
- •Тема 1 цивільне право як наука, навчальна дисципліна та галузь прива
- •1.1 Поняття цивільного права як приватного права
- •1.2 Предмет та метод цивільного права
- •1.3 Функції цивільного права
- •1.4 Принципи цивільного права
- •1.5 Система цивільного права
- •1.6 Поняття, предмет та методи цивільного права як науки
- •1.7 Цивільне право як навчальна дисципліна
- •Тема 2 підстави виникнення цивільних прав та обов’язків. Захист цивільнихправ і інтересів
- •2.1 Поняття цивільних правовідносин
- •2.2 Елементи цивільних правовідносин
- •2.3 Види цивільних правовідносин
- •2.4 Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •2.5 Здійснення суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків
- •2.6 Способи захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів
- •2.7 Юрисдикційні форми захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів
- •2.8 Самозахист суб'єктивних цивільних прав та інтересів
- •Тема 3. Фізична особа як суб’єкт цивільного права
- •3.1 Поняття фізичної особи
- •3.2 Цивільна правоздатність фізичної особи
- •3.3 Цивільна дієздатність фізичної особи
- •3.4 Місце проживання фізичної особи та його цивільно-правове значення.
- •Тема 4. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною
- •4.1 Обмеження дієздатності фізичної особи
- •4.2 Визнання фізичної особи недієздатною.
- •Тема 5. Визнання особи безвісно відсутньою або об’ява її померлою
- •5.1 Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •5.2 Оголошення фізичної особи померлою
- •Тема 6 фізична особа-підприємець
- •Тема 7 опіка та піклування
- •5.1 Поняття опіки та піклування
- •5.2 Права та обов’язки опікунів та піклувальників
- •5.2 Припинення опіки та піклування
- •Тема 8. Поняття та ознаки юридичної особи
- •8.1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •8.2 Класифікація юридичних осіб
- •8.3 Створення юридичної особи
- •8.4 Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність юридичної особи
- •8. Органи юридичної особи
- •8.2 Припинення юридичних осіб
- •Тема 9 підприємницькі товариства
- •9.1 Організаційно-правова форма юридичної особи
- •9.2 Види підприємницьких товариств
- •Тема 10. Види господарських товариств
- •10.1 Непідприємницькі товариства
- •10.2 Об'єднання громадян
- •10.3 Філії та представництва
- •Тема 11 об’єкти цивільних прав
- •11.1 Загальні положення
- •11.3. Гроші та валютні цінності
- •11.4. Цінні папери
- •11.5. Дії (результати робіт, послуги)
- •11. 6. Нематеріальні блага
- •11.7 Особисті немайнові блага фізичної особи
- •Тема 12 загальні положення про правочини. Правові наслідки невиконання сторонами вимог закону при укладенні правочину
- •12.1 Поняття правочину та його ознаки
- •12.2 Види правочинів
- •12.3 Умови дійсності правочину
- •12.4 Способи волевиявлення. Форма правочину
- •12.5 Державна реєстрація правочину
- •12.6 Недійсність правочину
- •12.7 Правові наслідки недійсності правочину. Визнання нікчемного правочину дійсним
- •Тема 13 представництво
- •13.1 Загальні положення про представництво
- •13.2 Підстави виникнення та види представництва
- •13.3 Комерційне представництво
- •13.5 Представництво без повноважень або з їх перевищенням
- •Тема 14 визначення й обчислення строків
- •14.1 Поняття і обчислення строків
- •14.2 Види цивільно-правових строків та термінів
- •Тема 15 позовна давність
- •15.1 Поняття та види позовної давності
- •15.2 Початок перебігу, зупинення і перерив строків позовної давності
- •15.3 Поновлення строків позовної давності. Наслідки спливу строків позовної давності
- •Тема 16 загальні положення про особисті немайнові права фізичної особи
- •16.1 Поняття та види особистих немайнових прав
- •16.2 Цивільно-правова охорона та захист особистих немайнових прав
- •Тема 17 особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Тема18 особисті немайнові права, що забезпечують соціальне існування фізичної особи
- •Тема 19 право власності
- •19.1 Право власності в об'єктивному та суб'єктивному розумінні
- •19.2 Форми та види права власності
- •19.3 Суб'єкти права власності
- •19.4 Об'єкти права власності
- •19.5 Зміст права власності
- •19. 6 Загальні засади здійснення права власності
- •19.7 Поняття і види підстав набуття права власності
- •19.8 Первісні та похідні, загальні та спеціальні підстави набуття права власності
- •19.9 Момент набуття права власності
- •19.10 Підстави припинення права власності
- •19.11 Загальна характеристика та види права спільної власності
- •19.12 Загальні положення про захист права власності
- •Тема 20 право власності на землю та житло
- •Тема 21 речові права на чуже майно
- •21.1 Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •21.2 Право володіння чужим майном
- •21.3 Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •21.4 Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •19.5 Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •Тема 22 право інтелектуальної власності
- •22.1 Поняття права інтелектуальної власності та його джерела
- •22.2 Загальні положення інтелектуальної власності
- •Глава 35 цк містить загальні принципи використання об'єкта інтелектуальної власності іншими особами. Регулювання цих питань базується на тому, що набути право на використання інтелектуального
- •Тема 23 Поняття та сторони в зобов’язанні
- •23.1 Поняття зобов'язального права
- •23.2 Поняття та види зобов'язань
- •23.3 Підстави виникнення зобов'язань
- •23.4 Суб'єкти зобов'язань
- •Тема 24 виконання зобов’язання
- •24.1 Поняття і загальні умови виконання зобов'язання
- •24.2 Суб'єкти виконання зобов'язання
- •24.3 Предмет виконання зобов'язання
- •24.4 Спосіб, строк (термін) та місце виконання зобов'язання
- •24.5 Підтвердження виконання зобов'язання
- •24.6 Правові наслідки порушення зобов'язання
- •24.7 Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
- •24.8. Відповідальність за порушення зобов'язання як правовий наслідок порушення зобов'язання
- •Тема 25 забезпечення виконання зобов’язання
- •25.1 Загальна характеристика видів забезпечення виконання зобов'язання (забезпечень)
- •25.2 Неустойка
- •25.3 Завдаток
- •25.4 Порука
- •25.5 Гарантія
- •25.6 Застава
- •25.7 Притримання
- •Тема 26 припинення зобов’язань
- •26.1 Поняття та загальна характеристика припинення зобов'язань
- •26.2 Окремі підстави припинення зобов'язань
- •Тема 27 цивільно-правовий договір
- •27.1 Поняття і значення договору
- •27.2 Свобода договору
- •27.3 Види договорів
- •Тема 28 порядок укладання, зміни та розірвання договору
- •28.1 Форма та порядок укладення договору
- •28.2 Зміна та розірвання цивільно-правового договору
- •Тема 29 зміст договору
1.7 Цивільне право як навчальна дисципліна
Традиційно вважають, що навчальна дисципліна, яка викладається у вищому навчальному закладі, є певним комплексом знань та навичок, якими студент повинен оволодіти в процесі вивчення відповідної науки за обраним фахом. Те саме можна сказати і про дисципліну цивільного права, на рівні якої студент юридичного вищого навчального закладу вивчає однойменну галузь правової науки.
Вивчення цієї навчальної дисципліни відбувається в певних вузівських (академічних) умовах, відповідно до навчальних програм та планів юридичного ВНЗу (факультету). За таких обставин завдання, для виконання яких покликана навчальна дисципліна, значною мірою визначаються тими завданнями, які має виконувати відповідний юридичний ВНЗ (факультет). Останні ж пов'язані з цілями підготовки фахівців-юристів певного профілю. Таким чином, вивчення цивільного права через його навчальну дисципліну має своєю метою здобуття студентом у процесі навчання не тільки теоретичних знань, а й певних навичок, вміння застосовувати ці знання в діяльності фахівця-юриста, практика чи науковця.
Співвідношення між навчальною дисципліною і наукою цивільного права обумовлюється тим, що останньою визначається перш за все зміст навчальної дисципліни цивільного права. Наука для навчальної дисципліни є основним джерелом відомостей про існуючі факти цивільно-правового значення, напрацьовані теоретичні вчення, поняття, гіпотези тощо. Цивілістична наука становить методологічну й теоретичну основу для навчальної дисципліни.
У той же час між навчальною дисципліною і наукою цивільного права тотожності не існує. Відмінності між ними суттєві і полягають у такому. По-перше, якщо наукове пізнання цивільного права спрямоване на вирішення певних актуальних проблем і збагачення цивілістичної думки новими досягненнями, то навчальна дисципліна такої спрямованості не передбачає. Вона надає студентові теоретичні знання, положення, так би мовити, у готовому вигляді, внаслідок чого сама наука перетворюється в навчальну базу, а її основні положення – у навчальний матеріал.
По-друге, наука цивільного права за своїм обсягом не регламентована і в часі не безмежна, чого не можна сказати стосовно навчальної дисципліни. Це позначається на обсязі навчального матеріалу, до складу якого включаються лише ті теоретичні положення – поняття, категорії, концепції тощо, які необхідні для застосування в практичній діяльності фахівця-юриста.
Крім того, відмінності навчальної дисципліни від науки цивільного права спостерігаються й в особливостях їхніх предметів. Предметом навчальної дисципліни цивільного права є саме цивільне право в усіх його відомих науці виявленнях: а) галузі права; б) системи законодавства; в) науки. Цей предмет має освітянський характер і безпосередньо пов'язаний із навчальним процесом. До його складу входять: а) найбільш суттєві результати наукових досліджень; б) відомості про актуальні проблеми, що досліджуються наукою; в) теоретичні висновки стосовно характеристики актів цивільного законодавства України, динаміки цих актів, механізму цивільно-правового регулювання суспільних відносин та правозастосовної практики та ін.
Численне коло питань, що охоплюються предметом навчальної дисципліни цивільного права, вимагає від студента значних зусиль і особливого підходу до їх осмислення. Тому не випадково у вищому юридичному навчальному закладі цивільне право викладається не як правова галузь чи система законодавства, а як цивілістична наука, тобто як система наукових знань, а не коментар чинного законодавства. Предмет навчальної дисципліни для студента є тим підґрунтям, на підставі якого формуються не тільки його власні думки, а й професійна інтуїція стосовно оптимальності відповідних законоположень та їх адекватності суті й природі цивільно-правових явиш. Він зорієнтований також на те, щоб студент не був стороннім спостерігачем за науковими дискусіями, а намагався формувати власне бачення проблем і шляхів їх вирішення.
Навчальний курс цивільного права покликаний створити підґрунтя для подальшого розширення і поглиблення світогляду студента, вдосконалення професійних навичок, вміння вирішувати практичні питання за будь-яких обставин, з якими йому доведеться мати справу. Тому в цьому підручнику зроблена спроба переосмислення підходів до вивчення і викладання цивільного права у вищому юридичному навчальному закладі шляхом заміни традицій спрямування навчання «услід за законом» на науково-методологічний підхід до вивчення цивільно-правової матерії.
Отже, до основних функцій зазначеної навчальної дисципліни належать: а) онтологічна; б) пізнавально-навчальна; в) евристична; г) методологічна; д) виховна; е) прикладна; є) прогностична.
Онтологічна функція (від «онтологія» – вчення про буття, в якому вивчаються загальні основи, принципи буття, його структура і закономірності) проглядається в розміщених у навчальній дисципліні відповідях на загальні питання цивільно-правової галузі, наприклад, про її предмет, генезис і розвиток, місце в системі права України, основні засади цивільно-правового регулювання відносин, основні галузеві поняття, наукові теорії і концепції стосовно цивільно-правових явищ тощо.
Пізнавально-навчальна функція близька до гносеологічної функції, оскільки навчальна дисципліна цивільного права виступає як основне для студента джерело знань і як засіб здобуття омріяної освіти, вона спрямована на вивчення цивільного права як науки, а тому має основоположне значення для вивчення цивільно-правових явищ.
Евристична функція (від грец. heureka – евріка), яке означає певне відкриття, виникнення нової ідеї) природно притаманна навчальній дисципліні цивільного права. Адже студент у більшості випадків із науковими теоріями, законоположеннями, цивільно-правовими явищами стикається вперше. Кожна лекція чи практичне заняття приносять студентові певні знання (інформацію), які для нього раніше відомими не були.
Методологічна функція. Навчальна дисципліна є передумовою і засобом вивчення цивільного права як фундаментальної правової дисципліни. На ній ґрунтується теоретична і логічна цілісність знань цивільного права в усіх його аспектах, у тому числі як права приватного: категорії, принципи, висновки, ідеї якого мають значення основоположних для вивчення інших приватноправових галузей (морського права, житлового, сімейного, міжнародного приватного права тощо), а також для порівняльного аналізу публічно-правових галузей.
Виховна функція вбачається переважно в притаманних навчальній дисципліні цивільного права властивостях впливу на правосвідомість студента і розвиток його індивідуальної правової культури як майбутнього фахівця-юриста.
Прикладна функція навчальної дисципліни випливає з того, що за своїм призначенням вона (дисципліна) покликана надати студентові певну кількість знань у комплексі з навичками та вмінням ці знання застосовувати в майбутній його практичній діяльності фахівця-юриста. Ґрунтуючись на цивілістичній науці, навчальна дисципліна органічно поєднується з правовою галуззю, системою цивільного законодавства та практикою його застосування. Тим самим забезпечується вивчення студентом цивільного права за принципом єдності теорії і практики.
Прогностична функція. На підставі вивчення закономірностей розвитку цивільного права, результатів наукових досліджень і актуальних проблем, які цивілістичною наукою досліджуються в обсязі навчальної дисципліни, студент має змогу одержувати відомості не тільки про те. яким було цивільне право у минулому чи яким воно є тепер, а й про те, яким воно має бути в перспективі свого розвитку. Значення прогнозування на рівні навчальної дисципліни полягає у тому, що воно сприяє пробудженню у студента думок, надає йому відповідної впевненості і зацікавленості в засвоєнні цивільно-правової матерії, обізнаність в якій має перспективу перш за все з практичної точки зору.
Функції навчальної дисципліни цивільного права є взаємопов'язаними та доповнюють одна одну.
Питання для самоконтролю
Дайте означення приватного і публічного права
На які галузі права поділяються публічне і приватне право?
Що слід розуміти під дуалізмом приватного права?
Що становить предмет цивільно-правового регулювання?
Які ознаки притаманні цивільно-правовому методу регулювання?
Які функції виконує цивільне право?
Що слід розуміти під загальними засадами цивільного права? Розкрийте зміст принципів цивільного права.
Що слід розуміти під системою цивільного права? Охарактеризуйте елементи цієї системи.
Дайте визначення науки цивільного права.
Що становить предмет цивільно-правової науки?
Як співвідносяться галузь цивільного права і наука цивільного права?
Назвіть методи дослідження цивільно-правової науки.
Як співвідносяться навчальна дисципліна «Цивільне право» і цивільно-правова наука?
Мета і функції навчального курсу цивільного права.