Iтп по нагляду повинен вжити заходів щодо усунення виявлених
несправностей або порушень.
Вантажопідіймальний кран не повинен допускатися до роботи
при:
Обслуговуванні його неатестованими кранівниками,
стропальниками, а також, якщо не призначені особи, відповідальні
за утримання крана у справному стані або безпечне проведення робіт
по переміщенню вантажів кранами.
Закінченні строку технічного огляду або нормативного
строку служби крана.
Невиконанні приписів територіальних органів
Держгірпромнагляду.
{ Підпункт 2.3.3 пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду N 232 ( z1207-07 ) від 01.10.2007 }
Виявленні численних несправностей, які свідчать про
відсутність нагляду за технічним станом кранів.
Наявності тріщин у розрахункових вузлах
вантажопідіймальних кранів.
Недопустимому зносі гаків, канатів та ланцюгів.
Несправності механізмів підіймання вантажу, зміни
вильоту стріли вантажопідіймального крану.
Несправності гальм механізмів вантажопідіймального
крану.
Несправності приладів та пристроїв безпеки
(обмежувачів вантажопідіймальності, висоти підіймання гака,
механізмів пересування, блокувальних пристроїв, сигнальних
пристроїв - тощо) вантажопідіймальних кранів.
Несправності кранової колії.
Виявленні інших несправностей та порушень вимог
Правил безпеки, які загрожують безпечній роботі людей.
Права IТП по нагляду за вантажопідіймальними кранами
IТП по нагляду має право:
3В будь який час відповідно до встановленого власником
порядку відвідувати дільниці, де експлуатуються вантажопідіймальні
крани, перевіряти їх стан, умови експлуатації, дотримання Правил
безпеки відповідальними особами та обслуговуючим персоналом.
Вживати заходів щодо припинення експлуатації
вантажопідіймальних кранів за наявності несправностей, які можуть
призвести до аварії або травмування людей.
Вимагати від осіб, відповідальних за утримання кранів
у справному стані та безпечне проведення робіт по переміщенню
вантажів, пред'явлення (для перевірки) документів з питань,
пов'язаних з безпечною та безаварійною роботою вантажопідіймальних
кранів.
Ставити питання перед керівництвом підприємства
(організації) про відсторонення від обслуговування кранів
ненавчених та неатестованих робітників та відповідальних осіб і
притягання до відповідальності тих, хто порушує Правила та
інструкції безпеки.
Відповідальність IТП по нагляду за вантажопідіймальними
кранами
Працівник, який здійснює відомчий нагляд за утриманням
та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів та машин,
несе відповідальність відповідно до чинного законодавства
України.
Роль складів, їх характеристика та класифікація.
Концепція логістики: між виробництвом і транспортом, транспортом і споживачами завжди повинні бути складські об’єкти, призначені для згладжування нерівномірних циклів виробництва, споживання та функціонування різних видів транспорту.
Е1 Е2 Е3 Е4 Е5
У логістичну систему в якості основних складових входять: транспортування, складування та зберігання, навантажувально – розвантажувальні, упаковочні та маркірувальні роботи, управління виробничими запасами.
Безперебійне переміщення вантажного потоку по фазах ЄТП забезпечується в тих випадках, коли при надходженні вантажу з попередньої фази в наступну, в ній є вільні ємності для його приймання та переробки.
Е1 < = Е2 < =Е3 < = Е4 < = Е5
Тоді вихідний потік вантажу кожної попередньої фази дорівнюватиме вхідному вантажопотоку наступної фази.
На практиці технологічні параметри реального технологічного процесу відрізняються від розрахункових тому виникає затримка вантажного потоку, яка викликає необхідність у додатковій ємності фаз. Через це потрібно:
- виявити та ліквідувати причини, які викликають збої технологічного процесу;
- застосувати заходи щодо мінімізації затрат часу, трудових, фінансових та матеріальних ресурсів;
- виробити заходи, які забезпечують надійність функціонування технологічного процесу.
На макрологістичному рівні структура мережі включає складське господарство, яке складається із державних складів національного, регіонального, територіального, а також міжгосподарського (між виробничого) та технологічного значення.
У системи збереження матеріалопотоки входять з одними параметрами, а виходять з іншими: потужність, ритмічність, структура, тип і спосіб упаковки, час прибуття та відправлення транспортних партій.
Система збереження являє собою комплекс складів, допоміжних споруд і обслуговуючих підрозділів, персонал працівників, які здійснюють приймання матеріальних ресурсів, їх розміщення, збереження, облік, провірку стану, підготовку до виробничого споживання та відпуск.
Система може належати промисловому, будівельному чи транспортному підприємству, торгово – посередницькій структурі або бути самостійною господарською одиницею.
Система збереження та переробки включає такі види складів:
1. Матеріальні склади, які призначені для збереження матеріалів, які находяться на стадії виробничих запасів. Вони включають центральні та витратні склади.
2. Виробничі склади. Вони входять складовими елементами в структуру основного виробництва. Цехові, участкові склади та інструментальні кладові.
3. Склади готової продукції.
4. Склади Держрезерву.
5. Склади транспортних організацій:
- вантажні двори товарних станцій;
- прирейкові площадки;
- площадки загального користування;
вантажні термінали та площадки морських і річкових портів.
6. За товарною спеціалізацією склади діляться на спеціалізовані та універсальні.
7. По технічному устройству склади діляться на закриті, напівзакриті та відкриті.
8. Залежно від технічної оснащеності склади діляться на:
немеханізовані;
механізовані: основні операції виконуються механізмами, додаткові – вручну.
комплексно – механізовані. Операції виконуються машинами. Праця людини зводиться до управління механізмами.
автоматизовані. Роботи виконуються машинами за заданою програмою без участі людини.
автоматичні.
9. Класифікація по потужності:
- з високою обіговістю: цементний елеватор;
- із середньою обіговістю: торгові посередницькі структури;
- довготривалого зберігання: Держрезерв.
10. Залежно від конструктивних матеріалів: залізобетонні конструкції, цегла, метал, дерево.
11. Залежно від вогнестійкості: не згорають, трудно згорають, згорають.
На всіх складах щонайменше три види потоків: вхідний, вихідний, внутрішній.
За приналежністю: індивідуального та загального користування. Останні набули популярності у зв’язку розвитком ринкових відносин.
Управління складськими запасами.
Запаси служать для того, щоб ослабити залежність між виробництвом і поставниками продукції. Наявність запасів дозволяє забезпечити виробництво сировиною, а також переробити сировину в готову продукцію.
Типи запасів.
Підприємство заінтересоване в тому, щоб не переривати ритмічний процес виробництва та згладити нерівномірність поповнення та використання матеріальної продукції. Отже, надходження запасів може перевищувати добову потребу й витрачатися в наступний період. Такі запаси називають поповнюючими.
Страхові запаси створюють для компенсації раптових сплесків попиту на товар.
Буферні запаси готової продукції, яка накопляється в чеканні оптових покупців. Створюється між поставником і споживачем. Створюється для ослаблення залежності споживача від поставника.
Запаси готової продукції створюються для забезпечення можливого попиту.
Сукупні запаси представляють собою загальний об’єм запасів продукції, що підлягає збереженню.
Виробничі запаси – це запаси матеріальних ресурсів дя виробничого споживання. Ці запаси діляться на:
поточні, які призначені для забезпечення виробничої діяльності в перервах між двома черговими поставками.
підготовчі запаси створюють на час підготовки матеріальних ресурсів до виробничого використання.
сезонні запаси створюють при сезонному характері виробничого споживання.
Кожне рішення, що приймається при управлінні запасами любим підприємством зводиться до визначення скільки замовити та скільки замовити. У теорії управління запасами розроблено дві системи, які рішають поставлені задачі:
1. система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;
2. система управління запасами з фіксованим інтервалом часу поставки.
Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення
Об’єм поставки
1
2
3
Час, дні
1 – максимальний бажаний запас;
2 – гарантійний запас;
3. - пороговий рівень запасу.
Оптимальний розмір замовлення (ОРЗ):
О
РЗ
= 2АS/В
А – витрати на поставку одиниці продукції, грн.;
S – потреба у продукті, що замовляється, од;
В – витрати на зберігання продукції, грн..
Оптимальний інтервал: І = N/(S/ОРЗ)
N – кількість робочих днів у році.
Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу поставки.
1
2
1 – Максимальний бажаний запас;
2 – Граничний запас.
Розмір замовлення: РЗ = МБЗ – ПЗ + СП
МБЗ – максимальний бажаний запас;
ПЗ – поточний запас;
СП – споживання за час поставки.