4.2 Обладнання, прилади, Облаштунки

1. Токарно-гвинторізний верстат мод. 1K62.

2. Різець вимірювальний тензометричний збірний РВТ-3 з комплектом підсилювальної та реєструючої апаратури.

3. Циліндрична заготовка з чавуну СЧ21.

4. Вимірювальний мікроскоп, мікрометри 50-75мм та75-100мм, штангенциркуль секундомір.

5. Ріжучі пластини зі сталі 95Х18.

4.3 Охорона праці і техніка безпеки

Джерелами підвищеної небезпеки при роботі на токарно-гвинторізних верстатах у першу чергу є обертові частини і стружка. Не слід заходити з задньої сторони верстату та нехтувати запобіжними пристроями, передбаченими конструкєю верстата. Заготовку слід надійно закріплювати в патроні або центрах верстата. Вся робота на токарному верстаті і приладах проводиться навчальним майстром чи викладачем, який проводить заняття. Студентам відводиться роль фіксування результатів дослідів і проведення вимірів вимірювальним інструментом.

4.4 Порядок виконання роботи

Дослід 1

1. Вивчити устрій різця вимірювального тензометричного збірного РВТ-3 та порядок наладок верстата. Встановити різальну пластину з сталі Р6М5 або 95Х18. Сфотографувавши заздалегідь задню поверхню леза.

2. Скласти план експерименту (див. табл. 5.1) занести до таблиці вихідні дані глибини різання, подачі та швидкості. За постійні показники в інших дослідах призначати середній з трьох змінних в даному досліді.

3 В роботі зразком є вал із проточками (рис. 5.6). Глибина проточок 4-6 мм D = 60÷80мм, матеріал чавун СЧ-21. Кількість проточок відповідає кількості запланованих замірів. При необхідності прохід повторюється з перезаміром діаметра і глибини різання.

L – загальна довжина валу; D – початковий діаметр; δ – ширина проточки; d– діаметр проточки; l – довжина робочої частини.

Рисунок 4.6 – Вал з проточками

4. Згідно з планом встановити необхідні глибину різання швидкість і подачу, провести точіння заготовки проводячи замір зусилля різання на кожному гребні, заносячи показання мілівольтметра, в відповідні графи таблиці, після закінчення точіння уточнити задані значення глибини різання вимірами по D₁ на кожному гребні.

5. При виході на чергову проточку знімати ріжучу пластину з різця і вимірювати висоту зносу по заднім поверхням h, фотографуючи стан ріжучої кромки. Встановити пластину тією ж гранню на місце і продовжити точіння.

7. При проточуванні всієї заготовки зробити на менше двох зупинок для параметризації процесу зношення, також провести заміри по закінченню точіння. Результати вимірювань для всіх дослідів занести в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Дані для визначення зносу різця

№	Режими різання								Сила різання, Н		Приміт­ки
	, мм			s	v, м/хв	τ, хв	Li= v·τ, м	h, мм	показання приладу, mV	Пере­рахунок, Н
	D	D1	t
0
1
2
3
4
5

8. За допомогою мікрометра виміряти на кожному гребні по обробленій поверхні D₁, перерахувати дійсне значення t для кожного заміру щоб при побудові графіку врахувати зміну зусилля різання від зміни t.

9. Згідно до тарувального графіку (рис 3.9) результати виміру сили різання в mV перевести в значення Н.

10. За отриманими значеннями побудувати графіки залежності:

h = f (L, τ); P_Z = f (h).

4.5 Зміст звіту

1 Назва і мета лабораторної роботи.

2 Основні відомості щодо процесу стружкоутворення.

3 Необхідні ескізи та пояснення для визначення геометричних параметрів елементів стружки.

4 Таблиця результатів дослідів, та розрахунків.

5 Графіки залежності коефіцієнта усадки від елементів процесу різання.

6 Аналіз отриманих результатів та висновки.