3. Колонки

У документах Word можна використовувати колонки як однакової, так і різної ширини, причому їх допустима кількість залежить від розмірів сторінки. Текст послідовно заповнює колонки зліва направо.

Для швидкого створення колонок слід виділити фрагмент тексту, натиснути на піктограму Колонки текста панелі інструментів Стандартная і, не відпуска­ючи лівої кнопки миші, вибрати потрібну кількість коло­нок. Для точного задания параметрів колонок використову­ють діалогове вікно Колонки (рис. 3), яке акти­візується командою Формат→Колонки, і де у рамці Тип можна вибрати один із п'яти гото­вих варіантів. Можна створити колонки самому, задавши:

Рисунок 3. Вікно «Колонки»

• у полі Число колонок - їх кількість;

• у полі Ширина - ширину колонок;

• у полі Промежуток - відстані між ними.

Якщо увімкнута опція колонки Одинаковой ширины, всі колонки будуть однаковими. Опція Раз­делитель керує виведенням вертикальної лінії між колонками, а в полі Применить визначають межі дії параметрів. Якщо команда стосувалась виділеного Фрагмента тексту, то він оформляється в окремий розділ.

Під час роботи з документом перейти до нової колонки можна за допомогою команди Вставка→Разрыв , у цьому випадку в діалоговому вікні Разрыв потрібно вибрати значення новую колонку.

Контрольні питання

1. Як налаштувати параметрі сторінки?

2. Для чого і як встановлюються поля документа?

3. Для чого використовується попередній перегляд документа?

4. Як зробити попередній перегляд документа?

5. Що таке колонтитули?

6. Як налаштувати еолонтитули7

7. Які об’єкти можна встановити в колонтитули?

8. Що можна налаштувати за допомогою панелі інструментів «колонтитули»?

9. Як поділити текст на колонки7

10. Як налаштувати параметри колонок7

11. Як встановити колонки різного розміру?

Лекція 8. Розпізнавання тексту та графіки за допомогою програми Fine Reader План заняття

1. Можливості програми і завантаження FineReader

2. Сканування документу

3. Процес сегментації

4. Розпізнавання тексту

5. Редагування та збереження документа

1. Можливості програми і завантаження FineReader

Можливості програми:

• підтримує протокол TWAIN. Зі сканерами фірм Microtec і Hewlett Packard може працювати безпосередньо;

• забезпечує автоматичну настройку на нові шрифти;

• має вбудовану систему перевірки орфографії для швидкого виявлення невірно розпізнаних слів;

• розпізнає таблиці зі збереженням їхньої структури;

• підтримує більш як 40 мов, може розпізнавати тексти на мішаних мовах, наприклад російсько-українські, англо-українські тощо, причому користувач може самостійно визначити мову або групу мов для тексту, який розпізнається;

• може працювати у пакетному режимі, що значно скорочує тривалість оброблення багатосторінкових документів. Пакет — це сукупність сторінок, об'єднаних загальним заголовком і впорядкованих за номерами;

• забезпечує передачу розпізнаних документів до Microsoft Word та Microsoft Excel.

Запуск програми здійснюється звичайними для середовища Windows засобами: або клацанням мишею на значку програми, або за командою ПУСК—Программы-ABBYY FineReader—FineReader. Після закінчення завантаження на екрані з'являється робоче вікно програми.

Програма FineReader може видавати повідомлення для користувача на кількох мовах. Вибір мови здійснюється за командою Сервис—Опции (Tools — Options). На вкладці «Общие» («General») у списку «Язык интерфейса» необхідно вибрати потрібну мову і підтвердити вибір клацанням мишею на кнопці «ОК».

Основні операції оброблення документа у програмі FineReader виконуються за допомогою панелі інструментів або за допомогою Майстра Scan&Read.

Майстер Scan&Read викликається клацанням мишею на кнопці «Scan&Read». Робота користувача при цьому полягає у послідовному виконанні рекомендацій Майстра.

Кращих результатів можна досягти в разі сканування поетапно, використовуючи панелі інструментів, оскільки при цьому забезпечується більший контроль проміжних підсумків і можна, оперативно втрутившись, поліпшити якість сканування.

Процес оброблення документа складається з п'яти етапів:

1. Сканування документа (кнопка 1).

2. Сегментація документа (вертикальна панель інструментів або меню Изображение).

3. Розпізнавання документа (кнопка 2).

4. Редагування і перевірка результату (кнопка 3).

5. Збереження документа (кнопка 4).

Із кожною кнопкою панелі інструментів пов'язано меню, один із пунктів якого є в даний момент активним.