2. Типи посилань. Рядок формул.

В Excel використовують два типи адрес (посилань) комірок: абсолютні та відносні. Перші застосовують, якщо у формулу треба ввести значення з фіксованої комірки:

=CУMM(A1:C1)*$F$5,

де $ — ознака абсолютного посилання. Під час переміщення (копіювання) формул абсолютні адреси залишаються незмінними.

Відносні адреси (посилання) змінюються відповідно до нової позиції формули:

=СУММ(А1:С1)*$F$5...

=СУММ(А5:С5)*$F$5.

Формула повністю відображається в рядку формул легко редагується і реалізується при натисненні на клавішу <Enter>.

ЕСЛИ f* =СУММ(Е2 Е19)

Рисунок. 3. Рядок формул

До складу рядка, крім поля введення, входять ще чотири спеціальних інструменти:

• список імен (ЕСЛИ) який містить ім'я поточної комірки або список функцій, якщо введення даних починається зі знака «=»;

• кнопка «Отмена» ( ) — скасування останнього введення та відновлення попередньої інформації;

• кнопка «Ввод» ( ), еквівалентна клавіші <Enter>;

• нарешті, кнопка «Изменить формулу» ( ), що забезпечує вставлення у формулу стандартних функцій.

Рядок формул має досить велику довжину і широко використовується на практиці для введення та корекції даних будь-якого типу. Для виправлення рядка потрібно клацнути лівою клавішею миші на відповідній комірці, а потім на рядку. Після появи миготливої вертикальної риски-курсора можна розпочинати корекцію формули, скориставшись клавішами керування <Delete>, <Insert> та <BackSpace>.

3. Виконання автоматичних обчислень.

Автододавання. Воно забезпечує оперативне формування результатів й аналіз їх залежності від значень параметрів — аргументів. Виконується за допомогою кнопки — піктограми «Автосумма» (∑). її результат — підсумок даних виділеного діапазону чисел будь-якого стовпця (рядка), наприклад А1:А4 (А1:С1). Сума розміщується в черговій комірці A5(D1) при натисненні на клавішу <Enter>. У цій комірці спочатку відображається розрахункова формула вигляду

= СУММ (АІ:А4) або = СУММ (А1:С1), яка формується системою автоматично.

Автододавання можна застосовувати до діапазонів сусідніх стовпців (рядків), скориставшись відомим маркером заповнення. Виділення підсумкового рядка (стовпця) робочого листка, заповнення його розрахунковими формулами та значеннями проводяться "буксируванням" маркера і натисненням на клавішу <Enter> (рис. 4).

Рисунок 4. Автододавання.

Для здобуття підсумкових значень по всіх рядках або стовпцях таблиці необхідно виділити останню, натиснувши на клавіші <Ctrl+Shift+*>, і виконати команду Автосумма. При цьому всі значення, що не належать до числових, ігноруються. Автододавання можна застосовувати також для несуміжних діапазонів, які, зрозуміло, мають бути виділені.

Автообчислення. Воно забезпечує формування ряду підсумкових значень поза робочим листком, що використовуються для аналізу й оцінки результатів обчислення.

Тип підсумкового значення (середнє, кількість значень і чисел, максимум та ін. ) задається за допомогою команд спеціального контекстного меню (рис. 5), яке активізується клацанням правою клавішею миші на рядку стану вікна Excel.

Рисунок 5. Меню автообчислення.

Вибране користувачем підсумкове значення виділеного об'єкта робочого листка відображається в рядку стану.