Інформаційний блок
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ.
С
пірографія
забезпечує можливість
графічної реєстрації змін об’ємів
легень як при спокійному, так і при
форсованому диханні, при фізичному
навантаженні та проведенні фармакологічних
проб.
Основні задачі спірографії:
За допомогою спірографії визначають:
число дихань в 1 хв (частота дихання, ЧД);
об'єм повітря, що поступає в легені протягом одного вдиху (дихальний об'єм, ДО);
об'єм повітря, що поступає в легені за 1 хв (хвилинний об'єм дихання, МОД);
об'єм кисню, споживаного організмом протягом 1 хв (споживання кисню, ПО2);
об'єм кисню, споживаного організмом з 1 л що поступає в легені повітря (коефіцієнт використовування кисню, КВО2);
максимальний об'єм повітря, що видихається з легких при спокійному видиху після максимального глибокого вдиху (життєва ємність легенів, ЖЄЛ);
максимальний об'єм повітря, що видихається з легких при форсованому видиху після максимально глибокого вдиху (форсована життєва місткість легенів, ФЖМЛ);
максимальний об'єм повітря, що поступає в легені при спокійному вдиху після максимально глибокого видиху (життєва місткість легенів на вдиху, ЖМЛвд);
максимальний об'єм газу, що видихається з легких за 1 з при форсованому видиху після максимального глибокого вдиху (об'єм форсованого видиху за 1 с, ОФВ1;
відношення об'єму форсованого видиху за 1 з до життєвої місткості легенів, виражене у відсотках (індекс Тіффно, ІТ);
максимальний об'єм повітря, що поступає в легені протягом 1 хв при форсованому диханні з максимальною частотою і глибиною (максимальна вентиляція легень);
відношення максимальної вентиляції легенів до життєвої ємності легенів, виражене у відсотках належних величин (показник швидкості руху повітря, ПШРП)
Спірометрія
-
визначення життєвого
об'єму легень за допомогою спірометра.
Спірометрію застосовують при профілактичних
дослідженнях і з метою діагностики
захворювань легень і серцево-судинної
системи.
Основні задачі спірометрії:
Метод дозволяє визначити цілий ряд функціональних показників дихальної системи, такі як:
життєва ємність легенів (ЖЄЛ, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт здатний видихнути після максимального вдиху.
дихальний об'єм (ДО, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт вдихає і видихає з кожним диханням.
резервний об’єм вдиху або об’єм додаткового вдиху (РОвд, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт може додатково вдихнути після спокійного вдиху.
резервний об’єм видиху або об’єм додаткового видиху (залишковий об'єм) (РОвид, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт може додатково видихнути після спокійного видиху.
максимальна вентиляція легенів (МВЛ, в л/хв) — кількість повітря, яка може пройти через дихальну систему за одну хвилину при максимально частому і максимально глибокому диханні.
Пневмотахографія - дає повніше уявлення про механіку дихання.
Основні задачі пневмотахометрії:
дає змогу виміряти об'ємні швидкості та тиски, які виникають у різні фази спокійного та форсованого дихання,
точніше оцінити бронхіальну прохідність.