3. Утворення уявлень на основі описів (опосередковане утворення уявлень)

Уявлення можуть утворюватися і на основі описів. Так, ластівку або зубра або кита можна уявити собі з опису. При цьому органи чуття не задіяні. Але матеріалом, з якого утворюються ці уявлення, мають бути інші, набуті раніш безпосереднім сприйманням предметів органами чуття. Наприклад, учитель прочитав у підручнику з курсу „Я і Україна” для 3-го класу опис ластівки. З цього опису вони можуть мати правильне уявлення про цього птаха лише тоді, коли всі слова, з яких складається опис, викликатимуть у свідомості дітей уявлення, набуті ними на основі чуттєвого сприймання. Якби діти ніколи не бачили птаха, кінцівки, крила, пера, пальці, і не сприймали відчуттів польоту, то в процесі читання підручника вони не змогли б уявити цю тварину.

Отже, ці уявлення про предмет утворюються на основі попереднього чуттєвого сприймання, яке є першоджерелом усіх наших знань про природу.

Уявлення, що утворюються на основі словесних описів, не такі яскраві, виразні і правильні, як уявлення, здобуті безпосереднім сприйманням предмета різними органами чуття. Тому додатково разом зі словесними описами використовується наочне приладдя — малюнки, картини, таблиці, моделі тощо.

У зв’язку з тим, що запас уявлень про природу у дітей невеликий, слід якнайширше використовувати у викладанні природознавства перший спосіб утворення уявлень, який бере за основу безпосереднє сприймання предметів органами чуття.

Проте чуттєві сприймання й уявлення є лише нижчими формами відображення дійсності. Вони відображають переважно зовнішню сторону предмета, тобто ті ознаки, які доступні безпосередньому сприйманню органами чуття.

Але розкрити взаємозв’язки і взаємозалежності предметів і явищ, пізнати їх суть можна лише на вищому ступені пізнання — абстрактного, логічного мислення. На відміну від уявлення поняття виявляє суттєві ознаки і зв’язки, загальні для всіх предметів даної групи. Поняття — продукт мислення; ми не можемо бачити, брати в руки „плід” та „комаху” взагалі.

Отже, пізнання — відображення в свідомості людини природи, але не лише у вигляді окремих образів (уявлень), а й у вигляді загального: у формі понять (суджень, умовиводів, законів).

Значення понять у вивченні природознавства

Робота над утворенням у свідомості дітей правильних понять про природу є одним з найважливіших завдань викладання курсу „Я і Україна” в школі.

Якщо вчитель дає дітям поняття „плід”, „комаха”, „рослина” тощо, але не розкриває їхнього змісту, не допомагає зробити правильні узагальнення, то учні вживатимуть ті слова або зовсім не розуміючи значення, або вклавши в них свій власний зміст.

— Миша хатня — свійська тварина, бо вона живе „вдома”. Місце перебування тварини учень взяв як основну ознаку поняття „свійська тварина”. Іноді до свійських тварин діти відносять і щурів, мух, тарганів, а також інших паразитів людської оселі.

— Капустина, цибулина, картоплина — плоди, бо ми їх їмо.

Так дитина робить узагальнення, які неправильно відображають дійсність.