2.2. Настроювання верстата на роботу

1. Встановити заготовку на столі верстата, закріпивши в верстатних тисках.

2. Встановити різальний інструмент в супорті.

3. Налаштувати необхідне число подвійних ходів повзуна рукоятки 23 за годинниковою стрілкою до суміщення необхідного числа подвійних ходів на лімбі з покажчиком на станині з наступним поворотом рукоятки проти годинникової стрілки до співпадання отворів на лімбі і ступиці.

4. Налаштовувати довжину хода повзуна обертанням кривошипної рукоятки за квадрат вала 22 до співпадання риски з потрібною довжиною хода повзуна на лімбі.

5. Налаштувати величину горизонтальної подачі столу рукояткою 20, по верхньому лімбі стола «0,1 Н».

6. Для налаштування подачі супорта необхідно:

- вивільнити салазки супорта від затиску;

- рукояткою 14 встановити необхідну величину подачі;

- налаштувати на подачі гвинт 17 кріплення упора в залежності від довжини хода повзуна.

7. Встановити необхідну глибину різання.

8. Включити верстат за допомогою рукоятки 19.

9. Виконати задані контрольні проточки.

10. Вимкнути верстат за допомогою рукоятки 19.

11. Перевірити отримані розміри деталі.

ВСТУП

Методичні вказівки до лабораторних робіт розроблені для студентів спеціальності 6.090202 «Технологія машинобудування», в межах навчальної програми з курсу «Теорія різання».

Лабораторний практикум з «Теорії різання» призначений для закріплення лекційного матеріалу, придбання додаткових знань з конкретних тем, а також придбання практичних навичок у проведенні експериментальних досліджень та обробці їх результатів, а саме:

- геометричних параметрів ріжучого інструменту при точінні і струганні, вміння визначати основні поверхні і кути на різцях різного призначення та вимірювати їх величну за допомогою вимірювальних приладів;

- елементів режиму різання на величину сили різання при поздовжньому точінні заготовки;

- експериментальне вимірювання сил різання при точінні в залежності від елементів режиму різання;

- ознайомлення з приладдям та з практичними методами дослідження зносу задньої поверхні різця в залежності від параметрів різання при точінні;

- закономірностей впливу режимів різання на температуру різання при точінні, ознайомлення з приладами і методиками вимірювання температури різання.

В заключній частині роботи передбачається самостійне вирішення студентом щодо оптимальної форми і геометрії токарних різців та оптимальних режимів різання (швидкість, глибина різання і подача) для завданих умов.

Необхідним завданням при виконанні лабораторної роботи є опанування студентами методики обробки експериментальних даних, текстовим і графічним оформленням залежностей, які отримані при проведенні роботи.

Складання звіту. Звіти, складаються студентами, і є відбиттям отриманих знань і навичок, отриманих у процесі виконання робіт. Попередньо їх знайомлять із прийнятою формою звітності, методикою складання звітів і технікою їхнього оформлення (стандарт ВНЗ).

Звіт складається для кожної роботи окремо або для окремої її частини, залежно від умов виконання завдання. У зміст звіту входить: складання короткої пояснювальної записки, що відбиває ціль і методи виконання окремих найбільш важливих етапів роботи; складання карти звіту за встановленою формою з докладними дослідними й розрахунковими даними, а також складання ескізів і опису об'єктів дослідження (за вказівкою керівника).

Для лабораторних робіт, пов'язаних з дослідженням динаміки й кінематики процесів різання, отримані матеріали обробляються математично й відбиваються в карті звіту у вигляді графіків залежностей сил або швидкостей від окремих факторів різання.

По кожній лабораторній роботі виконавцями робиться узагальнення, що дозволяє судити про практичне значення результатів спостережень і досліджень.