Прийняті позначення в межах курсу «теорії різання»

L₁ ― частина корпусу різця для базування та закріплення;

L₂ ― ріжуча частина різця;

V ― швидкість головного робочого руху (м/хв);

V_S ― швидкість руху подачі (мм/об.; мм/хв);

V_e ― результуючий робочий рух (м/хв);

η ― кут у робочій площині між головним та результуючим робочими рухами;

μ ― кут у робочій площині між головним та рухом подачі;

n ― число обертів заготовки (1/хв.);

D_r ― головний робочий рух;

D_S ― рух подачі.

s₁, ― поздовжня подача (мм/об.; мм/хв);

s₂ ― поперечна подача (мм/об.; мм/хв).

P_S ― робоча площина;

P_V ― основна площина;

P_n ― площина різання;

Р_τ ― головна січна площина;

Р_Н ― нормальна січна площина;

Р_С ― січна площина сходу стружки;

Р'_τ ― допоміжній січній площині.

γ ― передній кут;

α ― головний задній кут;

α' ― допоміжний задній кут;

β ― кут загострення;

δ ― кут різання;

λ ― кут нахилу головної ріжучої кромки;

φ ― головний кут різця в плані;

φ' ― допоміжний кут різця в плані;

ε ― кут при вершині в плані (між головною та допоміжною ріжучими кромками);

K_l – коефіцієнт поздовжньої усадки стружки;

ξ – усадки стружки;

P_Z, P_Y, P_X – складові сили різання (Н): головна, радіальна, осьова відповідно;

1 Лабораторна робота №1. Основні елементи та геометричні параметри токарного різця

Мета роботи:

1. Засвоїти термінологію та теоретичні положення процесу обробки металів різанням, ознайомитися з типами різців і особливостями їх геометрії.

2. Вивчити головні геометричні параметри прохідного токарного різця, засвоїти методи їх вимірювання.

1.1 Теоретичні положення

1.1.1 Поверхні деталі

При точінні прийнято вважати що деталь обертається навкруги осі х, перпендикулярно осі х в горизонтальній площині знаходиться вісь у, і вертикально розташована вісь z рис. 1.1.

На деталі розрізняють три поверхні:

Оброблювана поверхня (1) - з якої знімається шар металу, залишений як припуск на обробку;

Поверхня різання (2) - створюється головною ріжучою кромкою, поєднує собою оброблювану та оброблену поверхні;

Оброблена поверхня (3) утворюється після зрізання шару металу - припуску.

1 - оброблювана поверхня; 2 - поверхня різання; 3 - оброблена поверхня;

D_S - робочий рух поздовжньої подачі (мм/оберт); D_r – головний робочий рух (оберт/хв.); t – глибина різання; Швидкості : головного робочого руху - V, руху подачі - V_S, результуючого робочого руху – V_e.

Рисунок - 1.1. Поверхні заготовки та елементи рухів при точінні

1.1.2 Геометрія прохідного токарного різця

Прохідний токарний різець (рис. 1.2) згідно з ГОСТ 25751-83 складається з закріплювальної частини (L₁) - що несе на собі всі складові різця, служить для установки його до відповідного пристосування на верстаті та ріжучої частини (L₂) – за допомогою якої здійснюється проникнення в тіло заготовки та видалення слою матеріла.

1 - передня поверхня; 2 - головна задня поверхня; 3 - головна ріжуча кромка; 4 - допоміжна ріжуча кромка; 5 - допоміжна задня поверхня; 6 - вершина різця. L₁ - частина корпусу для базування та закріплення; L₂ - ріжуча частина.

Рисунок - 1.2. Конструктивні параметри прохідного різця

Ріжуча частина має форму клина. На ріжучій частині розрізняють: передню поверхню (1) по якій сходить стружка; головну задню поверхню (2), яка при точінні спрямована до поверхні різання; головну ріжучу кромку (3), що утворена лінією перетину передньої і головної задньої поверхні і утворює поверхню різання; допоміжну ріжучу кромку (4), яка утворена лінією перетину передньої і допоміжної задньої поверхні; допоміжну задню поверхню (5), яка спрямована до обробленої поверхні; вершину різця (6) - точку перетину головної і допоміжної ріжучих кромок і усіх трьох поверхонь що їх утворюють: передньої, головної задньої та допоміжної задньої.