3.2 Обладнання, прилади, Облаштунки

1. Токарно-гвинторізний верстат мод. 1K62.

2. Різець вимірювальний тензометричний збірний РВТ-3 з комплектом підсилювальної та реєструючої апаратури.

3. Тарувальні графіки.

4. Набір різців і заготовок.

5. Папір для виводу результатів на друк.

3.3 Охорона праці і техніка безпеки

Джерелами підвищеної небезпеки при роботі на токарно-гвинторізних верстатах у першу чергу є обертові частини і стружка. Не слід нехтувати запобіжними пристроями, передбаченими конструкєю верстата, будь це щиток, екран, кожух або додаткова огорожа. Заготовку слід надійно закріплювати в патроні або центрах верстата. Вся робота на токарному верстаті і приладах проводиться навчальним майстром чи викладачем, який проводить заняття. Студентам відводиться роль фіксування результатів дослідів.

3.4 Порядок виконання роботи

1. Вивчити устрій різця вимірювального тензометричного збірного РВТ-3.

2. Скласти план експерименту (див. табл. 3.1).

3 В роботі об’єктами досліджень є заготовки, які виготовлені з різних матеріалів: чавун СЧ-21 та сталь 45. В якості заготовки прийнята деталь, яка представляє собою вал із проточками (рис. 3.9). Кількість проточок відповідає кількості запланованих експериментів.

L – загальна довжина валу; D – початковий діаметр; δ – ширина проточки; d– діаметр проточки; l – довжина робочої частини.

Рисунок 3.9 – Вал з проточками

Глибина проточок залежить від глибини різання і знаходиться в межах 4-6 мм. Довжина робочої частини обирається в залежності від режимів різання:

- при невеликій довжині робочої частини та великій подачі матимемо недостатньо часу експерименту, що призводить до недостатності даних;

- при занадто великій довжині робочої частини збільшується час експерименту і витрати матеріалу.

Виходячи з цього потрібно обрати оптимальні режими обробки.

4. Провести різання заготовки з різними значеннями глибини різання при постійних значеннях швидкості різання і подачі. Виміряти складові сил різання Р, в мВ, відповідні заданим значенням глибини різання.

5. При постійних швидкості і глибині різання виміряти складові сил різання, відповідні різним значенням подачі.

6. При постійних значеннях глибини різання і подачі виміряти складові P_z, Р_у, та Р_х сил різання, які відповідають різним значенням швидкості різання. Режими різання для кожної серії дослідів задаються викладачем.

7. Результати вимірювань складових P_z, Р_у, та Р_х сил різання для всіх трьох серій дослідів занести в табл. 3.1.

8. Згідно до тарувального графіку (рис 3.9) ці результати в мВ перевести в значення сил різання в Н.

9. За отриманими значеннями сил різання побудувати графіки залежності Pz=f (t), Pz = f (s) і Pz = f (V).

10. Провести аналіз впливу режимів різання на складові сил різання. Дати висновки.

Таблиця 3.1 – Результати вимірювання сили різання

№	Режими різання					Сила різання, PZ		Приміт­ки
	, мм			s	, м/хв	показання приладу, mV	Пере­рахунок, H
	D	D1	t
Залежність Pz = f(t)
1			t1=	s = const ______	v = const _____________
2			t2=
3			t3=
Залежність Pz = f(s)
4			t = const ______	s 1=	v = const ______________
5				s 2=
6				s 3=
Залежність Pz = f(V)
7			t = const ______	s = const ______	v 1 =
8					v 2 =
9					v 3 =

3.5 ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Найменування роботи;

2. Мета роботи;

3. Обладнання та прилади прилади;

4. Умови проведення експерименту (характеристика обладнання, приладів, оброблюваної заготовки, різального інструменту);

5. Результати дослідження сил різання при точінні зведені до таблиці 3.1;

6. Графічні емпірічні залежності складових сили різання від елементів режиму різання

7. Висновки.