5.3 Охорона праці і техніка безпеки

Джерелами підвищеної небезпеки при роботі на токарно-гвинторізних верстатах у першу чергу є обертові частини і стружка. Не слід нехтувати запобіжними пристроями, передбаченими конструкєю верстата, будь це щиток, екран, кожух або додаткова огорожа. Заготовку слід надійно закріплювати в патроні або центрах верстата. Вся робота на токарному верстаті і приладах проводиться навчальним майстром чи викладачем, який проводить заняття. Студентам відводиться роль фіксування результатів дослідів.

5.4 Порядок виконання роботи

Вимірювання виконується напівштучною термопарою утвореною між двома ріжучими пластинами виготовленими з різних матеріалів (ВК8, Т15К6, Р5М5, У9) закріпленими в одній державці з допомогою ізоляційних прокладок з склотекстоліту (рис.5.7). До кожного з них підведений сигнальний провід, що передає на мілівольтметр значення ТЭДС від термопари, утвореної між різцями, що замикає електричний ланцюг через деталь при точінні.

Отримані значення ТЭДС у мілівольтах переводяться в температуру різання в °С по відповідній кривій тарувального графіка (рис. 5.9) і заносяться в таблицю.

5.4.1 Методика проведення досліджень

1. Вивчити устрій різця вимірювального тензометричного збірного РВТ-3 та порядок наладок верстата.

2. Скласти план експерименту (див. табл. 5.1) занести до таблиці вихідні дані глибини різання, подачі та швидкості. За постійні показники в інших дослідах призначати середній з трьох змінних в даному досліді.

3 В роботі об’єктами досліджень заготовка що представляє собою вал із проточками (рис. 5.10) D = 60÷80мм, виготовлені з різних матеріалів: чавун СЧ-21 та сталь 45. Кількість проточок відповідає кількості запланованих експериментів.

L – загальна довжина валу; D – початковий діаметр; δ – ширина проточки; d– діаметр проточки; l – довжина робочої частини.

Рисунок 5.10 – Вал з проточками

Глибина проточок залежить від глибини різання і знаходиться в межах 4-6 мм. Довжина робочої частини обирається в залежності від числа обертів і подачі щоб забезпечити на прохід не менше 12-15сек при самому інтенсивному режимі. Крім того необхідно враховувати відстань між різцями щоб на початку вони знаходились навпроти проточок.

4. Згідно з планом провести точіння заготовки з різними значеннями глиби­ни різання, починаючи з найбільшої, при постійних значеннях швидкості різання і подачі. Занести показання мілівольтметра, в мВ, занести значення в відповідні графи таблиці, уточнити задані значення глибини різання вимірами по D₁.

5. При постійних швидкості і глибині різання провести точіння заготовки, відповідно різним значенням подачі. Занести показання мілівольтметра, в мВ, занести значення в відповідні графи таблиці.

6. При постійних значеннях глибини різання і подачі виміряти температуру різання, яка відповідає різним значенням швидкості різання. Режими різання для кожної серії дослідів задаються викладачем.

7. Результати вимірювань для всіх трьох серій дослідів занести в табл. 3.1.

8. Згідно до тарувального графіку (рис 5.7) ці результати в мВ перевести в значення θ°С.