9. Закони проведення нервового імпульсу.

10. Будова нервово – м’язового синапсу.

11. Класифікація м’язів та їх фізіологічні властивості.

12. Рухова одиниця. Механізм м’язового скорочення.

13. Одиночне скорочення.

14. Види м’язового тетанусу.

15. Контрактура. Умови її виникнення.

16. Стомлення м’язів.

17. Закон середніх навантажень.

18. Ізометричне скорочення. Приклад.

19. Ізотонічне скорочення. Приклад.