Семінарське заняття № 1.

Тема 2 Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Захист цивільних прав та інтересів.

І. План заняття

1. Поняття та принципи здійснення цивільних прав і виконання обов'язків.

2. Межі здійснення цивільних прав і виконання обов'язків. Поняття зловживання правом.

3. Поняття і зміст права на захист.

4. Способи захисту цивільних прав та інтересів.

5. Самозахист цивільних прав. Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав.

ІІ. Інструктивно-методичні матеріали

Законодавчі підстави виникнення цивільних прав та обов’язків визначені у главі 2 Цивільного кодексу України, а саме у ст. 11. Так само, як і в ЦК 1963 р., у цій статті відображений загальний принцип приватного права, за яким суб’єктам цивільних відносин дозволено усе, що не заборонено законом або йому не суперечить.

У ч. 2 ст.11 ЦК України названі основні юридичні факти, що можуть виступати підставами виникнення цивільних прав та обов’язків. До таких юридичних фактів віднесені договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі тощо.

Перелік юридичних фактів-підстав виникнення цивільних прав та обов’язків за цією статтею не є вичерпним, а відтак цивільні права та обов’язки можуть виникати в учасників цивільних відносин у тому числі і на підставі юридичних фактів не передбачених цією статтею.

Відповідно до ст. 11 цивільні права та обов’язки можуть також виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. До таких актів можна віднести розпорядження відповідних органів місцевого самоврядування про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, рішення про оформлення права оренди земельної ділянки, про реєстрацію інвестиції тощо.

Глава 3 Цивільного кодексу закріпила право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право уповноваженої особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Невизнання — це дії учасника цивільних правовідносин, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, що спрямовані на заперечення в цілому або у певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільних правовідносин, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право. Такий несприятливий наслідок може бути як за абсолютних, так і за відносних цивільних правовідносин.

Оспорювання — це такий стан цивільних правовідносин, за якого між: учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також: належності такого права певній особі. Оспорене право ще не порушено, але виникає невизначеність у праві, зумовлена поведінкою другої сторони стосовно уповноваженого.

Інтерес, який охороняється законом, — це незаборонене законом і таке, що не суперечить загальним засадам цивільно-правового регулювання, прагнення особи щодо ефективної реалізації своїх повноважень, які не визначено як суб'єктивне право. Відмінність між інтересом, що охороняється законом, та суб'єктивним цивільним правом полягає також і в тому, що суб'єктивне цивільне право є не просто можливістю діяти певним чином, а саме такою можливістю, що має забезпечення кореспондуючим обов'язком. Своєю чергою, охоронюваний законом інтерес такого забезпечення не має. Прикладом інтересу, що охороняється законом, може бути інтерес кредитора боржника — фізичної особи, яка тривалий час відсутня у місці її проживання і немає відомостей про її місце знаходження, щодо встановлення режиму безвісної відсутності такої особи. Цей інтерес полягає у тому, що в подальшому було призначено опікуна над майном безвісно відсутньої особи, який і здійснить майнове виконання із майна особи, яку в судовому порядку визнано безвісно відсутньою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань, у тому числі здійснюючи поновлення порушеного чи оспореного права самостійно. Види захисту можна розглядати як залежно від способів та форм, так і за суб'єктами здійснення такої діяльності. Залежно від суб'єктів здійснення дій щодо захисту права чи інтересу, який охороняється законом, останній поділяють на юрисдикційний та неюрисдикційний. Наведена класифікація полягає у визначенні уповноваженого на здійснення захисту суб'єкта.

ІІІ. Контрольні завдання

Завдання 1

Громадянин Камазів був незаконно поміщений під варту, в зв'язку з чим поніс матеріальні збитки у вигляді втрати заробітку за 12 робочих днів, а також вартості послуг адвоката. Через рік після того, як незаконну постанову слідчого про застосування до Камазову запобіжного заходу було скасовано, Камазів звернувся з позовом до суду про відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди, а також моральної шкоди.

Суддя відмовився прийняти позовну заяву, роз'яснивши Камазову, що він повинен звернутися з вимогою про відшкодування шкоди до вищестоящого органу внутрішніх справ, а при відмові останнього від відшкодування - до прокурора, і лише тільки в разі негативної відповіді прокурора  - до суду.

Яким чином реалізується право особи на захист своїх прав?

Чи правильно вчинив суддя? Свою відповідь обгрунтуйте посиланнями на законодавство.

Завдання 2

Дача Фролова протягом зими була двічі обкрадена невідомими особами. Після закінчення чергового дачного сезону Фролов переніс найбільш цінні речі в темну комору і на горище. При цьому в комірчині він встановив саморобний капкан на великого звіра, а на горищі спорудив пристрій, за допомогою якого з 3-метрової висоти падала колода при дотику до складених на горищі речей.

У січні Фролова викликали в міліцію, де йому було запропоновано дати пояснення за фактом спричинення тяжких тілесних ушкоджень громадянину Вєтрову, який був виявлений на горищі дачі зі зламаним хребтом і відмороженими ногами. Як з'ясувалося згодом, дві попередні крадіжки майна Фролова були також здійснені Вєтровим. За даним фактом було порушено кримінальну справу, але потім її було припинено за передбаченими кримінально-процесуальним законодавством підставами.

Вєтров, визнаний інвалідом І групи, звернувся до Фролова з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної втратою працездатності у зв'язку з отриманою травмою.

Чи підлягає позов Вєтрова задоволенню?

Завдання 3

Підприємство «Хладагент» уклало договір з заводом холодильної техніки на поставку хімічних матеріалів-фреонів. Після відвантаження продукції і запуску хімікатів у виробництво «Хладагент» зв'язався з заводом і попередив, що в результаті виробничого збою під час виробництва фреонів їх хімічний склад змінився, і вони можуть заподіяти псування компресорів. Тому «Хладагент» порекомендував заводу протестувати хімікати, і в разі виявлення помилки замінити хімікати за свій рахунок. Однак завод всупереч рекомендації продовжував використовувати хімікати. В результаті корозії було виведено з ладу 25 компресорів. Завод вимагає відшкодування збитків, заподіяних простоєм виробництва, а також відшкодування вартості зіпсованих компресорів.

Чи були дотримані заводом всі принципи здійснення цивільних прав?

В якому об'ємі суд задовольнить вимоги заводу? Свою відповідь обгрунтуйте.

Завдання 4

ПП Василенко зобов'язався за договором поставити ТОВ «Черемшина», що займається ресторанним бізнесом, 100 кг омарів для приготування фірмової страви в ресторані «Отаман». Однак поставка омарів здійснилася з 20-денним запізненням. ТОВ пред'явило позов про стягнення 3 000 грн. пені за 20 днів прострочення, а також 40 000 грн. як компенсацію моральної шкоди, оскільки, на думку ТОВ, по-перше, неможливість приготування фірмової страви дискредитувала ресторан в очах клієнтів, а по-друге, директор ТОВ унаслідок 20-денного очікування отримав серйозний моральний стрес. ПП відмовився відшкодовувати моральний збиток на тій підставі, що, на його думку, цей засіб захисту може бути застосовано в договірних відносинах лише до фізичних осіб-споживачей, яким ТОВ не є. Якими засобами захисту розпорядженні сторона договору в разі невиконання контрагентом?

В чому може полягати моральну шкода?

Як вирішити спір між сторонами? Свою відповідь обґрунтуйте посиланнями на законодавство.

ІV. Методичні матеріали з питань самостійного опрацювання фахових джерел

З метою докладного вивчення теми «Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Захист цивільних прав та інтересів» рекомендовано проаналізувати навчальний та практичний матеріал, викладений у наступних джерелах:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос України. – 2003. –№ 45-46, 47-48.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. №436-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. – №18-22. – Ст. 144. – Глава 24.

4. Антонюк О. Заходи самозахисту цивільних прав та інтересів // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №6. – С. 23.

5. Иоффе О.С., Грибанов В.П. Пределы осуществления субъективных гражданских прав // Советское государство и право. – 1964. - №7. – С. 79.

6. Енциклопедія цивільного права України : енциклопедія / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; відп. ред. Я.М. Шевченко. – К. : ВД «Ін Юре», 2009. – 952 с.