ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Кафедра педіатрії №1
з дитячими інфекційними хворобами
Краснуха у дітей Методична розробка
для студентів медичного факультету
Полтава – 2011
Затверджено на навчально-методичному засіданні кафедри педіатрії №1 з дитячими інфекційними хворобами
"29" серпня 2011 року. Протокол №1.
Автори:
• доцент кафедри педіатрії №1 з дитячими інфекційними хворобами, к.мед.н. Прилуцький К.Ю.;
• асистент, к.мед.н Пікуль К.В.
Друкується по рішенню ЦМК Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» "__"___________ 2011 року. Протокол №
Краснуха
Краснуха - гостре високо контагіозне інфекційно-вірусне захворювання, що характеризується дрібноп'ятнистими висипаннями, незначними катаральними явищами і збільшенням лімфатичних вузлів (переважно задньошийних та потиличних).
Краснуха відноситься до числа досить розповсюджених захворювань. Легкість зараження, тривале виділення вірусу, при деяких формах убогість клінічної симптоматики, через що хворий не втрачає працездатності, не звертається до лікаря і продовжує поширювати інфекцію - усе це забезпечує можливість тривалої циркуляції вірусу і переносу його на значні відстані. Більшість людей встигають перенести краснуху переважно в легкій формі, ще в дитячому віці. Однак для жінок дітородного віку, що не хворіли краснухою, ця хвороба являє серйозну проблему. Дуже переконливо довела це епідемія краснухи в 1964 році в США: тоді були інфіковані більш 12 млн. чоловік, та 30 тисяч немовлят отримали дефекти розвитку, які, як довели дослідження, були обумовлені внутрішньоутробним зараженням. З 1964 року в США вакцинація проти краснухи була включена в графік обов'язкових щеплень, що привело практично до зникнення випадків вродженої краснухи та поодиноким випадкам захворювання дорослих. Зараз дуже активно вивчаються інфекції, що передаються трансплацентарно. Серед них, як найбільш небезпечним, особливе місце належить TORCH-інфекціям, у число яких входить і краснуха.
Крім того, на IX з'їзді мікробіологів, що проходив у січні 2005 року в Полтаві, активно обговорювалися заходи профілактики, методи ранньої діагностики краснухи, що говорить про те, що хоча краснуха на даний момент і є досить вивченим захворюванням, все-таки залишається достатньо невідомих питань.
Етіологія
Збудник краснухи - вірус, що містить РНК, відноситься до роду Rubivirus, сімейства Togaviridae. Вірус краснухи - єдиний представник роду Rubiviridae, що не дає загальних серологічних реакцій з іншими вірусами сімейства. Від інших тогавірусів він відрізняється і тим, що містить нейрамінідазу.
Вірус має сферичну форму, діаметр близько 60 нм. Геном його представлений позитивною нефрагментованою однонитковою РНК. Вірус оточений суперкапсидом на поверхні якого є глікопротеїнові шипи Е1 і Е2 довжиною до 10 нм, що забезпечують рецепцію вірусу на клітині-мішені і проникненні його всередину цієї клітини. Глікопротеїни володіють гемаглютинуючими властивостями. Вірус краснухи в клітину-мішень інфікованого організму проникає методом ендоцитозу. У цитоплазмі клітки відбувається потім «роздягання» вірусу і вивільнення геномної РНК. Надалі вірус цілком підкоряє собі метаболізм інфікованої клітини, перетворюючи її на «фабрику вірусів», де відбувається активна реплікація вірусних нуклеотидів. На заключному етапі нуклеокапсид, проходячи через клітинну мембрану, вкривається ділянкою цієї мембрани і, відбрунькувавшись від клітини, здобуває замкнуту зовнішню оболонку (суперкапсид).
Вірус краснухи однорідний, не має типів і підтипів. Виділяють штами, що відрізняються незначно по ступеню вірулентності і по ступеню патогенності, але це не впливає на їхні антигенні властивості. Вірус відносно не стійкий у зовнішньому середовищі. При кімнатній температурі гине через кілька годин, при кип’ятінні - через кілька хвилин. Погано переносить висушування, дію прямих сонячних променів, УФО, різних дезінфікуючих засобів. Вірус термолабільний. Але при заморожуванні зберігається добре (кілька років при температурі – -70°С). Практично не чутливий до антибіотиків.
До впливу вірусу краснухи чутливі, крім людини, тільки мавпи, макаки і кролики; вони можуть використовуватися для відтворення і вивчення експериментальної інфекції. На штучних живильних середовищах вірус не росте. Для його виділення можуть бути використані клітинні культури, але взаємодію вірусу краснухи з клітинними культурами розрізняються в залежності від їхньої природи.